Досліджено проблему формування в учнів початкових класів елементів комп'ютерної грамотності з урахуванням змісту, педагогічних умов і засобів, за яких цей процес є ефективним. Суть технології реалізації педагогічних умов формування елементів даної грамотності у молодших школярів полягає в організації навчального процесу на базі організації роботи на ПК відповідно до вікових особливостей дітей цього віку, здійснення керівництва процесом формування у них елементів комп'ютерної грамотності вчителем, який володіє певними знаннями, вміннями та навичками з предметної галузі "Інформатика" та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), знає особливості впровадження програмних засобів навчального призначення у молодших класах, особливостей формування елементів комп'ютерної грамотності даних учнів, поєднання репродуктивної та продуктивної діяльності учнів з поступовим зростанням частки самостійної та творчої роботи, цілеспрямованого використання ІКТ і спеціалізованих програмних засобів.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження епохальних змін в системі освіти у контексті глобалізації й інформаційної революції (ІР), її філософську сутність, витоки й основні етапи становлення та розвитку, вплив на суспільство. Висвітлено структуру й основні напрями інформатизації навчального процесу, психологічні засади інформаційної педагогіки. Наведено класифікацію програмних засобів навчального призначення. Описано інформаційні освітні технології (ІОТ) у контексті інформатизації освітнього процесу у ВНЗ. Проаналізовано досвід впровадження закордонних ІОТ, реалізації інформаційної педагогіки в Україні, психолого-педагогічні напрями розвитку інформаційної педагогіки (ІП) у ВНЗ. Висвітлено концепцію раціональності в контексті менеджменту впровадження ІП. Визначено інформатизацію як прагматичну складову менеджменту організації ІП, шляхи подолання проблем реалізації ІП України на підставі досвіду європейських країн.

Рассмотрено использование новых информационных технологий в образовании за рубежом и в нашей стране. Определены задачи, выполнение которых предшествует преподаванию начального курса "Информатика" в начальной школе.

Розглянуто концептуальну модель об'єктивної дійсності, своєрідність якої полягає в моделюванні знань про реальні предмети, процеси, події та явища. Констатовано перспективність віртуалізації освітнього простору для ефективної теоретичної та практичної підготовки людей врізних сферах, яка є об'єктом інформаційної педагогіки й альтернативою класичній системі освіти, що орієнтує особистість на пізнання вжеданої природної реальності, а віртуальна опиняється за межами осмислення. Конкретизовано напрями наукових і практичних досліджень у сфері розвитку дистанційної професійної освіти. Зазначено, що віртуалізація освітнього простору може прискорити зміну парадигми в педагогіці, що є основним стрижнем освітньої реформи XXI ст., а також впровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій.

Рассмотрена концептуальная модель объективной действительности, своеобразие которой заключается в моделировании знаний о реальных предметах, процессах, событиях и явлениях. Констатирована перспективность виртуализации образовательного пространства для эффективной теоретической и практической подготовки специалистов в различных сферах, являющейся объектом информационной педагогики и альтернативой классической системе образования. Конкретизированы направления научных и практических исследований в области развития дистанционного профессионального образования. Отмечено, что виртуализация образовательного пространства может ускорить смену парадигмы в педагогике, что является основным стержнем образовательной реформы XXI в., а также внедрение в учебно-воспитательный процесс информационно-коммуникационных технологий.

The peculiarities of virtualization of educational area are cleared up in limits of the development of informational pedagogic. They are observed in conditions of extending of informatization in all spheres of human activity and widening of possibilities of virtual reality in which in the capacity of technological ground informational communicative technologies are used.

Комплексно проаналізовано процес глобалізації освіти та визначено сутність. Обгрунтовано методологічне та світоглядне значення, етапів, напрямків становлення інформаційної педагогіки за умов глобалізації та її впливу на формування самостійної творчої особистості. Показано, що впровадження інформаційної педагогіки в українському контексті є одним з головних чинників становлення та розвитку інноваційно-інформаційного суспільства. Зазначено, що головними засадами впровадження інформаційних освітніх технологій є насамперед висока інформаційна культура особистості, що базується на загальнолюдських цінностях та адекватній інноваційно-інформаційному суспільству моделі морального виховання його членів. Визначено положення про можливості та межі практичної реалізації інформаційної педагогіки, параметри розвитку інформаційної педагогіки впродовж життя, сутність феномену безперервної освіти. Узагальнено розуміння вектору розвитку освіти, трансформації змісту та використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання та основних напрямів інформатизації навчального процесу під тиском глобалізації та інформаційної революції. Розкрито об'єктивну обумовленість і потребу інформатизації освіти як єдиного засобу швидкісної передачі інформації, інтенсифікації навчально-виховного процесу, нарощування об'єму знань, підвищення дієвості контролю успішності учнів та студентів, розширення інтелектуальних можливостей учасників навчально-виховного процесу.

Презентовано сучасний стан філософії освіти як галузі філософського знання, яка покликана вирішувати проблеми в освіті на основі філософського аналізу. Динаміка змін світової цивілізації обумовлює трансформацію всіх сфер соціального життя та його інститутів. Безпосереднім чином актуалізовано переосмислення мети, завдань і характеру освіти, яка завжди виступає головним каналом історичної трансляції культурних цінностей і детермінантом соціального прогресу. Репрезентовано прагнення здійснити аналіз сукупності методів, способів, методології, які лежать в основі функціонування і розвитку теорії освіти. Це дозволить побачити той смисл і вимоги, які ставить час перед освітою. Це - нова роль освіти в цивілізаційному процесі, яка враховує специфіку самосвідомості особистості в умовах трансформації цінностей, які ставлять на перше місце не стільки оволодіння сумою знань, скільки розуміння сутності освітнього процесу. Українська філософія освіти виходить з того положення, що мета будь-якої освітньої системи полягає у формуванні такого практичного світогляду людини, який би краще поєднував її професійну діяльність із загальними цивілізаційними цінностями, закладеними в основу цієї системи. Оскільки філософія з часу свого виникнення завжди відігравала функцію теоретично-рефлексійного аналізу буття людини та його подальшого розвитку, то вона набула найважливішого значення і в становленні нових освітніх систем. В свою чергу освіта також впливає на філософію. Взаємодія між філософією і освітою завжди відігравала істотну роль у розвитку української системи освіти.