Аналіз показників роботи регіонального відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених показав, що для реалізації сучасних технологій виходжування дітей з екстремально низькою масою тіла важливим є об'єднання зусиль акушерської та неонатологічної служб у поєднанні з високим професіоналізмом та належним матеріально-технічним забезпеченням.

Вивчено динаміку лейкоцитарного індексу інтоксикації, індексу резистентності, досліджено рівень імуноглобулінів М, G, А та ендогенних інтерферонів у новонароджених дітей з природженою пневмонією на тлі лікування препаратом внутрішньовенного імуноглобуліну та неспецифічним противірусним препаратом.

Показано досвід виходжування новонароджених із застосуванням високочастотної осциляторної штучної вентиляції легень (ШВЛ). Використання даного методу респіраторної підтримки дозволяє значно збільшити виживаність новонароджених, навіть за граничного ступеня легеневої патології, та уникнути можливих ускладнень, пов'язаних з тривалим перебуванням на ШВЛ.

Освещена роль сурфактант-заместительной терапии в неонатологии. Приведены характеристики современных сурфактантов. Показан опыт применения сурфактанта Инфасурф у новорожденных с различной патологией.

Мета роботи - встановити закономірності імунного реагування (тимуса, імунокомпетентних клітин - IKK) у динаміці клініко-патологічного стану новонароджених з вродженою пневмонією (ВП). У 110 новонароджених з ВП проведено рентгенологічне дослідження легень, ультразвукове дослідження тимуса, встановлено загальноклінічні показники крові, сечі, мокроти та рівні імуноглобулінів M, A, G за загальноприйнятими методиками. На основі клініко-функціонального стану пацієнтів визначено інтегрований показник тяжкості захворювання на ВП - показник дихальної недостатності (ДН) I, II і III ступеня. Відповідно, пацієнтів розподілено на 2 групи: I - 29 дітей з ДН 1 - 2; II - 81 дитина з ДН 3. У динаміці клініко-патологічного стану новонароджених встановлено певні закономірності імунного реагування, загальні для пацієнтів з усіма клінічними формами ВП. Перша закономірність - наявність у периферійному кровообігу високої реактивності ІКК першої лінії імунного реагування - нейтрофілів. Друга закономірність - відсутність у периферійному кровообігу високої реактивності ІКК другої лінії імунного реагування - лімфоцитів. Третя закономірність - наявність низького рівня показників більшості функціональних ІКК (нижче за мінімальний віковий норматив) у фазі реконвалесценції при завершеному клінічному процесі. У хворих з ВП виявлено швидку функціональну реактивність тимуса у вигляді зміни власної маси, особливо у клінічний період. Строки переходу у фазу реконвалесценції після ВП були більш тривалими у більшої кількості пацієнтів з двобічним легеневим процесом.

Мета роботи - дослідити у новонароджених наявність ознак вродженої пневмонії (ВП) на основі вивчення стану і ступеня масивності патологічних змін тканин дихальної системи; виявити зв'язок масивності пошкодження легень зі станом і ступенем масивності патологічних змін тканин центральної нервової системи (ЦНС); визначити взаємовплив клінічних показників пацієнтів з урахуванням як типових, так індивідуально-варіабельних ознак для формування найбільш об'єктивної та цілісної морфофункціональної картини ВП. У 110 новонароджених з ВП у перші 3 доби життя проведено рентгенологічне дослідження легень, ультразвукове дослідження ЦНС, визначено загальноклінічні та біохімічні показники крові, сечі, мокроти за загальноприйнятими методиками. На основі клініко-функціонального стану пацієнтів визначено інтегрований показник тяжкості захворювання на ВП - показник дихальної недостатності (ДН) I, II і III ступеня. Відповідно, пацієнтів розподілено на 2 групи: I - 29 дітей з ДН 1 - 2; II - 81 дитина з ДН 3. У новонароджених з ВП запальний процес у легенях з двобічною поширеністю виявлено на 39,2 % частіше, ніж з однобічною. Серед усіх хворих на ВП число дітей з ДН 3 в 3,9 разу було вищим, ніж хворих з ДН 1 - 2. Встановлено прямий і сильний кореляційний зв'язок внутрішньоутробної та пологової гіпоксії з частотою та видами тканинних порушень головного мозку: значно більше пошкоджень головного мозку виникало в умовах пологової асфіксії, ніж внутрішньоутробної гіпоксії. У новонароджених з ВП однобічне ураження легень зафіксовано рідше (як на тлі внутрішньоутробної гіпоксії, так і на тлі пологової асфіксії) у порівнянні з двобічним. Методологічний підхід системного поєднання показників порушень у пацієнтів з ВП надав змогу оцінити рівень участі цих порушень у патогенетичному процесі, як основного захворювання, так і його ускладнень.

