Охарактеризовано землі та грунти, які можуть бути вилучені з категорії орних. Розглянуто механізм і принципи вилучення з інтенсивного обробітку еродованих та ерозійно небезпечних, хімічно, біологічно та радіаційно забруднених земель, а також шляхи використання останніх.

Подано матеріали комплексної оцінки ресурсного потенціалу орних земель та результати досліджень. Проаналізовано внесок окремих груп споріднених екофакторів у загальну оцінку агроекосистеми.

Запропоновано генетичну еколого-субстантивну класифікацію грунтів України на параметричній основі. Обгрунтовано типологічно значимі показники грунтоутворення, детерміновані екологічними умовами його формування, описано методи розробки їх градації для диференціації грунтів і системи ієрархічних таксономічних одиниць. Кожен тип охарактеризовано умовами формування, будовою профілю, морфолого-генетичними ознаками та кількісними показниками. Наведено нові підходи до оцінки родючості грунтів за різними показниками, визначено бонітувальний статус грунтів за озимою пшеницею.

Предложена генетическая эколого-субстантивная классификация почв Украины на параметрической основе. Обоснованы типологически значимые показатели почвообразования, детерминированные экологическими условиями его формирования, описаны методы разработки их градации для дифференциации почв в системе иерархических таксономических единиц. Каждый тип почв охарактеризован условиями формирования, строением профиля, морфолого-генетическими признаками и количественными показателями. Приведены новые подходы к оценке плодородия грунтов по различным показателям.

Висвітлено правове обгрунтування змісту, принципів і призначення бонітування грунтів як складової частини Державного земельного кадастру. Викладено порядок здійснення порівняльної оцінки якості грунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних за конкретних природно-кліматичних умов.

Освещено правовое обоснование содержания, принципов и назначения бонитирования почв как составляющей части Государственного земельного кадастра. Изложен порядок осуществления сравнительной оценки качества почв по их основным свойствам, имеющих устойчивый характер и существенно влияющих на урожайность сельскохозяйственных культур, выращенных в конкретных природно-климатических условиях.

Охарактеризовано грунти Білоцерківського району. Висвітлено особливості генезису та визначено умови грунтотворення, показано напрямки найбільш ефективного використання грунтів. Розглянуто питання їх деградації за рахунок процесів водної ерозії, розкрито суть даних процесів. Описано агрохімічні властивості грунтів, визначено показники їх родючості.

Охарактеризована почва Белоцерковского района. Освещены особенности генезиса и определены условия образования почв, показаны направления наиболее эффективного их использования. Рассмотрены вопросы деградации почв за счет происходящих процессов водной эрозии, раскрыта сущность данных процессов. Описаны агрохимические свойства почвы, определены показатели их плодородия.

Проанализирован новый метод бонитировки земель Украины, приведены индивидуальные бонитетные оценки почвы, климата, а также синтетическая оценка земельных участков. Рассмотрены вопросы применения поправочных коэффициентов в расчётах бонитетов почв и климата. Определены оптимальные показатели критериев, реализующих потенциал сельскохозяйственных растений, климата и технологий. Дана оценка продуктивной способности земель Украины, их относительной пригодности для возделывания сельскохозяйственных культур. Представлена классификация пахотных земель по плодородию, изложены перспективы бонитировки земель.

Запропоновано еколого-субстантивну класифікацію грунтів України на параметричній засаді. Визначено показники еколого-генетичного статусу грунтів у системі структурної організації педосфери, охарактеризовано типи грунтів у системі таксономічних одиниц рядів за умов формування, будовою профілю, морфолого-генетичними ознаками та кількісними діагностичними показниками. Розкрито генетичну природу грунтів, обгрунтовано можливість дискретної параметризації грунтового континууму.

Предложена эколого-субстантивная классификация почв Украины на параметрической основе. Определены показатели эколого-генетического статуса почв в системе структурной организации пэдосферы, охарактеризованы типы почв в системе таксономических единиц рядов по условиям формирования, строению профиля, морфолого-генетическими признаками и количественными диагностическими показателями. Раскрыта генетическая природа почв, обоснована возможность дискретной параметризации почвенного континуума.

Наведено теоретико-методологічне обгрунтування напрямів використання орних земель України на засадах класифікації їх за придатністю до вирощування сільськогосподарських культур з урахування конкретних особливостей природно-екологічних умов середовища. Показано, що понад 6,5 млн. гектарів орних земель України належать до деградованих і малопродуктивних, використання яких завдає збитків. Доведено необхідність всебічного обгрунтування та максимального пристосування землеробства до місцевих агроекологічних умов.

