Проаналізовано епістолярну спадщину В.Винниченка як джерело інформації про його особистість: риси характеру, особисті якості, психологію, настрої, стан здоров'я тощо. Досліджено майстерність письменника щодо відображення психології персонажів. Простежено еволюцію художньої інтерпретації В.Винниченком проблеми національної самоідентифікації єврейського народу. Розглянуто проблему підгрунтя художнього мислення драматурга В.Винниченка крізь призму його естетичного ідеалу. Вивчено особливості функціонування займенникових слів у структурі тексту прози В.Винниченка у формально-синтаксичному аспекті. Висвітлено зв'язок філософії В.Винниченка з екзистенційними орієнтаціями українського філософствування періоду ХІХ - ХХ ст. Обгрунтовано необхідність їх аналізу через функціонування семантико-екзистенційного простору в творчості письменника. Зіставлено естетику В.Винниченка та поетів-шістдесятників через "знаки духовної співмірності" - квазіміфи Сонця, Місяця, Зірки, Моря (води) та Моря (повітря). Розкрито специфіку поглядів В.Леонтовича на задекларований В.Винниченком принцип "чесності з собою". Описано деякі особливості української мови та мовлення, лінгвокультурної ситуації на початку ХХ ст. в Україні.

Досліджено найдавнішу пам'ятку української словесності - "Велесову книгу". Детально охарактеризовано дохристиянську культуру нашого народу, діяльність волхвів, суспільно-політичний устрій наших предків.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного українського літературознавства. Проаналізовано поезію Т.Г.Шевченка як енергетичний феномен, творчість визначного українського поета В.Стуса. Висвітлено тему історичної пам'яті у романі "Єрусалим на горах" Р.Федоріва, проблеми "нової моралі" у повісті М.Чернявського "Варвари", проблематику та особливості жанру публіцистики Є.Маланюка в українських емігрантських виданнях.

Рассмотрены актуальные проблемы современного украинского литературоведения. Проанализированы поэзия Т.Г.Шевченка как энергетический феномен, творчество известного украинского поэта В.Стуса. Освещены тема исторической памяти в романе "Ерусалим на горах" Р.Федорова, проблемы "новой морали" в рассказе Н.Чернявского "Варвары", проблематика и особенности жанра публицистики Е.Маланюка в украинских эмигрантских изданиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4 + Ш5(4РОС)6-4,4/5

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано методичні принципи для розкриття та пояснення "вічної тайни" художнього слова як однієї з найскладніших проблем науки про літературу. Розглянуто художній світ поезії П.Тичини "Ви знаєте, як липа шелестить...". Наведено системологічну концепцію теорії літературного твору. Розкрито зміст категорій поетики: "художнє мислення письменника", "художній світ літературного твору". Проаналізовано творчість класиків української літератури - Т.Шевченка, Є.Маланюка, В.Винниченка.

Описаны методические принципы для раскрытия и пояснения "вечной тайны" художественного слова как одной из наиболее сложных проблем науки о литературе. Рассмотрен художественный мир поэзии П.Тычины "Вы знаете, как липа шелестит...". Приведена системологическая концепция теории литературного произведения. Раскрыто содержание категорий поэтики: "художественное мышление писателя", "художественный мир литературного произведения". Проанализировано творчество классиков украинской литературы - Т.Шевченко, Е.Маланюка, В.Винниченко.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.1

Рубрики:

Художній твір як система <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання з історії та теорії фольклористики, літературознавства, етнографії, історії, філософії, політології, лінгвістики, пресології визначних вчених України. Висвітлено національно-визвольну ідею в історичній прозі письменника В.Будзиновського, художній світ негромадської лірики поета Б.Лепкого. Наведено матеріали до життєпису визначного українського письменника, поета, публіциста, науковця В.Качкана.