Наведено визначення поняття вроджених пневмоній у новонароджених. Описано стадії цієї патології. Визначено сучасні методи її діагностики. Запропоновано способи лікування вроджених пневмоній у новонароджених від матерів із TORCH-інфекціями.

Мета дослідження - встановлення ранніх діагностичних, диференціально-діагностичних критеріїв та прогнозу вродженої пневмонії різного за характером та ступенем тяжкості у доношених новонароджених на основі порівняльного аналізу (анамнестичного, клінічного, неврологічного, клініко-лабораторного, імунологічного, інструментального, рентгенографічного, ультразвукового дослідження), а також удосконалення та оцінювання медичної ефективності заходів медикаментозної корекції (раннє застосування імунокорегувальної та нейропротекторної терапії) в комплексі стандартного лікування. Виявлено особливості змін морфометричних показників тимусу та імунокомпетентних клітин у новонароджених з різним ступенем важкості вродженої пневмонії протягом всіх фаз перебігу основного захворювання з врахуванням динаміки змін патологічного процесу за порушення тканин головного мозку, а також у катамнезі протягом першого року життя. Удосконалено схему лікування новонароджених з вродженою пневмонією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.21-70

Рубрики:

Англійська мова

Шифр НБУВ: Ж70151 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під спостереженням знаходилося 110 новонароджених. Вроджену пневмонію мали 80 дітей, із них основну групу сформували 38 дітей від жінок з TORCH-інфекціями, групу порівняння - 42 дитини від жінок без TORCH-інфекцій, але з іншою патологією (аднексит, кольпіт тощо). Контрольну групу склали 30 новонароджених від соматично здорових жінок. Аналіз перебігу періоду ранньої неонатальної адаптації проведено з урахуванням особливостей перебігу вагітності та пологів у матері. У матерів з TORCH-інфекціями встановлено високу частоту ускладнень вагітності і пологів, що негативно впливає на стан новонародженої дитини та призводить до патологічного перебігу ранньої неонатальної адаптації Доведено несприятливий вплив інфікування TORCH-інфекціями під час вагітності на розвиток плода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ЖИТ)026.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено відмінності рівнів загальної захворюваності та пріоритетів у нозологічному складі у дітей до одного року на різних етапах післячорнобильського періоду на територіях із підвищеним рівнем радіоактивного забруднення (ПРРЗ) та умовно чистих (УЧ) територіях Житомирської області. Встановлено, що більшість захворювань пройшла максимум свого кількісного розвитку до 2006 р. Серед дев'яти нозологічних груп, які зберігали свою динамічну активність до 2017 р., на УЧ-територіях зафіксовано новоутворення та хвороби нервової системи, на територіях ПРРЗ - хвороби органів дихання, травлення, сечовивідної системи, стани перинатального періоду, інфекційно-паразитарні хвороби, на обох територіях - вроджені вади розвитку та група неточно визначених станів. Виявлено, що за аналізований період у дітей до одного року більш висока захворюваність реєструвалася в районах УЧ, а смертність, навпаки, в районах ПРРЗ, що надало можливість думати як про територіальне розширення дії післячорнобильських чинників, так і про існування умов, які підтримують відсутність у населення цілеспрямованої настороженості та контрольованої поведінки на екологічно небезпечних територіях.