Охарактеризовано взаємодію природничих і гуманітарних наук, релігії, обгрунтовано можливість створення методології синтезу. Висвітлено шляхи взаємодії академічної науки й езотеризму. Особливу увагу приділено міжпредметним дослідженням з залученням езотеричного знання, яке розширює евристичні можливості звичайних наук. Розглянуто синергетику як методологію дослідження коеволюції людини та природи, самоорганізацію як рушійну силу направленого розвитку, природне начало людини як джерело її інтеграції у надраціональні сфери. Розкрито езотермічні аспекти християнства.

Охарактеризовано взаимодействие природных и гуманитарных наук и религии, обоснована возможность создания методологии синтеза. Освещены пути взаимодействия академической науки и эзотермизма. Особое внимание уделено межпредметным исследованиям с привлечением эзотерического знания, которое расширяет эвристические возможности обычных наук. Рассмотрены синергетика как методология исследования коэволюции человека и природы, самоорганизация как разрушительная сила направленного развития, природное начало человека как источник его интеграции в сверхрациональные сферы. Раскрыты эзотермические аспекты христианства.

Проаналізовано людське пізнання з точки зору співвідношення у ньому шаблонних, схематичних і творчих моментів. Людське пізнання не поміщається між образом і схемою, а тому трансцендує їх і виходить за межі узвичаєного пізнання, а саме: пізнання "світу-для-нас". Творчість надає можливість людині збагатитися внутрішньо, відкрити інший рівень власного буття та розірвати коло буденних проблем.

Зазначено, що філософія має довгу історію. Але історія філософії (ІФ) є не лише історією поглядів мислителів. Розглянуто ІФ як історію типів філософування, а також особливості кожного типу філософування з метою знайти відмінності між ними, а також показати, що філософування - це, не що інше, як одна із сходинок до мудрості. Коли мудрість досягнуто, то філософування стає зайвим.

Розглянуто особливості розуміння й описання тіла в постмодерністській французькій філософії. Показано, що ця філософія є вираженням своєрідного прощання з Декартом, який утвердив на декілька століть в європейській культурі метафізичний індивідуалізм, що грунтувався на визнанні душі (мислячого Я, суб'єкта), Бога, трансценденції. Розкрито специфіку трансформації французької філософії XX ст. під впливом теорії тіла Ф. Ніцше.

Розглянуто нову парадигму осягнення дійсності в межах взаємозв'язку принципу доповнюваності та споглядального способу життя (vita contemplativa). Показано, що стара парадигма, яка грунтувалася на пізнанні як протистоянні суб'єкта й об'єкта і яка зводила світ та людину до механічних утворень, породила сучасну моральну та екологічну кризи. Лише повернення до споглядального способу життя та визнання принципу доповнюваності як основи буття можуть вивести людство із стану занепаду.

Досліджено роль і значення трансцендентного у соціальному бутті людини. Діагностовано підходи, які дають змогу найбільш повною мірою окреслити проблеми соціального буття у сенсі тлумачення ролі у ньому трансцентдентного. Зазначено, що значну увагу для з'ясування значення трансцендентного у соціальному бутті людини набуває філософсько-антропологічний підхід до буття людини та розуміння її як особистості. Запропоновано тезу, що концепція людини як особистості сприяє виявленню трансцендентних засад її соціальності. Стрижневим пунктом цієї концепції, яка покладається до основи соціальності людини, є персоніфіковане, особистісне Я як первісний і онтологічний початок. Проте цього недостатньо для конституювання соціальності людини. Термін "соціальне" у широкому значенні є синонімом "суспільного, у вузькому "соціальне" вживається стосовно комунікативної форми груп людей, найменшою з яких є діада Я - Ти. Тому соціальне буття розглянуто як свідомі міжособистісні стосунки на рівні відношення Я - Ти, в яких актуалізовані значення (феномени) трансдендентного, наприклад голос совісті, почуття справедливоті. Такі значення трансцентдентного уможливлюють екзистенційний діалог і сприйняття (розуміння) іншого як Ти.

