Розкрито зміст понять і термінів з питань соціально-філософських дисциплін: філософії, соціології, логіки, культурології, релігієзнавства, етики, естетики та психології.

Раскрыто содержание понятий и терминов по вопросам социально-философских дисциплин: философии, социологии, логики, культурологии, религиеведения, этики, эстетики та психологии.

Досліджено засади накопичення, систематизації та розвитку екологічного знання у докласичному, класичному та постнекласичному періодах розвитку наукового знання. Зазначено, що у класичний період увага дослідників була зосереджена на даному знанню як об'єкті дослідження, а засоби діяльності залишалися поза їх увагою у контексті монологу людини по відношенню до природи. У некласичний період зародилась екологія як наука та сформувалось уявлення про ноосферу, постала проблема "діалогу двох культур". Зауважено, що вирішити питання щодо розриву між гуманітарними та науками про природу може екологія, оскільки вона має подвійний статус природничого та гуманітарного знання. У постнекласичний період розвитку екологічного знання стала наявною проблема перегляду методів пізнання, за якого не повинна відбуватись руйнація предмета дослідження. Для цього до наукового знання запропоновано ввести етику відповідальності за діяльність людини. Однією з умов створення екологічного мислення, а у подальшому - ноосферного мислення може стати екологізація освіти та виховання. Проаналізовано підходи щодо розвитку поснекласичної освіти та виховання у світлі холістичної, тоталогічної та синергетичної концепцій. Запропоновано підходи стосовно екологізації освіти та виховання з урахуванням кордологічних ідей українського суспільства.

Розраховано й проаналізовано статистичні характеристики кількості випадків сильного дощу на території Західної України за період 1992 - 2006 рр., досліджено сезонну й міжрічну мінливість кількості випадків сильного дощу для визначення причин виникнення сильних дощів на території Західної України.

Проведено аналіз змін, які відбуваються в освіті в класичний, некласичний та постнекласичний періоди розвитку науки, а також процес передачі знань через систему освіти у кожному періоді зокрема. Зосереджено увагу на сучасному постнекласичному періоді, у якому екологічну освіту розвинуто як певну освітню структуру. Наведено трактування сутності освіти як процесу, у якому розкрито потенційні можливості людини, з суспільного, індивідуального та культурного досвіду та з врахуванням досягнень науки. Розглянуто концепції формування постнекласичної освіти та виховання - холістичну, тоталогічну, синергетичну - з позиції сучасного педагогічного дискурсу. Досліджено вплив кожної з них на розв'язання екологічних проблем, що постали перед людством, можливі шляхи виходу із кризи індивідуальної та групової ідентичності.

Проведен анализ изменений, происходящих в образовании в классический, неклассический и постнеклассический периоды развития науки, а также процесс передачи знаний через систему образования в каждом периоде в частности. Сосредоточено внимание на современном постнеклассическом периоде, в котором экологическое образование развивается как определенная образовательная структура. Приведена трактовка сущности образования как процесса, в котором раскрываются потенциальные возможности человека, с общественного, индивидуального и культурного опыта и с учетом достижений науки. Рассмотрены концепции формирования постнеклассического образования и воспитания - холистическая, тоталогичная, синергетическая - с позиции современного педагогического дискурса. Исследовано влияние каждой из них на решение экологических проблем, стоящих перед человечеством, возможные пути выхода из кризиса индивидуальной и групповой идентичности.

The ecological education is analyzed in the context of contemporary scientific discourse. The concept of education has been analyzed in classical, non-classical, and post-non-classical periods. Holistical, totalogical and synergetic positions in contemporary scientific and pedagogical discourses are compared in the article. Their impact on solving ecological problems, humankind have faced with, is also examined by the author.

Проаналізовано вміст важких металів (ВМ) у субстратах породного відвалу вугільних шахт і органах очерету звичайного за росту на них. Виявлено чинники концентрування ВМ у субстратах. Серед компонентів субстратів найбільший вміст ВМ виявився у аргілітах, далі алевролітах, найменший у пісковиках. За коефіцієнтом біологічного накопичення рослини очерету виявились гіперакумуляторами більшості ВМ, що враховуючи також масу рослин, надає змогу рекомендувати їх як фіторемедіанти ВМ у дренажних канавах породних відвалів вугільних шахт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45Укр3)45

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено геохімію порід терикону копальні Межирічанська Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Породи представлені аргілітами (78 %), алевролітами (14 %), пісковиками (6 %) та вугіллям (2 %). Вугілля копальні - гумусового типу, збіднене мікроелементами, окрім молібдену, плюмбуму та ітербію. Породи терикону концентрують молібден та плюмбум, вміст яких вищий, у порівнянні з кларком для осадових пелітових порід (глини, аргіліти). З'ясовано парагенетичні асоціації хімічних елементів та інші показники щодо порід терикону. Обгрунтовано високу ймовірність у понадфонових кількостях надходження плюмбуму і молібдену в суміжні з териконом породи зони аерації та води р. Рати. Запропоновано відповідні запобіжні заходи для зменшення екологічних ризиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)3-5

