Досліджено особливості динаміки аномального магнітного поля і векторів індукції у зв'язку з сейсмотектонічними процесами у Закарпатті. Для підвищення якості та оперативносі досліджень було розроблено методи відбракування некондиційних даних, метод кореляції з синус-функцією на асиметрично заданому півперіоді для виявлення малоамплітудних аномалій у рядах спостережень геомагнітного поля, методику та програмне забезпечення обробки великих масивів цифрових магнітоваріаційних спостережень. Це дозволило виявити нові особливості у часових рядах геомагнітного поля та векторів індукції. На основі зіставлення зі сейсмічним режимом показано, що у Закарпатському сейсмоактивному прогині крім класичних бухтоподібних аномалій провісникового типу тектомагнітні аномалії можуть проявлятися також у вигляді довготривалих трендових змін, різких змін рівня поля та суттєвого підвищення дисперсії у часових рядах. Виявлено просторово-часову кореляцію аномальних проявів компонент векторів індукції та аномальних змін геомагнітного поля з розташуванням епіцентрів близьких землетрусів. Збільшення кількості часових рядів векторів індукції дозволило вказати на існування закономірностей їх сезонних і добових змін.

Розглянуто питання комплексної оцінки ефективності і вибору інформаційно-інтелектуальних технологій, необхідності збільшення їх адекватності дійсним управлінським процесам і максимальному наближенню прийнятих рішень першорядним потребам підприємства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.415

Рубрики:

Магнітні методи

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведено основні результати використання тектономагнітних досліджень для рішення задач сучасної геодинаміки і прогнозу землетрусів в Карпатському регіоні.

Наведено результати геомагнітного моніторингу у ході дослідження сейсмотектонічних процесів у Закарпатському прогині. Виявлено тектономагнітні аномалії різної тривалості та інтенсивності, встановлено їх просторово-часовий зв'язок із сейсмічними подіями. Зроблено висновок про інформативність геомагнітного моніторингу в Закарпатській сейсмоактивній зоні для виявлення провісників місцевих землетрусів із магнітудою М більше 3 за геолого-геофізичних умов Закарпатського прогину.

Исследованы возможные связи особенностей сейсмического режима Крыма с фазами 11-летнего цикла солнечной и магнитной активности. Анализ выполнен для землетрясений разной силы в границах четырех временных интервалов: 1700 - 2003, 1751 - 1974, 1927 - 1984, 1927 - 1997 гг., в которых сейсмические данные однородные. Для первого периода 83 % землетрясений отмечено в фазах максимума (от -3 до +3 года), а для следующих - в фазе максимума (-1,0) и минимума (+4, +5) 11-летнего цикла солнечной активности. Эти выводы хорошо согласуются с результатами подобных исследований, выполненных для других сейсмоактивных регионов (Карпаты, Курило-Камчатская зона и др.).

Исследованы временные изменения параметров векторов индукции в Закарпатском сейсмоактивном прогибе. Сопоставление аномального поведения векторов индукции с сейсмическим режимом Закарпатья позволило установить особенности их аномальных изменений в зависимости от локализации эпицентров близких землетрясений. Векторы Визе в Закарпатском прогибе проявляют зависимость от периода солнечных суток, сезона, а также цикла солнечной активности. Данные явления накладываются на изменения векторов индукции геодинамического происхождения и поэтому усложняют определение возможных связей аномальных изменений векторов индукции с сейсмическим режимом.

Останні результати свідчать про існування варіацій векторів індукції, що пов'язані з геодинамічними процесами, в тому числі землетрусами та вулканічною діяльністю. Можна припустити, що провісники землетрусів і вивержень вулканів мають аперіодичний режим і з'являються один або кілька разів до події. Результати обробки 3 компонент магнітного поля Землі на 17 японських обсерваторіях представлено часовими рядами компонент векторів індукції. Спостерігаються зміни векторів індукції на 4 обсерваторіях поблизу від катастрофічного землетрусу Тохоку 11.03.2011 р.

Надано відомості про управління проектами. Охарактеризовано відмінності між управлінням проектами та виробничим управлінням. Наведено класифікацію проектів. Висвітлено зміст поняття оточення проекту. Приділено увагу життєвому циклу та фазам проекту. Подано інформацію про використання стандартів організації життєвих циклів проектів. Обгрунтовано структуру проекту. Розглянуто управління предметною сферою, часом, вартістю та якістю проекту.

