Наведено агроекологічне обгрунтування процесу грунтоутворення та результати мікроморфологічного дослідження літогенних грунтів на лесоподібних суглинках науково-дослідного стаціонару з сільськогосподарської рекультивації земель Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Виявлено особливості мікроморфологічної будови техноземів пробної ділянки сільськогосподарської рекультивації. Встановлено найхарактерніші новоутворення досліджуваного профілю і дрібнозернистий кальцит, який насичує матеріал основи, та його вицвіти у порах.

Наведено агроекологічне обгрунтування процесу грунтоутворення та результати мікроморфологічного дослідження дерново-літогенних грунтів на сіро-зелених глинах науково-дослідного стаціонару ДДАЕУ з сільськогосподарської рекультивації земель. Виявлено особливості мікроморфологічної будови техноземів пробної ділянки сільськогосподарської рекультивації. Встановлено найбільш характерні новоутворення досліджуваного профілю, а саме дрібнозернистий кальцит, який насичує матеріал основи, та його вицвіти в порах.

Досліджено педоземи науково-дослідного стаціонару Дніпровського державного аграрно-економічного університету з метою діагностування їх стану з урахуванням кутаних комплексів. Відмічено, що під впливом факторів навколишнього середовища спостерігається формування початкового процесу грунтоутворення на дослідних ділянках. Встановлено, що використання екологічної мікроморфології та кутаних комплексів на техноземах є надійним інформаційним інструментом для розуміння грунтогенезу рекультивованих грунтів. З'ясовано, що у профілях із сильним біологічним впливом утворюються біогенні мікроагрегати і поліпшуються загальні мікроморфологічні характеристики, які визначають особливості профілів досліджуваних педоземів. Виявлено особливості мікроморфологічної будови педоземів пробної ділянки сільськогосподарської рекультивації. Надано агроекологічне обгрунтування процесу грунтоутворення досліджуваних техноземів. Встановлено, що найбільш характерними новоутвореннями досліджуваного профілю є скелетони, глинисті та залізисто-глинисті кутани. Цей тип новоутворень має хемогенне походження, а наявність глинистих кутан свідчить про розвиток процесу лесиважу та внутрішньогрунтового оглинення. Встановлено домінування в гранулометричному складі педоземів пилуватої фракції. Гумусо-глиниста мікроструктура у верхніх горизонтах (0 - 30 см) та залізисто-гумусо-глиниста в нижніх горизонтах (30 - 175), добре окатані зерна та їх злагоджені кути вказують на інтенсивність процесу вивітрювання на дослідних ділянках. Добра агрегованість верхніх гумусових горизонтів зумовлена впливом біогеоценотичного покриву і свідчить про інтенсивність структуроутворення верхніх горизонтів. Проведені мікроморфологічні дослідження надають змогу діагностувати штучно створені педоземи під впливом сільськогосподарських культур, крім того, за вже наявними даними із макроморфологічної будови профілю та гранулометричного складу техноземів надати більш повну інформацію щодо процесу грунтоутворення педоземів.

Наведено результати вивчення особливостей формування мікробудови техноземів, сформованих із плейстоцен-міоценових потенційно родючих розкривних гірських порід (лесоподібних суглинків, суміші червоно-бурих глин і суглинків та сіро-зелених мергелястих глин) без покриття та з покриттям їх родючим шаром ґрунтової маси за умов сільськогосподарської рекультивації земель. Із метою діагностування ступеня трансформації техноземів за станом кутанних комплексів досліджено основні фізичні та повітряні властивості техноземів, вміст органічної речовини, фосфатазну активність та їх зміну за профілем у рекультивованих ґрунтах науково-дослідного стаціонару ДДАЕУ.