Рассмотрены вопросы истории и теории фольклористики, литературоведения, этнографии, истории, философии, политологии, лингвистики, прессологии известных ученых Украины. Освещены национально-художественная идея в исторической прозе писателя В.Будзиновского, художественный мир необщественной лирики поэта Б.Лепкого. Приведены материалы к биографии известного украинского писателя, поэта, публициста, учёного В.Качкана.

Актуалізовано проблему реформування шкільної літературної освіти. Для визначення напряму, у якому воно має відбуватися, осмислено особливості та чинники трансформації літературної освіти протягом останніх двох століть. Висвітлено науково-методологічні засади концепції реформування літературної освіти, яка складається з: визначення мети реформування викладання української літератури в середній школі, визначення і реформування складових літературної освіти. Сформульовано мету викладання літератури в середній школі: підготовка інтелектуального читача, гуманізація, етизація та естетизація майбутнього громадянина; усний та письмовий мовленнєвий і відповідно розумовий розвиток особистості. Відповідно до мети та завдань реформування шкільної літературної освіти сформовано та оптимізовано принципи реформування її складових. Обгрунтовано систему вимог до формування програм для всіх рівнів шкільної літературної освіти, а також принципи формування підручників нового покоління та супровідної методичної літератури. Висунуто пропозиції щодо організації проведення реформування літературної освіти.

Актуализирована проблема реформирования школьного литературного образования. Для определения направления, в котором оно должно происходить, осмыслены особенности и факторы трансформации литературного образования в течение последних двух столетий. Освещены научно-методологические основы концепции реформирования литературного образования, которая состоит из: определения цели реформирования преподавания украинской литературы в средней школе, определения и реформирования составляющих литературного образования. Сформулирована цель преподавания литературы в средней школе: подготовка интеллектуального читателя, гуманизация, этизация и эстетизация будущего гражданина, устное и письменное речевое и соответственно умственное развитие личности. Согласно цели и задачам реформирования школьного литературного образования сформированы и оптимизированы принципы реформирования ее составляющих. Обоснована система требований к формированию программ для всех уровней школьного литературного образования, а также принципы формирования учебников нового поколения и сопроводительной методической литературы. Даны предложения по организации проведения реформирования литературного образования.

Наведено роздуми щодо негативних аспектів входження в Болонський процес української освіти. Акцентовано увагу на проблемах нівеляції національних особливостей освітньої системи.

Розглянуто актуальну проблему підвищення ефективності шкільної літературної освіти в Україні, яка є ефективним засобом мовленнєвого й етико-естетичного розвитку особистості. Визначено переваги літературної освіти над риторичною. Особливу увагу приділено дослідженню "золотого віку" літературної (філологічної) освіти (кінець XIX - кінець 1960-х рр.). Розглянуто найбільш принципові моменти вітчизняної літературної освіти, якими є: недооцінювання величезного націєтворчого потенціалу української літератури як навчального предмета; безальтернативність програми викладання даної дисципліни в середній школі та її недостатньо кваліфіковане методично-інтеграційне забезпечення; відсутність критичного осмислення сучасної освітньої практики у багатьох країнах Заходу. Розкрито унікальність художньої літератури, яка була і залишається незамінною дисципліною з широким спектром навчально-виховних функцій.

Проаналізовано мистецтво живописання словом Т. Шевченка як потужне джерело енергії xyдoжнього впливу його поезії. Для розкриття притаманних їй засобів візуалізації використано потенціал рецептивної поетики, головний методологічний принцип якої полягає в моделюванні за допомогою психологічного інструментарію процесу сприймання художніх текстів. Під час цього застосований "кінематографічний" код відкрив феномен "кіномови" Т. Шевченка, сприяв розпізнаванню чинників естетичного впливу його лірики. Інноваційні дослідницькі технології, монографічний аналіз у режимі "прочитання під мікроскопом" дозволяють побачити художню досконалість поезії Т. Шевченка, здійснити новітню інтерпретацію смислів, якими вона наснажена.