Наведено результати магнітоваріаційного моніторингу на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський". За даними багаторічних (2006 - 2012 рр.) магнітоваріаційних спостережень на магнітній обсерваторії "Аргентинські острови" побудовано ряди компонент вектора індукції та досліджено їх часові зміни. Виявлено аномальні варіації вектора Візе з різними періодами та амплітудою: річні, сезонні, добові, а також неперіодичні (епізодичні). Природа періодичних коливань векторів Візе пов'язується з впливом зовнішніх джерел. Аномальні зміни векторів Візе неперіодичного характеру пов'язуються з сейсмотектонічними процесами у літосфері регіону.

Мета роботи - дослідження ефективності й інформативності комплексу тектономагнітного та магнітоваріаційного моніторингу для вивчення сучасної геодинаміки Антарктичного півострова у районі Української антарктичної станції "Академік Вернадський" (УАС). Методика робіт передбачає виконання довготривалих магнітоваріаційних спостережень на УАС, на основі яких розраховуються компоненти вектора електромагнітної індукції (вектор Візе) для геомагнітних варіацій у діапазоні 2,5 - 60 хв. Будуються ряди змін цих параметрів у часі. Тектономагнітні дослідження виконуються на стаціонарній мережі пунктів спостережень на Антарктичному геофізичному полігоні, на основі яких знаходять тектономагнітні аномалії і приріст локального магнітного поля між епохами спостережень (модуля повного вектора магнітного поля). Природа тектономагнітних аномалій, як правило, пов'язується зі змінами тектонічних напружень. Поєднання магнітоваріаційних і тектономагнітних спостережень надасть змогу підвищити достовірність тектонофізичної інтерпретації геофізичних і геологічних даних для вивчення сучасної динаміки Антарктичного півострова. Проаналізовано й узагальнено результати тектономагнітних і магнітоваріаційних спостережень на УАС "Академік Вернадський" та Антарктичному тектономагнітному полігоні, одержані за 1998 - 2017 рр. Досліджено часові зміни параметрів електромагнітної індукції (вектора Візе) та локального геомагнітного поля. Виявлено аномальні ефекти в тектономагнітних варіаціях та часових змінах вектора Візе, викликані сейсмотектонічними процесами в літосфері регіону. Виконано порівняльний аналіз тектономагнітних і магнітоваріаційних даних та обгрунтовано можливість їх комплексування для здійснення моніторингу сучасних сейсмотектонічних процесів у районі УАС. Висновки: проведено спільний аналіз довготривалих багаторічних рядів тектономагнітного поля і магнітоваріаційних параметрів на УАС "Академік Вернадський". Виявлено кореляцію між тектономагнітними аномаліями на Антарктичному геодинамічному полігоні та аномальними ефектами у часових рядах вектора Візе. Комплекс тектономагнітного та магнітоваріаційного моніторингу є органічним і надає змогу у поєднанні з сейсмічним та іншими геофізичними методами одержувати надійну інформацію про геодинаміку регіону Антарктичного півострова.

Розглянуто широкий спектр питань, пов'язаних із сучасним станом вивчення глибинної будови, сейсмічності, геодинаміки земної кори. Подано інформацію про новітні технології геолого-геофізичного прогнозування геологічного середовища для пошуків покладів нафти та газу, а також про геофізичний моніторинг еконебезпечних природних і техногенних процесів. Розглянуто методи математичного моделювання, вимірювань та інтерпретації геофізичних даних, геоінформаційні системи та технології в геофізичних дослідженнях. Досліджено добротність земної кори на території Українського щита (УЩ) для визначення енергетичних параметрів землетрусів у районі Кривого Рогу. Увагу приділено прогнозуванню зон розущільнення у кристалічному фундаменті Волинського геоблоку УЩ методами геофізичної голографії. Проаналізовано 3D модель Голованівської шовної зони УЩ, яка побудована на основі експериментальних даних магнітоваріаційного профілювання та магнітотелуричного зондування. Проведено кінетичне 3D моделювання нафтогазових систем осадових басейнів із метою відтворення геохронології генерації, міграції та прогнозування промислової акумуляції вуглеводнів на прикладі південної прибортової зони Дніпровсько-Донецького рифту. Розкрито геолого-геофізичні особливості сарматських відкладів неогену Крукеницької западини на прикладі Буцівського газового родовища. Увагу приділено моделюванню швидкісних властивостей геологічного середовища на основі об'ємної сейсморозвідки та свердловинних даних. Розроблено прилад нового покоління для довгоперіодних магнітотелуричних досліджень. Обгрунтовано необхідність врахування водонасиченості грунтів і діаграм направленості випромінювання сейсмічних хвиль із сейсмоактивних зон під час проведення сейсмічного мікрорайонування.

Розроблено дизайн лаб-чипа для змішування речовин трьох типів і модель активного мікрозмішувача. Досліджено змішування часточок за різних кутових швидкостей обертання ротаційного мікрозмішувача.