На засадах методології інноваційного пошуку розкрито особливості діяльності інноваційних навчальних закладів, сутність і структуру освітнього середовища сучасного ліцею, обгрунтовано концептуальну ідею дворівневої ліцейської освіти. Визначено можливості додаткової освіти в реалізації завдань розвитку творчого потенціалу учнівської молоді, роль керівника закладу освіти у створенні відповідних умов освітнього середовища. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективності розвитку та функціонування інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею.

Обгрунтовано шляхи вирішення проблем подальшого розвитку української школи. З огляду на те, що реформування школи ввійшло у вирішальну фазу запропоновано МОН України разом з АПН України провести черговий з'їзд вчителів та проаналізувати деякі результати реформування системи освіти. Розглянуто питання щодо ліквідації багатотипності школи та розкрито сутність запропонованих типів шкіл: загальноосвітньої школи, ліцею багатопрофільного, авторської школи, ЗОШ-інтернату, ЗОШ-спеціальної, ЗОШ-санаторної, ЗОШ-соціальної реабілітації. Зосереджено увагу на ліцейській освіті як біосвіті, яка складається з двох взаємодоповнювальних компонент - обов'язкової та за вибором учнів, і дозволяє у межах інноваційного навчального плану одержати лінгвістичну підготовку та набути допрофесійного досвіду. Охарактеризовано модель української школи, за якою вона стане тим могутнім фундаментом, на якому буде збудовано державу, що забезпечить кожному громадянину право на Щастя, Свободу і Волю. З урахуванням досвіду Луганського ліцею іноземних мов обгрунтовано способи подолання недоліків в організації діяльності ліцеїв.