Приведено теоретико-методологическое обоснование направлений использования пахотных земель Украины на основе их классификации по пригодности к выращиванию сельскохозяйственных культур с учетом конкретных особенностей природно-экологических условий среды. Показано, что более 6,5 млн. гектаров пахотных земель Украины принадлежат к деградированным и малопродуктивным, использование которых приводит к убыткам. Доказана необходимость всестороннего обоснования и максимального приспособления земледелия к местным агроэкологическим условиям.

Запропоновано систему критеріїв, показників і нормативів якості землі й охорони грунтів, які необхідно враховувати під час здійснення державного контролю за раціональним використанням земельних ресурсів. Розкрито особливості оцінювання стану меліоративного фонду та придатності грунтів для конкретних культур. Визначено порядок розрахунку алгоритму інженерного проектування агроландшафтів. Проаналізовано актуальні проблеми, причини та наслідки деградації грунтів. Розглянуто основні заходи щодо забезпечення екологічно безпечного землекористування.

Разработана система критериев, показателей и нормативов качества земли и охраны грунтов, которые необходимо учитывать при проведении государственного контроля рационального использования земельных ресурсов. Раскрыты особенности оценивания состояния мелиоративного фонда и пригодности грунтов для конкретных культур. Установлен порядок расчета алгоритма инженерного проектирования агроландшафтов. Проанализированы актуальные проблемы, причины и последствия деградации грунтов. Рассмотрены основные мероприятия по обеспечению экологически безопасного землепользования.

Розглянуто проблему класифікації грунтів. Наведено інформацію про національні класифікації грунтів різних країн світу, класифікацію грунтів Б.Г. Розанова й І.А. Соколова, генетичну та генетичну еколого-субстантивну класифікації грунтів України, інтеграційні класифікації, зокрема, ФАО-ЮНЕСКО та світової реферативної бази (WRB).

Рассмотрена проблема классификации почв. Приведена информация о национальной классификациях почв разных стран мира, классификации почв Б.Г. Розанова и И.А. Соколова, генетической и генетической эколого-субстантивной классификации почв Украины, интеграционных классификациях, в частности, ФАО-ЮНЕСКО и мировой реферативной базы (WRB).

Розглянуто аспекти якісного стану сільськогосподарських угідь Полтавського регіону. Проаналізовано потенційні можливості покращання їх використання. Вивчено сучасні практичні заходи щодо поліпшення ефективного використання земель та умов їх використання.

Розроблено методичні засади врахування екологічної якості грунтів для оцінки земель сільськогосподарського призначення. Визначено місце еколого-економічної оцінки якості грунтів в організації раціонального землекористування. Проведено оцінку забруднення земель в регіональному аспекті за окремими напрямками екологічної якості грунтів. Визначено поняття "екологічна якість грунту" та узагальнено основні фактори впливу на економічну оцінку екологічної якості грунтів. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо управління екологічною якістю сільськогосподарських земель.

Досліджено структуру грунтового покриву (СГП) Гологоро-Кременецького горбогір'я на різних рівнях його організації, зокрема розглянуто грунтові ареали та мікрокатени - найпростіші одиниці СГП, а також комбінації грунтів, сформовані на основі їх поєднання на певних територіях. Встановлено фактори формування СГП досліджуваного регіону та відзначено найбільш суттєвий вплив на даний процес геологогеоморфологічних та гідро-геологічних умов. Проаналізовано зміст та характерні особливості геометричної будови елементарних грунтових ареалів (ЕГА) та мікрокатену. Розраховано середню площу, коефіцієнти розчленування ареалів окремих типів грунтів, оцінено їх мінливість. Встановлено, що середні площі та коефіцієнти розчленування ЕГА залежать від ступеня еродованості грунтів. Виявлено, що зі збільшенням рівня еродованості середні площі ареалів зменшуються, а коефіцієнти розчленування зростають. Для грунтових комбінацій Гологоро-Кременецького горбогір'я, серед яких переважають варіації та поєднання, обчислено показники складності, контрастності та неоднорідності грунтового покриву. Відзначено вагомий вплив ерозійних процесів на формування даних показників. Показано, що активізація сільськогосподарського використання земель протягом тривалого періоду зумовила інтенсифікацію ерозійних процесів, що позначилося на структурі грунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір'я. Зокрема, встановлено зменшення сумарних та середніх площ ареалів нееродованих грунтів, збільшення ступеня їх мінливості, а також коефіцієнтів складності, контрастності та неоднорідності грунтованого покриву (ГП).

