Проаналізовано стан і шляхи оптимізації первинної медико-санітарної допомоги сільським мешканцям. Запропоновано сценарні моделі умов життя та стану захворюваності сільських сімей України в основних соціально-економічних типах населених пунктів. Наведено узагальнений статистично оброблений матеріал багаторічних епідеміологічних досліджень. Увагу приділено особливостям застосування соціометричного моделювання в медико-соціальній науці та його використанню для створення комплексних соціальних програм розвитку села.

Проанализированы состояние и пути оптимизации первичной медико-санитарной помощи сельским жителям. Предложены сценарные модели условий жизни и состояния заболеваемости сельских семей Украины в основных социально-экономических типах населенных пунктов. Приведен обобщенный статистически обработанный материал многолетних эпидемиологических исследований. Уделено внимание особенностям применения социометрического моделирования в медико-социальной науке и его применению для создания комплексных социальных программ развития села.

Изучены ведущие факторы формирования, течения и исходов заболеваемости сельского населения Житомирской области на протяжении 2000 - 2007 гг. на основе многоступенчатой выборки, которая адекватно отображала разнообразие медико-социальных ситуаций. Установлены границы влияния медико-организационных, медико-социальных и других факторов, обуславливающих показатели тяжести протекания заболеваний, своевременности и результативности обращений.

Вивчено провідні фактори формування рівнів захворюваності сільських мешканців Житомирської обл. протягом 2000 - 2007 рр. на підставі багатоступеневої вибірки, яка адекватно відтворювала різноманітні медико-соціальні ситуації. Встановлено межі впливу медико-організаційних, медико-соціальних та інших факторів на основні показники частоти, важкості перебігу хвороб, своєчасності та наслідків звернень.

Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід організації медичної допомоги сільському населенню. Оцінено медико-соціальну ситуацію та розглянуто основні типи сільських районів Житомирщини. Вивчено медико-організаційні структури та діяльність фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), умови життя, медико-демографічні характеристики у долікарській допомозі, своєчасність та якість їх задоволення. Визначено фактори, резерви, критичні й оптимальні рішення покращання обслуговування сільського населення долікарською допомогою першого етапу. Науково обгрунтовано шляхи оптимізації організації надання первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) сільському населенню України. На підставі одержаних закономірностей обгрунтовано модель оптимізації ПМСД за методом багатофункціонального лінійного програмування. Описано оптимальні щодо якості, доступності ПМСД, відповідності до потреб сільського населення параметри сільських лікарських дільниць. Експериментально доведено ефективність запропонованої системи ПМСД, за якої рівень звернень за медичною допомогою підвищився на 9 %, кількість занедбаних випадків соціально-важливих хвороб, виявлених під час звернення, зменшилося на 7 %, захворювань, виявлених у пізніх стадіях, - на 12 %, рівень планової госпіталізації підвищився на 4 %, рівень невідкладної госпіталізації зменшився на 8 %, обсяг диспансерного нагляду та профоглядів підвищився на 14 %.

Вивчено закономірності формування інвалідизації внаслідок ішемічної хвороби серця в населення Житомирської області суцільним методом на основі дизайну "стріп-спліт-плот". Наведено АРС-декомпозицію рівнів інвалідизації в процесі зміни і визрівання когорт у часі. Дані проаналізовано на основі ієрархічної нелінійної мікст-моделі. Показано тенденцію збільшення ризику інвалідизації в сучасних когортах поряд зі зменшенням доступності експертизи і можливості одержати групу інвалідності.

Вивчено процеси інвалідизації внаслідок серцево-судинних захворювань (ССЗ) населення Житомирської області за допомогою суцільного методу упродовж 1999 - 2008 рр. за дизайном стрип-спліт-плот. За допомогою географічної мікст-моделі підтримано гіпотезу гетерогенності розподілу ризиків інвалідизації за когортами, віковим групам і часовим періодам. Аналіз даних виконано на основі ієрархічної нелінійної мікст-моделі. Доведено, що впливові фактори визрівання когорт, а саме вік, когорта за народженням, періоди часу внаслідок нерівномірності географічного розподілу посилювали територіальні варіації ризиків інвалідизації внаслідок ССЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ЖИТ)026.262 + Р11(4УКР-4ЖИТ)026.241.0

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити фактори інвалідизації внаслідок серцево-судинних захворювань населення Житомирської області за допомогою суцільного методу протягом 1999 - 2008 рр. на основі дизайну стріп-спліт-плот з урахуванням АРС-конструкції. У дослідження включено всю популяцію Житомирської області, розглянуто всі випадки інвалідизації внаслідок серцево-судинних захворювань у даній популяції за 1999 - 2008 рр. Аналіз даних проведено на базі ієрархічної нелінійної мікст-моделі. Стаціонарна динаміка інвалідизації, яка реєструється, є складною композицією ефекту когорт, періодів і зміни вікової структури когорт у часі. Розподіл ризиків інвалідизації за кожним з ефектів є далеким від стаціонарного. Простежуються регулярно вищі значення стандартизованих ризиків інвалідизації в чоловіків у порівнянні з жінками, у міського населення у порівнянні з сільським. Зроблено висновки, що з погіршенням медико-соціального середовища спостерігаються виражені диспропорції реальних ризиків інвалідизації та зареєстрованих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)339.61

