Ключ. слова: Beta vulgaris L., корнеплод, макро- и микроэлементы, сахароза
Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-264.22-272.536

Рубрики:

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів багаторічних досліджень науковців НАУ висвітлено біологічні особливості озимого й ярого ріпака, генетичні механізми успадкування його деяких морфологічних і якісних ознак. Охарактеризовано нові сорти ріпака, наведено економічно доцільні технології його вирощування з використанням біопрепарату "Фурор".

На основании результатов многолетних исследований научных работников НАУ освещены биологические особенности озимого и ярового рапса, генетические механизмы наследования его некоторых морфологических и качественных признаков. Охарактеризованы новые сорта рапса, приведены экономически целесообразные технологии его выращивания с использованием биопрепарата "Фурор".

За умов вегетаційного досліду вивчено розподіл N, P, K, Na, Ca, Mg, загальної золи та сахарози в зонах судинно-провідних пучків, міжкільцевої паренхіми коренеплодів двох генотипів цукрового буряка. Встановлено обернену кореляційну залежність між концентрацією сахарози і вмістом макроелементів у досліджуваних тканинах та сортоспецифічні особливості їх нагромадження.

Изучены особенности становления структуры листового аппарата растений и накопления сахарозы в корнеплодах гибридов сахарной свеклы и их исходных форм. Установлены генотипические отличия по вкладу отдельных возрастных групп листьев и их соотношений в формирование сахаристости и массы корнеплодов, показана взаимосвязь между долговечностью листового аппарата и продуктивностью растений сахарной свеклы.

Ключ. слова: ліпополіцукрид, бактеріоз, калюсна тканина, стійкість, цукрові буряки, Pseudomonas
Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-317.5 + Е422.141.2 + П478.149

Рубрики:

Цукровий буряк

Pseudomonas

Окремі родини, роди та види бактерій та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены количественно-анатомические признаки корнеплодов различных сортов и гибридов сахарной свеклы. Установлены генотипические особенности структурных элементов проводящей системы и сахарозапасающих тканей и показана их взаимосвязь с уровнем сахаристости. Обсуждена возможность использования ряда анатомических признаков корнеплодов при селекции на повышенную сахаристость.

За умов вегетаційного та польового дослідів вивчали вплив затінення та загущення на фізіолого-біохімічні особливості асиміляційного апарату й продуктивність рослин різних генотипів цукрового буряка. Встановлено значні зміни за досліджуваними параметрами та генотипні відміни, які характеризують адаптивну здатність рослин до різних світлових умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-315

Рубрики:

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж68850/біол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены количественно-структурные индексы и сахаристость корнеплодов различных генотипов сахарной свеклы при гексагональном способе размещения растений. Установлены генотипические особенности структурных элементов проводящей системы и сахарозапасающих тканей, показана их взаимосвязь с уровнем сахаристости.

Узагальнено літературні дані та результати досліджень, присвячені вивченню біологічних, генетичних і фізіолого-біохімічних особливостей ріпаку. Розглянуто питання генетичних механізмів успадкування деяких морфологічних і якісних ознак, методи селекції, використання біотехнологічних методів під час створення вихідного селекційного матеріалу. Надано характеристику нових сортів ріпаку, а також економічно обгрунтованих технологій його вирощування.

Розглянуто сучасний стан питання про біологічні, морфологічні, анатомічні й фізіологічні особливості цукрових буряків (\i Beta vulgaris \i0 L.) і методи традиційної селекції однонасінних гетерозисних гібридів на основі цитоплазматичної чоловічої стерильність. Охарактеризовано фізіолого-біохімічні та структурні фактори, взаємопов'язані з продуктивністю та ефектом гетерозису. Приділено увагу селекційному процесу методів біотехнології, заснованих на досягненнях у галузі клітинної та молекулярної біології та генетичної інженерії. Досліджено хворби цукрових буряків. З'ясовано стан і перспективи розвитку цукрової промисловості України.

Розглянуто морфологічні й анатомічні ознаки органів однонасінних цукрових буряків вітчизняної та зарубіжної селекції. Проаналізовано декілька сотень оригінальних знімків генеративних, вегетативних органів і макро- та мікрозрізів коренеплодів. З'ясовано вплив агротехнічних засобів на анатомічну будову коренеплодів однонасінних цукрових буряків. Охарактеризовано види буряків \i Beta vulgaris \i0 L.

Викладено теоретичні положення та найбільш поширені класичні модифіковані й уніфіковані методи і прийоми біотехнологічних робіт з культурними рослинами. Описано методи введення в культуру \i in vitro \i0 мікроклонального розмноження, одержання калюсних культур, регенерації і адаптації \i in vivo \i0 рослин та технологічні генно-інженерні підходи. Наведено визначення і тлумачення найбільш вживаної термінології в біотехнології, подано огляд її історичного розвитку, а також використання стандартів у біотехнологічних дослідженнях.

