Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4)111-383

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання загальної теорії права з урахуванням сучасного стану вітчизняної та зарубіжної юридичної науки. Проаналізовано зміни в теорії права української державності і галузевого законодавства. Описано структуру та ефективність механізму правового регулювання.

Освещены вопросы общей теории права с учетом современного состояния отечественной и зарубежной юридической науки. Проанализированы изменения в теории права украинской государственности и отраслевого законодательства. Описаны структура и эффективность механизма правового регулирования.

Висвітлено питання загальної теорії держави та права, зміни у теорії права української державності та галузевого законодавства. Розкрито причини утворення національних держав. Наведено загальну характеристику теорій походження та сутності держави, її типів, форм, механізму та структури. Описано політичну систему суспільства та її елементи, характерні ознаки правової та соціальної держави, основні права людини, міжнародні механізми їх захисту. Проаналізовано співвідношення права та закону, норм права та моралі. Розглянуто форми (джерела) права, правотворчість, систему права та законодавства, правові відносини, норми права, правопорушення. Викладено основи юридичної відповідальності відповідно до Конституції України. Визначено основні шляхи зміцнення законності та правопорядку. Розкрито структуру правосвідомості та правової культури, механізму правового регулювання, функції правової системи.

Освещены вопросы общей теории государства и права, изменения в теории права украинской государственности и отраслевого законодательства. Раскрыты причины образования национальных государств. Приведена общая характеристика теорий происхождения и сущности государства, его типов, форм, механизма и структуры. Описаны политическая система общества и её элементы, характерные свойства правового и социального государства, основные права человека, международные механизмы их защиты. Проанализированы соотношения права и закона, норм права и морали. Рассмотрены формы (источники) права, правотворчества, системы права и законодательства, правовые отношения, нормы права, правонарушения. Изложены основы юридической ответственности в соответствии с Конституцией Украины. Определены основные пути укрепления законности и правопорядка. Раскрыты структура правосознания и правовой культуры, механизма правового регулирования, функции правовой системы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано правовий статус органів конституційного контролю у провідних європейських країнах, історико-правові аспекти їх становлення та розвитку. Досліджено роль органів конституційного контролю у механізмі поділу влади. Розглянуто проблемні питання правової природи актів органів конституційної юрисдикції. Значну увагу приділено нормативно-правовим засадам організації та діяльності Конституційних Судів. Наведено практичні рекомендації та пропозиції щодо становлення та розвитку органів конституційного контролю в Україні.

Висвітлено важливі питання методології сучасного правознавства як самостійного напряму юридичної науки, визначального фактора розвитку її предмета та методу. Досліджено історичні етапи й особливості процесу формування правничої науки на основі аналізу еволюції наукової свідомості та становлення методологічних традицій. Розглянуто сутнісні особливості об'єкта та предмета наукових досліджень, методологічний зміст їх відмінностей. Обгрунтовано доцільність використання в науковому обігу нового понятя "вітакультурна методологія", що відображає діалектику глобального та плюралістичного правового розвитку. З'ясовано необхідність застосування для аналізу структури методології правознавства комплексного, соціального, прагматичного, системного та деонтологічного підходів, що дає підставу вважати, що методологія сучасного правознаства існує на філософському, загальнонауковому, спеціальнонауковому, окремонауковому рівнях. Увагу приділено правилам використання окремонаукових методів правознавства, що становлять найбільший інтерес для майбутніх дослідників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002в

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х.в

Рубрики:

Філософські питання юридичної науки та методологія юридичної науки

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002 в6

Рубрики:

Загальна теорія права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х.в01 + Х002.72

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано основні положення методології сучасного правознавства як самостійного напряму юридичної науки, визначального фактора розвитку її предмета та методу. Досліджено історичні етапи й особливості процесу формування юридичної науки. Встановлено, що методологічною базою дослідження є плюралістична методологія, яка поєднує рівні за змістом, сутністю та походженням методи. Визначено поняття "методологія правознавства" як вчення про структуру, логічну організацію, принципи, методи, засоби та форми діяльності дослідника в процесі пізнання ним досліджуваних державно-правових явищ. Надано структурно-функціональну характеристику цього поняття, розглянуто основні складові елементи його змісту. Увагу приділено сфері наукознавчого (дослідницького) підходу, що передбачає аналіз теоретико-пізнавальної ситуації, яка виникає у правознавстві. Це зумовлено, з одного боку, трансформацією самого підходу, а з іншого - зміною системи пізнавальних засобів і гносеологічних принципів самого правознавства, адже під впливом саме цих процесів відбувається синтез "сучасного правознавства". Обгрунтовано доцільність введення у структуру методології сучасного правознавства поняття "вітакультурна методологія", що відображає діалектику глобального та плюрального/лістичного в правовому розвитку.

Зазначено, що право без пізнання перестає бути правом, бути правдою, стає несправедливим, не правом, а антиправом. Регулятивність права є тільки похідною пізнавальної сутності права. Звідси - право є пізнання.

Висвітлено методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, основною особливістю якої є перехід від моністичної методології до філософсько-методологічного плюралізму.

Висвітлено методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, основною особливістю якої є перехід від моністичної методології до філософсько-методологічного плюралізму.

Розглянуто методологічні уявлення про розмаїття правової проблематики у сучасному правознавстві. Зазначено, що особливістю її є перехід від моністичної сукупності прийомів дослідження до філософсько-методологічного плюралізму.

Висвітлено методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, основною особливістю якої є перехід від моністичної методології до філософсько-методологічного плюралізму.

Обгрунтовано методологію наукових досліджень, яка своїм об'єктом обирає молодь, визначаючи тим самим її онтологічну суб'єктність. Висвітлено вікові та ідентифікаційні ознаки молодих і старших поколінь у перехідній єдності філогенезу, внутрішнього і зовнішнього сприймання фізично і психологічно вікових груп, інших взаємозумовлених властивостей цілісного об'єкта як кожного з окреслених наукових підходів, так і їх єдності. Розкрито механізми перебігу взаємостосунків у молодіжному середовищі. Розкрито зміст фундаментальної гіпотези стосовно сутності феномену духовності молоді як об'єкта людинознавчого дослідження, основні положення теорії самосвідомості особистості, які спричиняють ціломиттєву зорієнтованість конструктів молодіжної свідомості.

Розглянуто стан і значення юридичних конструкцій у праві та правознавстві, а також перегляд їх ролі у контексті методу правознавства і предмета юридичної науки як власного змісту права.

З'ясовано суть співвідношення методу і методологічного підходу у дослідженні, розглянуто різноманітний арсенал дослідницьких інструментів, зокрема звернено увагу на множинність теоретичних утворень у межах загальної теорії права, а також на необхідність єдиної теоретико-методологічної основи таких досліджень, на важливість синтезу наукових напрямків у цілісній теоретичній системі.

Розглянуто стан методології правової науки з обговорюваною у філософській, наукознавчій літературі проблемою кризи наукової свідомості, науки як провідного способу пізнання світу.