Визначено фізичні показники, за якими можна удосконалити бонітування грунтів. Обгрунтовано найбільш прийнятний метод їх залучення до обрахування бонітетів і здіснено оцінку якості фізичного стану грунтів сільськогосподарського призначення. За результатами детальної кількісної та якісної оцінки цих показників у системі грунт - клімат - пояс (20 факторів) установлено їх вплив на формування врожаю сільськогосподарських культур і бонітування грунтів. Визначено нормативи та надійність зв'язків між показниками та врожаєм у загальному та регіональному аспектах. Запропоновані фізичні агрокліматичні показники як критерії бонітування є найбільш значущими у всіх розроблених педотрансферних моделях якості грунтів. Доведено їх особливе значення для бонітування грунтів з несприятливими агроекономічними ознаками опідзолення, оглеєння, засолення та солонцеватості. Найбільш прийнятним методом їх залучення до розрахунку бонітету запропоновано підхід, який базується на методиці ННЦ ІГА. Розглянуто питання щодо бальної оцінки грунтів, зумовленої гідртермічними умовами та впливом грунтових процесів. Наведено комплексну оцінку фізичного стану грунтів сільськогосподарського призначення.

Досліджено грунти смуги переходу від сухого до середнього Степу в Північно-Західному Причорномор'ї, розглянуто їх генезу й еволюцію. Розкрито умови їх формування, а також вивчено морфологічну будову профілю. Визначено фізичні, хімічні та фізико-хімічні властивості. Простежено їх залежність від чинників грунтоутворення. Розроблено концептуальну модель грунтоутворення та формування структури грунтового покриву в смузі переходу від сухого до середнього Степу, що відображає особливості педогенезу в перехідних географічних смугах. Запропоновано варіанти розмежування сухого та середнього Степу, визначальним критерієм яких є наявність подвійної екотональної межі між чорноземами південними та темно-каштановими грунтами.

Розкрито теоретико-методологічні засади напрямів використання орних земель України на підставі класифікації їх за придатністю для вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням конкретних особливостей природно-екологічних умов середовища. Доведено, що понад 19 % (6,5 млн. га) орних земель України належать до деградованих і малопродуктивних, використання яких завдає збитків у середньому 65 грн. на 1 га. Висвітлено досвід зарубіжних систем класифікації сільськогосподарських земель.

Раскрыты теоретико-методологические основы направлений использования пахотных земель Украины с учетом классификации их по пригодности для выращивания сельскохозяйственных культур и конкретных особенностей природно-экологических условий среды. Доказано, что более 19 % (6,5 млн. га) пахотных земель Украины принадлежат к деградированным и малопродуктивным, использование которых наносит ущерб в среднем 65 грн. на 1 га. Освещен опыт зарубежных систем классификации сельскохозяйственных земель.

Наведено характеристику чинних методик бонітування грунтів в Україні. Запропоновано вдосконалити методики бонітування грунтів з урахуванням критеріїв, які б найоб'єктивніше та прозоро характеризували грунт як природне тіло і дуже важливий засіб в сільськогосподарському господарстві, що дозволило б встановити розмір земельного податку, орендної плати та початкової ціни земельної ділянки у разі купівлі - продажу.

Висвітлено проблеми сучасного використання земельних ресурсів, малопродуктивних та деградованих земель, як невід'ємної їх частини, зазначено пріоритетні шляхи зменшення ерозійних процесів та інших видів деградації грунтів. Розглянуто проблеми вилучення з використання (сільськогосподарського або індустріального) малопродуктивних та деградованих земель задля оновлення їх родючості. Визначено основні причини зменшення площі продуктивних земель, які свідчать про те, що існуючі типи землекористування завдають значної шкоди грунтовому покриву і природі в цілому.

Лабораторними дослідженнями протягом 1994 - 2008 років визначено, що інтенсивний, науково необгрунтований обробіток грунту призводить до більш високих темпів втрат гумусу. Інтенсивніше відбуваються втрати гумусу на грунтах 41 агровиробничої групи (чорноземи опідзолені та слабореградовані, а також темно-сірі сильнореградовані грунти). За 14 останніх років вміст гумусу в орному шарі в середньому зменшився на 2,21 %. Найменші втрати гумусу спостерігаються на грунтах 59 агровиробничої групи (чорноземи звичайні слабогумусні глибокі та їх (залишково) солонцюваті відміни). Інші типи грунтів займають проміжне положення. Визначено, що навіть за комплексного підходу внесення органічних речовин баланс рівноваги елементів живлення в грунті порушується. І тільки застосування разом органічних і мінеральних добрив та насичення сівозміни бобовими культурами (соя, горох, багаторічні трави) дає змогу підвищити якісну оцінку земель.

На основании исследований природных и антропогенных почв запада Украины разработана система, а также методика выделения и документирования почвенных эталонов. Исходя из необходимости адекватной оценки состояния почв всех объектов земельного фонда, почвенные эталоны разделены на 3 категории: эталоны природных почв, эталоны окультуренных почв и эталоны антропогенных почв. Эталоны природных почв включают типичные региональные почвы, которые не подвергались антропогенному влиянию. Эталоны окультуренных почв включают высокоплодородные сельскохозяйственные почвы. Эталоны антропогенных почв включают разнообразные урбаноземы и техноземы.