Викладено класичні та сучасні методи і прийоми дослідження екології мікроорганізмів. Висвітлено загальні уявлення про основні складові екології біологічних систем. Обгрунтовано методи і принципи культивування мікроорганізмів різних еколого-трофічних груп. Детально розглянуто екофізіологічні, культуральні та фізіолого-біохімічні властивості мікроорганізмів, їх ідентифікації із природних ценозів без виділення в чисті культури. Розкрито особливості мікробіологічних процесів в екосистемах та їх прикладні аспекти.

Установлено, що у разі затінення в органах рослин цукрових буряків зростає уміст загальної золи, азоту, фосфору, калію, натрію та пригнічуються процеси формування маси та цукронагромаджувальної здатності коренеплодів. Виявлено значні генотипові відмінності за досліджуваними параметрами, які характеризують адаптивну здатність рослин до різних світлових умов.

Установлено, что при затенении в органах растений сахарной свеклы увеличивается содержание общей золы, азота, фосфора, калия, натрия, угнетаются процессы формирования массы и сахаронакапливающей способности корнеплодов. Выявлены значительные генотипические отличия по исследуемым параметрам, которые характеризуют адаптивную способность растений к различным световым условиям.

Вивчено кількісно-анатомічні ознаки коренеплодів ди- та триплоїдних гібридів цукрових буряків на стерильній основі, виявлено значні генотипні відмінності за величиною структурних елементів провідної системи та цукронакопичувальних тканин і встановлено їх взаємозв'язок з цукристістю.

Изучены количественно-анатомические признаки корнеплодов ди- и триплоидных гибридов сахарной свеклы на стерильной основе, показаны значительные генотипные отличия по величине структурных элементов главной системы и сахаронакопительных тканей и установлена их взаимосязь с сахаристостью.

Викладено теоретичні положення та найбільш поширені класичні сучасні модифіковані й уніфіковані методи, що використовуються для характеристики моніторингу стану забруднення природних об'єктів і біологічного очищення стічних вод за допомогою штучних споруд. Особливу увагу приділено екобіотехнологічним процесам у промисловості, біоіндикації навколишнього середовища, біоконверсії відходів. Описано методи одержання біогазу, приготування субстратів для вермикомпостування, очищення забруднених середовищ довкілля. Розглянуто питання біологічного очищення газоповітряних викидів, довкілля після радіоактивного забруднення, грунтів, забруднених нафтою та нафтопродуктами. Увагу приділено новим підходам в екобіотехнологічній галузі, зокрема використанню сонячної енергії, рослин і водоростей для очищення забруднених водойм і грунтів, відновленню озерних екосистем та сучасним принципам і технологіям морського моніторингу шельфових морів.

Исследованы барьерные функции перикарпиев сахарной свеклы. Установлено, что в перикарпиях ее различных гибридов содержится значительное количество фенольных соединений, которые представлены оксикоричными кислотами, флавоноидами и кумаринами. Тритерпеновые сапонины, содержащиеся в плодах сахарной свеклы, усиливают действие фенольных веществ, создавая комплексную систему защиты ее проростков от негативного воздействия биотических факторов. Разработана модель функционирования системы биохимической регуляции прорастания семян и формирования вокруг перикарпиев фитоактивных сфер, выполняющих функцию системной защиты проростков от потенциальных конкурентов и патогенов.

Викладено найінформативніші методи та прийоми біотехнологічних робіт з культурними рослинами. Подано методи введення в культуру in vitro, мікроклонального розмноження, одержання калюсних культур, регенерації й адаптації in vivo рослин і сучасні технологічні генно-інженерні підходи. Розглянуто проблеми кріозбереження рослинного матеріалу та створення колекцій, банків генетичних ресурсів рослин. Показано можливості та переваги використання на виробництві результатів практичного поєднання фундаментальних і прикладних біотехнологічних досліджень. Наведено визначення та тлумачення найбільш вживаної термінології в біотехнології.

Досліджено вплив екзогенної саліцилової кислоти на органогенез суниці садової (Fragaria ananassa Duch.) у культурі in vitro. Виявлено, що у разі добавляння в поживне середовище 25 мг/л саліцилової кислоти прискорювались процеси пагоноутворення, збільшувалась площа листкової поверхні. За допомогою методу тонкошарової хроматографії ідентифіковано специфічні сполуки, які синтезуються під впливом саліцилової кислоти і не виявляються в контролі. Встановлено, що під впливом саліцилової кислоти відбуваються зміни вторинного метаболізму, що супроводжуються синтезом біологічно активних сполук із властивостями регуляторів росту.