Обгрунтовано методологічні принципи, на яких вибудовується аналіз інтертекстуальності як важливого чинника употужнення енергетичної наснаженості вірша Василя Голобородька "Кривий танець". У розгляді цього твору визначено введені в текст інтертекстуальні складники - зображення "Кривого танцю", алюзії з народної пісні "Ой на горі та й женці жнуть" і "Слова о полку Ігоревім". Зроблено висновок, що привнесені зі знакових творів "чужі слова" та притаманні їм значення істотно збагачують авторський текст, підсилюючи його енергією додаткових змістових нюансів.

Розглянуто питання цілісності літературного твору з новітніх наукових позицій, що вибудовуються на методології системного підходу. Ця методологія почала в останні десятиліття істотно збагачуватися, вбираючи в себе принципи синергетики - нової науки, яка, окрім іншого, вивчає формування так званого синергетичного ефекту. Цей ефект породжується узгодженою (гармонійною) взаємодією багатьох складових літературного твору як функціонуючої системи, що генерує художню енергію. Розуміння природи цілісності літературного твору з позицій системно-синергетичного підходу - неодмінна умова осягнення одного із найважливіших критеріїв його художності. Теоретичні положення проілюстровано аналізом літературних творів класиків української літератури - Т. Шевченка, В. Стефаника, В. Винниченка, М. Вінграновського, Г. Тютюнника, Л. Костенко.

Зазначено статті, пошуковий потенціал яких спрямовано на стереометричне осмислення художньої та публіцистичної спадщини Євгена Маланюка. Висвітлено маловідомі сторінки життєвого шляху письменника, проаналізовано ідейно-естетичні первні його поетичної та публіцистичної творчості, окреслено комплекс актуальних проблем сучасного малюнкознавства.

Висвітлено обставини створення, ідейно-художні особливості триптиха Тараса Шевченка "Молитва". Якщо в перших двох віршах циклу поет звертався до Бога з проханням покарати "царів" та "шинкарів", то в третій поезії він відмовився від такого радикалізму і прохав зупинити тих, хто творить зло. Т. Шевченко вважав, що так можна досягти соціального примирення. Пафос ствердження гармонійності світобудови акцентовано в останній поезії триптиха: молитва зазвучала як гімн, що прославляє красу суспільства, в якому поєднана соціальна справедливість, працьовитість й освіченість народу, висока моральність і любов.

В умовах інтенсивного зростання наукової інформації, яку необхідно засвоювати при здобуванні вищої освіти, актуалізується потреба оптимізації змісту навчання за "принципом ощадності" освіти Хосе Ортега-і-Гассета. Цей принцип передбачає виявлення в кожному освітньому напрямі сутнісних знань, освоєння яких наближає підготовку спеціаліста до реальних потреб виробництва. Вища школа потерпає від надміру зайвих дисциплін, а процес їх інтеграції, який би мав вибудовуватися на принципі увиразнення сутнісних для кожної навчальної дисципліни компетентностей, є недостатньо активним та цілеспрямованим. Головна мета статті - обгрунтувати за принципом "ощадності освіти" внутрішню трансформацію теорії літератури як основного для вищої літературної освіти навчального предмету. Аргументовано стверджується думка, що оновлення на принципах ощадності теорії літератури як найважливішого навчального предмету у вищій літературній освіті прямо залежне від введення у нього окремим основним розділом системологічної теорії літературного твору. Це озброює майбутніх учителів літератури основною компетентністю - знаннями та уміннями, необхідними для аналізу та інтерпретації художнього тексту. Системний підхід є головним методологічним принципом дослідження. Це визначається тим фактом, що літературний твір є функціонуючою системою і через те його теорія може бути побудована лише на принципах системного підходу. Доведено, що системологічна теорія літературного твору наділена важливою здатністю інтегрувати в собі всі напрацювання у сфері академічного літературознавства, які стосуються пізнання феномену художності. І ця її здатність до інтегрування є тим надзвичайно важливим чинником, що обумовлює ефективність застосування принципу ощадності в літературній освіті.