Розглянуто управлінську діяльність в аспекті гармонії та синтезу сфер релігійних, наукових, філософських знань. Розкрито актуальні проблеми забезпечення соціальної відповідальності бізнесу за умов поглиблення системної кризи в Україні. Охарактеризовано сучасний стан корпоративної соціальної відповідальності вітчизняних банків. Висвітлено вплив етики бізнесу на формування національної політичної культури. Розглянуто ієрархічне співвідношення знання та дії в інтегральному традиціоналізмі. Визначено актуальні завдання управління вищою освітою глобалізованого суспільства. Розкрито особливості нормативного закріплення православними церквами форм соціального служіння.

Проаналізовано особливості філософії Стародавнього Сходу, давньогрецької, середньовічної, доби Відродження, Нового часу, класичної німецької, переходу від класичної до некласичної, філософії ХХ - початку ХХІ ст., висвітлено історію української філософії.

Проанализированы особенности философии Древнего Востока, древнегреческой, средневековой, эпохи Возрождения, Нового времени, классической немецкой, перехода от классической до неклассической, философии ХХ - начала ХХІ ст., освещена история украинской философии.

Висвітлено проблеми буття в філософії, зокрема буття людини в контексті філософського осмислення, свідомості та пізнання, суспільного розвитку, культури та цивілізації, філософії науки та техніки.

Освещены проблемы бытия в философии, в частности бытия человека в контексте философского осмысления, сознания и познания, общественного развития, культуры и цивилизации, философии науки и техники.

Висвітлено актуальні соціальні, економічні, політико-правові, управлінські, культурно-мистецькі аспекти життя України, зокрема Львівщини. Розглянуто гуманізацію та культурологічну спрямованість шкільної освіти як необхідний чинник формування національних цінностей держави. Проаналізовано чинники становлення національно-мовної свідомості І. Франка. Досліджено мотивацію досягнення успіху студентів-правників у навчальній діяльності. Показано вплив корпоративної культури на функціонування підприємства. Визначено основні передумови виникнення та розвитку рейдерства в країні. Вивітлено історичні й етнокультурні аспекти освоєння гірських територій Львівщини. Розглянуто проблеми маскулінізації жінки в сучасному суспільстві. Розкрито питання агресивної поведінки курсантів ВНЗ системи МНС України. Увагу приділено цивілізаційним викликам і проблемам вітчизняного хліборобства.

Проаналізовано функціонування автономного глузду та шляхи його приходу до абсолютної влади над усіма сферами людського життя. Розглянуто можливість синтезу розуму, глузду та чуттів у феномені sensus communis як такого, що виводить людину у трансперсональну та надособистісну площину.

Проаналізовано особливості конституювання повсякдення на базі його складових: тіла, часу, інших. Представлено їх екзистенціально-феноменологічне тлумачення, та розкрито виникнення відчуття часу та інтерсуб'єктивності з людського тіла.

Висвітлено основні філософсько-методологічні підходи до осмислення повсякдення як простору, в якому розгортається людське життя. Проаналізовано трансцендентально-феноменологічний і релігійно-містичний виміри повсякдення з метою виявити його цілісність як двоєдиність буденного і небуденного. Особливу увагу зосереджено на таких елементах структури повсякдення, як тіло, час, звичка, дім, я, інші.

Розглянуто різноманітні шляхи осмислення взаємовідношень між Людиною, Всесвітом та Абсолютом. Висвітлено філософські, наукові, релігійні та езотеричні підходи до з'ясування сутності цих понять з метою створення цілісного бачення місця людини у Всесвіті. Висвітлено абсолютне як іманентне свідомості людського надбання. Наведено роздуми про відношення "Абсолют-людина", або про осяжність і непізнаваність Абсолюту. Окреслено Абсолют згідно із енергоінформаційною концепцією будови Реальності. Розглянуто сутність та її гносеологічне значення у феномені релігійного аспекту. Обговорено онтологічну структуру буття. Досліджено число та нескінченність в алхімічній філософії Заходу. Обговорено постнекласичну парадигму Абсолюту, людини та Всесвіту. Розглянуто основні проблеми та суперечності людиномірності постнекласичної науки. Висвітлено взаємозв'язки та взаємодію людини, суспільства та Всесвіту. Розглянуто інтеграцію знань у новій науці геобіономіці.