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено новий підхід до оцінювання обумовленості медико-соціальних подій, зокрема інвалідизації внаслідок серцево-судинних захворювань, на основі історичних когорт, а також ефективності реформування медичної допомоги у пілотному регіоні, яким є Вінницька область. Оцінено стан та резерви оптимізації ланок медичної допомоги, задіяні на етапах лікування та реабілітації екстрених інвалідизуючих серцево-судинних станів. З'ясовано негайні наслідки впровадження Закону України "Про екстрену медичну допомогу". Приділено увагу доказовій базі, зокрема формуванню вибірок за сучасними дизайнами, та використанню моделей з рандомізованими ефектами.

Мета роботи - оцінка медико-соціальної ефективності реформи кардіологічної допомоги у Вінницькій області. Дані організовані за когортним дизайном. Контрольна когорта охоплювала 400 пацієнтів з уперше в житті встановленим ГКС, які лікувались у кардіологічному відділенні м. Вінниця до впровадження моделі, а саме у 2005 - 2006 рр. Основна когорта включала 400 пацієнтів, які лікувались у новоствореному кардіологічному центрі у 2008 - 2009 рр. на момент початку реформи і створення обласного кардіологічного центру. Проспективно вивчались випадки летальності протягом перших п'яти років з моменту госпіталізації. За простежений період померло 270 з 800 пацієнтів, тобто 33,75 %. Для вивчення виживаності і тестування гіпотези обраний гнучкий семи-параметричний підхід на основі фрейлті моделі виживання (Frailty Survival Model). Ефект реформи щодо покращення виживаності виявився достовірним (p = -0,179, р = 0,029). Як свідчить коефіцієнт відносного ризику (ВР = 0,836), базовий ризик летального наслідку при ГКС унаслідок впровадження зменшувався на 19,6 % ([1/ВР-1]x100 %). З'ясувалося, що саме вчасність допомоги являється вирішальним моментом зменшення базового ризику летального наслідку. А саме, якщо пацієнтів госпіталізували після 10 год., базовий ризик летального наслідку при ГІМ на 26,6 % ([1/ВР-1]x100 %), а вчасне виконання стентування на 31,1 %. Висновки: впровадження елементів реформи організації медичної допомоги за цими принципами забезпечило додатково 0,8788 місяців життя пацієнту з ГКС протягом перших 5 років від початку хвороби. Ефект впровадження оцінюється як 1757,6 додаткових місяців життя щорічно протягом перших 5 років від початку хвороби в масштабах Вінницької області. Основний ефект, а саме 84,2 % ефекту впровадження пов'язано саме з покращенням вчасності медичної допомоги. 15,8 % від ефекту впровадження пов'язано з покращенням якості лікування пацієнтів.

Обґрунтовано можливості удосконалення системи медичного забезпечення інвалідів внаслідок хвороб системи кровообігу за функціоналом виживаності. Показано, що саме вчасність госпіталізації є ключовим моментом збільшення виживаності. Зазначено, що пов'язаними з вчасністю діагностики та доставки до стаціонару є важкість стану на момент госпіталізації (RR=1,98), негайне застосування β-блокаторів (1-RR=0,549) та реперфузії (1-RR=0,35). Інтенсифікація і завершеність лікувального процесу є іншим суттєвим напрямом запобігання летальності (RR=2,767). Проте найважливішою складовою стала ліквідація територіальної нерівності у доступності до континууму медичних послуг інвалідам. Перевагами запропонованої системи оптимізації континууму допомоги є: екстериторіальність, спрощення і безперервність маршруту пацієнта, поєднання таких критеріїв оптимізації, як вчасність і ефективність, відповідність до регіональної ситуації, розселення населення та ресурсних можливостей системи охорони здоров'я, можливості адаптації до конкретних умов на місцях. В середньому впровадження забезпечило додатково 0,8788 місяців життя пацієнту протягом перших 5 років від експертизи інвалідності. Щорічний ефект впровадження лише по Вінницькій області оцінюється як 1757,6 додаткових місяців життя інвалідів протягом перших 5 років від експертизи інвалідності. Показано, що лише 15,8 % від загального ефекту впровадження припадають на поліпшення якості лікування пацієнтів, а 84,2 % пов'язано саме з поліпшенням доступності екстреної та спеціалізованої допомоги.