Проаналізовано особливості, проблеми та джерела створення інформаційного ресурсу науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Особливу увагу приділено обсягам і структурі фінансування науково-технічної діяльності, динаміці та проблемам наукових кадрів.

Охарактеризовано діяльність міжнародних організацій у боротьбі з тіньовою економікою, зокрема, Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та Корибської спеціальної комісії з фінансової діяльності. Розкрито сутність нормативно-правових актів, розроблених та прийнятих міжнародною спільнотою як протидія тіньовій економіці. Розглянуто особливості боротьби з тіньовою економікою в США, Австралії, Канаді, Італії, Японії, Великобританії та Україні.

Охарактеризирована деятельность международных организаций в борьбе с теневою экономикой, в частности, Группы по разработке финансовых мероприятий борьбы с отмыванием денег и Корибской специальной комиссии по финансовой деятельности. Раскрыта сущность нормативно-правовых актов, разработанных и принятых международным сообществом как противодействие теневой экономике. Рассмотрены особенности борьбы с теневой экономикой в США, Австралии, Канаде, Италии, Японии, Великобритании и Украине.

Наведено результати аналізу діяльності систем державного управління науково-технологічною й інноваційною сферами, сформованими у різних країнах світу (США, країнах ЄС, Японії, Південній Кореї, Республіках Білорусь і Казахстан, Росії) та Україні. Узагальнено досвід стратегічного планування розвитку та механізмів її державного інвестування. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення підходів до політики державного управління науково-технологічною сферою в Україні, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки за рахунок посилення впливу чинників технологічного й інноваційного розвитку.

Изложены результаты анализа деятельности систем государственного управления научно-технологической и инновационной сферами, сформированными в разных странах мира (США, странах ЕС, Японии, Южной Корее, Республиках Беларусь и Казахстан, России) и Украине. Обобщен опыт стратегического планирования развития и механизмов ее государственного инвестирования. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию подходов к политике государственного управления научно-технологической сферой в Украине, направленные на повышение конкурентоспособности отечественной экономики за счет усиления влияния факторов технологического и инновационного развития.

Проаналізовано заходи щодо детінізації економіки, здійснені центральними та місцевими органами виконавчої влади у 2003 p., зокрема розглянуто заходи, спрямовані на посилення контролю в бюджетній сфері, реформування податкової системи, перерегулювання підприємств щодо удосконалення управління державними корпоративними правами та ринкових механізмів управління у сфері економіки, легалізації нерегламентованої зайнятості та доходів населення, удосконалення грошово-кредитної системи та функціонування окремих грошових ринків.

Пропонуються моделі розрахунку інтегрального індексу для груп первинних економічних показників. Демонструється використання цих моделей для задачі оцінювання рівня інтегрального індексу інвестиційної безпеки України.

Охарактеризовано декілька непрямих методів для дослідження стану і тенденцій розвитку тіньового сектору економіки. Докладно висвітлено послідовність розрахунку показників тінізації.

Розглянуто основні показники розвитку галузі легкої промисловості України, охарактеризовано причини негативного стану цієї галузі та надано кількісні оцінки рівня інвестиційної активності (ІА) в ній. Для кількісного оцінювання ІА застосовано підхід на базі моделей конструювання інтегральних індексів для груп первинних показників.

Розглянуто сучасний стан і масштаби тіньової економіки Канади, ФРН, Австрії, Швейцарії, Італії, Бельгії, Чехії, Угорщини, Греції; проаналізовано національні системи сплати підприємствами основних видів податків і досвід окремих країн світу щодо зменшення рівня тінізації економіки. Основні інструменти детінізації - податкова амністія та встановлення границі готівкового обігу грошей. Наведено можливі шляхи вирішення проблеми тінізації в Україні.

Проаналізовано стан енергетичної безпеки України. Наведено значення енергетичної безпеки України, обчислені за 1996 - 2004 р. та за 2005 р. (прогноз) за допомогою математичної моделі розрахунку інтегрального індексу множини первинних показників. Визначено основні причини та проблеми невідповідності розвитку енергетичної сфери національної економіки сучасним потребам. Розглянуто стан вугільної промисловості як важливий фактор впливу на стан енергетичної безпеки України. Визначено основні загрози енергетичній безпеці України, які можуть негативно впливати на стан і розвиток паливно-енергетичного комплексу України.

Розглянуто найсуттєвіші загрози економічній безпеці України на даний час і шляхом експертного опитування визначено причини, які сприяли виникненню загроз, шляхи їх запобігання та пом'якшення впливу. Оцінено ступінь впливу загрози на сфери економічної безпеки та зведено ці оцінки в інтегральний показник ступеня загрози економічний безпеці загалом.

Розглянуто основні механізми інвестування в науково-технологічну та інноваційну сферу, визначені Лісабонською стратегією Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано бюджетне та позабюджетне фінансування в ЄС.

Зазначено, що удосконалення структури управління і фінансування науково-технічної сфери, що надасть можливість сформувати вітчизняну систему інноваційного розвитку, є однією з найбільш важливих проблем для соціально-економічного та науково-технологічного розвитку кожної країни світу, в тому числі й України. Узагальнено особливості систем державного управління науково-технічною сферою розвинутих зарубіжних країн.