Розглянуто поняття ситуації як можливості переходу від Я до людини. Доведено, що Я і людина - це не одне і те саме. Обгрунтовано важливість екзистенціально-феноменологічних досліджень ситуації Сартра, Ясперса та Рікера для формування соціальної комунікації на основі екзистенціальної відкритості людини до трансцендентного.

Розглянуто погляди І. Франка на релігію та релігійність у контексті релігійного секуляризму. Його думки добре вписуються у відомий вид мислення С. К'єркегора, Л. Фоєрбаха, які перетлумачили природу, мету релігії, відношення людини до Бога. Показано, що релігійність І. Франка має ознаки "нової релігійності": відірваність від традиційної релігійності, наголошування на важливості особистісного релігійного досвіду, особистісного відношення до безособленого Бога.

Творчість Г. Сковороди розглянуто з метафілософського підходу. Цей підхід виявляє синкретизм його творчості. Синкретизм проявляється в єдності філософорелігійної та міфопоетичної складової. Тому недоречним є виокремлення філософії, богослов'я, релігії, поезії та міфу для аналізу як складових його творчості. Г. Сковорода постає продовжувачем традиції "вічної філософії", яка є синкретичною.

Показано, що поняття метафізики й емпіричних наук походять із досвіду. Відмінність полягає лише в тому, що поняття метафізики виникають на основі незвичного досвіду, а саме позатілесного, тоді як емпіричних наук - на основі звичного досвіду. За приклад береться метафізичне поняття чистого буття. Доведено, що поняття метафізики не є доосвідними, бо вони походять з досвіду пережиття виходу людини з фізичного тіла, з досвіду відмінності душі і тіла, або свідомості і тіла. Внаслідок такого позатілесного досвіду постають, наприклад, метафізики Платона, Декарта, християнського містика Бонавентури тощо, які є теоретичними конструкціями, що виникають на основі пережиття чистого буття (світла). В цьому контексті метафізика розглядається як шлях поступового відділення людини від її фізичного тіла, як мистецтво "вмирання" (Платон). Автор доводить, що всі поняття є досвідними, як емпіричних наук, так і метафізики; що існує прямий зв'язок між позатілесним досвідом і метафізикою та містикою. У випадку позатілесного досвіду, різновидами якого є клінічна смерть та містичний екстаз, тимчасова смерть людини є причиною зміни її сприйняття як себе, так і світу; є причиною появи метафізичного знання.

Запропоновано метафілософські роздуми про долю філософії, її призначення та роль у формуванні основ спеціальних і прикладних наук. Обгрунтовано необхідність філософії як теоретичної науки для формування у науковця усвідомлення сутності та підстав існування предмета дослідження.

30th Jubilee Twardowski's Readings were organized by Kazimierz Twardowski Lviv Philosophical Society with the cooperation of the Chair of Philosophy in Lviv Polytechnic National University, Institute for Philosophy, Logic, and Sociology (Lviv) and Institute for Philosophy in University of Warsaw. The Readings were hosted by Center for Urban History of East Central Europe. The new format of Twardowski's readings was introduced. This new format of Readings included: 1) English language as working one for international communication, 2) the all submitted abstracts of potential participants were anonymously reviewed. This blind review helped to choose the abstracts of high scientific quality and introduction of English language as working one of Twardowski's Readings helped to transform it into the international scientific event. In Jubilee Twardowski's Readings taken part scientists from Canada, Poland, and Ukraine, who deeply interested in the study of the heritage of Lviv-Warsaw School and its relations to Ancient Greek Philosophy. The presented papers were a wide range: from the history of philosophy and logic in Lviv-Warsaw School to phenomenological philosophy and hermeneutic phenomenology and their connections with Ancient Greek Philosophy. Among presenters were well-known researchers of Lviv-Warsaw School Prof. Jan Wolenski and Prof. Jacek Jadacki. The Canadian researcher Prof. Bernard Linsky was taken part in this event for the first time and presented the paper about Leon Chwistek's constructivism and Platonism.