Розглянуто підхід до оцінки ефективності вирішення цільових задач авіаційними комплексами (АК) різноманітного призначення, до складу яких входить літальний апарат, навігаційний комплекс з інтегрованою навігаційною системою. Відносною особливістю розглядуваного підходу є враховування показника точності бортової навігаційної системи як складової частини критерію ефективності АК.

Розглянуто проблемні питання щодо інтеграції створюваної системи навігаційного забезпечення Збройних сил України в структурі загальнодержавної навігаційної системи, наведено варіант побудови організаційно-функціональної структури інтегрованої системи.

Розглянуто стан і перспективи розвитку датчиків інерціально-супутникових навігаційних систем авіаційного призначення для використання у вітчизняній інерціальній, інтегрованій із супутниковою, навігаційній системі. Проаналізовано досяжний рівень характеристик складових частин інтегрованої системи.

Розглянуто проблемні питання, обгрунтовано доцільність та напрямки в підготовці військових фахівців з навігаційного забезпечення у ЗС України.

Розглянуто напрямки дослідження впливу якості навігаційної інформації на основні показники ефективності мобільного зенітного ракетного комплексу.

Розглянуто проблемні питання створення та вдосконалення інтегрованої системи навігаційного забезпечення Збройних сил України, обгрунтовано структуру і напрями розвитку системи.

Розглянуто проблемні питання передавання контрольно-коригувазьної інформації фазової радіонавігаційної системи.

Розглянуто проблемні питання впровадження результатів наукових досліджень у навчальний процес, а також обгрунтовано основні форми впровадження результатів НДР в освітній процес.

Наведено методику та результати моделювання стану супутникової навігаційної системи Beidou з метою виявлення можливості її використання для потреб України. У якості критеріїв оцінювання застосовується найгірше за кількістю (мінімум) сузір'я навігаційних супутників та найгірше значення геометричного фактору (максимум).

Розглянуто проблемні питання впровадження сучасних електронно-обчислювальних засобів щодо автоматизації штурманських розрахунків та використання їх в складі автоматизованого робочого місця штурмана, обгрунтовані загальні вимоги.

Розглянуто перспективи виробництва безпілотних літальних апаратів провідними державами, тенденції розвитку та проблемні питання удосконалення навігаційних систем сучасних безпілотних літальних апаратів. Наведена необхідність функціонального, інформаційного та апаратурного об'єднання навігаційних вимірювачів різних фізичних полів в інтегрований навігаційний комплекс.

Розглянуто питання щодо перспективних напрямів вдосконалення засобів та методів моніторингу об'єктів аеродромної інфраструктури для покращення якісних та часових показників контролю готовності аеродрому та засобів аеродромно-технічного забезпечення (АТЗ) до польотів. Досліджено існуючі методи оцінки стану покриттів та несучої здатності злітно-посадкової смуги для підтримки її в належному експлуатаційно-технічному стані. Проаналізовано цифрові методи моніторінгу аеродромної інфраструктури. Розглянуто можливості використання систем із застосуванням безпілотних літальних апаратів для вирішення задач аеродромно-технічного забезпечення польотів, льотної перевірки, контролю готовності аеродрому. Визначені напрямки подальших досліджень з удосконалення АТЗ та інших видів забезпечення, таких як: зв'язок та радіотехнічне (РТЗ); орнітологічне; пошуково-рятувальне (ПРЗ), медичне.

Запропоновано методичний підхід визначення ефективних типів і калібрів існуючих та перспективних керованих і некерованих засобів ураження для ударних безпілотних авіаційних комплексів. Розглянуто декілька варіантів номенклатури засобів ураження і перевага віддається такому, для якого кількість необхідних вогневих впливів по досягненню заданої норми ураження цілі є мінімальною. Наведено порядок формування вихідних даних, врахування характеристик вогневих впливів - показників точності влучення та вражаючої дії засобів ураження по цілі, розрахунку показника ефективності. За результатами розрахунків формується ранжируваний ряд варіантів засобів ураження по кожній типовій цілі.

З використанням балістики повільно падаючих тіл, теорії і практики парашутного десантування транспортними пілотованими літальними апаратами розглянуто методичний підхід до рішення задачі прицілювання для автоматизованого скидання повільно падаючих вантажів з перспективних транспортних безпілотних літальних апаратів (БЛА). Під повільно падаючими вантажами розуміються бойова техніка, боєприпаси, продовольство та інші військові вантажі, що доставляються (скидаються) військам парашутним способом. Сутність рішення задачі прицілювання полягає у виведенні транспортного БЛА в розрахункову точку, при скиданні з якої забезпечується влучення повільно падаючого вантажу в заданий майданчик. У методичному підході, що розглядається, точка скидання вантажу розраховується з врахуванням фактичних параметрів польоту транспортного БЛА, балістичних характеристик вантажу, напряму і швидкості середнього вітру, метод визначення яких запропоновано.

Розглянуті основні підходи до визначення вартісних параметрів життєвого циклу підрозділів та наземних засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів в контексті життєвого циклу носіїв спроможності - підрозділів військових частин та окремих засобів (зразків) ОВТ. Запропонований підхід базується на використанні принципів та стандартів країн - членів НАТО під час оборонного планування на основі спроможностей. Державні стандарти "Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки" є нормативною основою для визначення та застосування процесного підходу в галузі створення сучасних військово-технічних систем та моделювання життєвого циклу зразків озброєння та військової техніки.

Розглянуто питання про перспективні напрями вдосконалення аеродромно-технічного забезпечення польотів повітряних суден, зокрема нових методів та засобів їх орнітологічного забезпечення. Виконаний аналіз існуючих методів оцінки стану орнітологічної обстановки і засобів по захисту від впливу потенційно небезпечних для повітряних суден птахів. Запропоновано застосування сучасних роботизованих комплексів для вирішення завдань орнітологічного забезпечення польотів в районі аеродрому, визначені напрями вдосконалення орнітологічного забезпечення польотів.

Розглянуті проблеми встановлення відповідності термінології забезпечення польотів державної авіації України вимогам наземного забезпечення авіаційної техніки країн-партнерів, а саме труднощів, пов'язаних із тлумаченням основних понять і організацією основних видів діяльності. Висвітлена неможливість безпосереднього використання узгоджених термінів ICAO в зазначеній галузі. Встановлено ступінь відповідності основних термінів в галузі наземного забезпечення польотів авіаційної техніки країн партнерів термінам аеродромно-технічного забезпечення польотів державної авіації України.