Узагальнено міжнародний досвід покриття дефіциту інвестицій в інфраструктуру, зокрема за рахунок налагодження державно-приватного партнерства; досліджено стан інфраструктури регіонів України та інвестиції в її розвиток; розроблено пропозиції щодо джерел фінансування інфраструктури в Україні.

Проаналізовано сучасну систему державного замовлення в Росії. Існуюча система має певні проблеми, зокрема: відсутність повноцінної методичної бази проведення закупівель, а також комплексного підходу до реформи сфери державних і муніципальних закупівель. На сьогодні в Росії взято курс на формування конкурсної, ефективної й прозорої системи розміщення державних (муніципальних) замовлень, укладання державних (муніципальних) контрактів. Розпочато реформування інституціональної системи у сфері державних закупівель, метою якого є формування відповідної структури федеральних органів, яка має забезпечити регулювання діяльності щодо розміщення державних замовлень.

Аналіз засновано на прогнозах Європейської Комісії щодо розвитку світового ринку нанотехнологій; інформації про державне і приватне фінансування досліджень і розробок; створення робочих місць і компаній, які працюють із нанотехнологіями.

Висвітлено особливості перебігу вегетосудинних, психопатологічних та сексуальних порушень у жінок після гістеректомії залежно від обсягу операції, віку жінки та терміну, що минув після операції. У ході обстеження встановлено фактори ризику виникнення синдрому хірургічної менопаузи (СХМ) та сексуальних порушень у жінок після гістеректомії, розроблено математичні моделі та алгоритми прогнозування їх виникнення. Обгрунтовано доцільність проведення профілактичних заходів для попередження дисфункції яєчників після гістеректомії без оваріоектомії. Доведено, що через рік після гістеректомії без оваріоектомії, майже у половини жінок розвивається синдром виснаження яєчників (СВЯ), який є передумовою виникнення СХМ. На підставі результатів вивчення особливостей функціонування вегетативної нервової системи, аналізу психопатологічного статусу нейроендокринної характеристики, данних УЗДГ (доплерографії), запропоновано схеми деференційованої профілактики СВЯ та СХМ з урахуванням прогнозу імовірності виникнення даних патологічних станів.

Наведено результати системного аналізу ринкових тенденцій розвитку нанотехнологій, проведеного на підставі економетричних показників. Розкрито основи класифікації наноматеріалів, їх властивості, напрями застосування і комерціалізації. Визначено науково-технологічні пріоритети наноіндустрії, обгрунтовано світові тенденції розвитку наносфери, зокрема, щодо впровадження національних нанотехнологічних стратегій і програм, фінансування нанодосліджень і нанорозробок, напрямів розвитку наноринку. Висвітлено загальні підходи до патентування в наносфері, досвід ЄС і Росії щодо проведення аналізу наукометричних індикаторів розвитку нанотехнологій: патентної активності, кількості наукових публікацій і посилань. Вивчено досвід США і Німеччини щодо розвитку наносфери. Особливу увагу приділено досвіду Росії у запровадженні Стратегії розвитку наноіндустрії. Описано методологію та інструментарій стратегічного планування розвитку нанотехнологій з урахуванням досвіду США та ЄС. Визначено тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Україні, охарактеризовано нормативно-правову базу з даної тематики та нанотехнологічні напрями. Надано рекомендації щодо посилення стратегічних підходів до планування нанодосліджень та розвитку наноіндустрії.

Розкрито методичні засади дослідження впливу науково-технологічного розвитку на економічний розвиток (ЕР). Проаналізовано досвід запровадження системи індикаторів продуктивності та конкурентоспроможності в окремих країнах. Розглянуто сучасні вимоги до системи критеріїв і індикаторів оцінки впливу науково-технологічної діяльності на ЕР. Наведено рекомендації щодо переліку індикаторів і методів здійснення даного оцінювання для України. Проведено порівняльний аналіз показників ЕР України та країн Європейського Союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку за окремими індикаторами продуктивності та конкурентоспроможності.

Раскрыты методические основы исследования влияния научно-технологического развития на экономическое развитие (ЭР). Проанализирован опыт внедрения системы индикаторов продуктивности и конкурентоспособности в отдельных странах. Рассмотрены современные требования к системе критериев и индикаторов оценки влияния научно-технологической деятельности на ЭР. Приведены рекомендации по составлению перечня индикаторов и методов осуществления данного оценивания для Украины. Проведен сравнительный анализ показателей ЭР Украины и стран Европейского Союза, Организации экономического сотрудничества и развития по отдельным индикаторам продуктивности и конкурентоспособности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч239.9:У

Шифр НБУВ: Ва719286 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним із основних інструментів реалізації інноваційного розвитку країни є трансфер технологій і найважливіший його інструмент - мережі центрів трансферу технологій і інноваційного розвитку. Проаналізовано світовий досвід організації мережних структур комерціалізації інноваційних технологій та описано принципи і методи побудови таких структур, що можна використати в разі організації національної мережі інноваційного розвитку і трансферу технологій в Україні.