Вивчено зміни екскреторної діяльності нирок і стану водно-сольового обміну залежно від тривалості введення тренталу та ксантинолу нікотинату. Відзначено, що сечогінна дія препаратів опосередковується зменшенням мінералокортикоїдної активності, зростанням вмісту натрійуретичного гормону в плазмі крові, активацією натрійуретичних простагландинів під впливом тренталу, збільшенням оксиду азоту під дією ксантинолу нікотинату. Встановлено екстраренальну дію препаратів: збільшення об'єму внутрішньосудинного русла, зменшення гідрофільності тканин і вмісту в них іонів натрію. Доведено зростання тканинного фібринолізу та необмеженого протеолізу за умов тривалого введення ксантинолу нікотинату.

В експериментах на статевозрілих білих щурах вивчено вплив ксантинолу нікотинату (3 мг/кг) на тканинну фібринолітичну активність. Введення препарату сприяє збільшенню фібринолітичної активності плазми крові, сечі, тканин печінки та нирок переважно за рахунок активації ферментативного фібринолізу.

В експериментах на статевозрілих щурах-самцях за умов модельованої гідратації та гіпонатрієвої дієти досліджено вплив препаратів "Еуфілін-Н 200" та "Еуфілін 200-Дарниця", виготовлених за новою технологією (без етилендіаміну), на екскреторну функцію нирок. Виявлено помірну діуретичну, виразну салуретичну дію, яка зростає після повторного (впродовж 7 днів) уведення препарату.

У дослідах на щурах показано, що за умов збільшення оксиду азоту в організмі уведенням L-аргініну (100 мг/кг) тривале (7 днів) застосування ксантинолу нікотинату (3 мг/кг) значно підсилює кліренс іонів натрію та ниркову екскрецію даного катіона.

Узагальнено дані літератури та результати власних досліджень щодо фармакодинаміки широко вживаних лікарських засобів похідних ксантину (кофеїн, теофілін, пентоксифілін, ксантинолу нікотинат та ін.), можливості та перспективи їх застосування в медичній практиці. Висвітлено раніше невідомі механізми ренальної та екстраренальної дії синтетичних диметилксантинів і пентоксифіліну та ксантинолу нікотинату.