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано взаємозв’язок соціальних та освітніх інституцій, що опосередковано впливає на всі сфери функціонування суспільства. Розглянуто комплексний вплив аксіологічних, моральних та культурних орієнтирів на багаторівневу взаємодію в системі суб’єкт – суб’єкт з окресленими функціональними контурами та очікуваннями. Зроблено спробу виокремити та охарактеризувати проблемне поле цих питань в низці наукових розвідок вітчизняного інформаційного простору, зокрема: аксіологічний вимір інноваційних процесів в освіті та вихованні; формування національної ідентичності через призму системи освіти і виховання; новий формат існування людини. З’ясовано пріоритені та стратегічні цілі освіти та виховання в руслі становлення самоорганізованого суб’єкта освітньої діяльності в поліаспектному значенні: соціальному, педагогічному, власне педагогічному, локальному. Презентовано авторську модель комунікаційних та інформаційних аспектів становлення освіти та виховання за часів незалежності України у трирівневому вимірі: змістовому, функціональному та діяльнісно-результативному.

Рассмотрено комплексное воздействие аксиологических, нравственных и культурных ориентиров на многоуровневое взаимодействие в системе субъект - субъект с очерченными функциональными контурами и ожиданиями. Сделана попытка выделить и охарактеризовать проблемное поле этих вопросов в ряде научных исследований отечественного информационного пространства, в частности: аксиологическое измерение инновационных процессов в образовании и воспитании; формирование национальной идентичности через призму системы образования и воспитания; новый формат существования человека. Выяснены приоритеты и стратегические цели образования и воспитания в русле становления самоорганизованного субъекта образовательной деятельности в полиаспектном значении: социальном, педагогическом, собственно педагогическом, локальном. Представлена авторская модель коммуникационных и информацийних аспектов становления образования и воспитания во времена независимости Украины в трехуровневом измерении: содержательном, функциональном и деятельно-результативном.

The nature and direction of education in a society are defined by the state, needs and the development of social life. The accemulation, inheritance and preservation of scientific knowledge, cultural and spirituas values, moral standards are producing in dialogue continuum in binary opposition "subject - subject" of education and training, which, on the one hand, clearly vivid the purpose of Teacher on the other hand - the expected performance quality of that, who serves as a subject of education and training.

Показано, що невпровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій призвело сучасну освітню систему до кризи, а сама освіта, як система, стала тим наріжним каменем, який сприяв появі нової вітчизняної парадигми освіти, яка формується на межі off-line освіти як системи та on-line освіти як мережі. Зазначено, що головним фактором має стати наявність у новій парадигмі освіти гуманітарно-етичної складової.

Быстрое развитие современной медицины и фармации приводит к увеличению количества синтетических препаратов. Таким образом, в научной литературе имеются сообщения, что одним из перспективных направлений есть поиск новых биологически активных соединений среди гетероциклических систем и внедрение последних разработок в медицинскую, фармацевтическую или ветеринарную практику. Известно, что гетероциклическое кольцо производных 1,2,4-триазола является перспективным для синтеза новых активных ингредиентов с различными видами фармакологического действия. Цель исследования - анализ источников литературы и патентов за последние 10 лет и обобщение сведений об определенных видах биологической активности 1,2,4-триазола. Результаты анализа литературы свидетельствуют о широком спектре биологической активности 1,2,4-триазол-3-тион. Данные определяют актуальность дальнейших исследований производных 1,2,4-триазола с целью поиска актопротекторной, противомикробной, противогрибковой, антигипоксической, гипогликемической, противовоспалительной и других видов активности для нахождения новых высокоэффективных в биологическом смысле веществ, которые могут стать основой новых лекарственных средств.

Розглянуто еволюцію кібернетики на сучасному етапі її розвитку. Зазначено, що кібернетика першого порядку вивчала системи, за якими можна спостерігати, другого - мала справу зі спостережними системами, а третього - досліджувала процеси, що відбуваються в суб'єкт-полісуб'єктному середовищі - кіберпросторі. Обгрунтовано доречність уживання поняття "гіфпростір" (hyphspace) як метафоричної абстракції на означення віртуальної реальності (складової Ноосфери), яка існує в комп'ютерних мережах (суб'єкт-полісуб'єктному середовищі). Доведено, що гіфпростір на сучасному етапі розвитку кібернетики є основою для її подальшого (проте не остаточного) апгрейду до кібернетики четвертого порядку. Констатовано, що кібернетика як наука рухається від пізнання людино-машинних систем до утворень, де зростає людиновимірність, про що свідчить неухильне збільшення присутності користувачів-номад (суб'єктів пізнання), які постійно спостерігають у мережі за собою й іншими.

Розкрито питання осмислення актуальних філософських проблем сучасного наукового й освітнього дискурсу, в контексті яких номадизм і седентаризм набувають усебічного й адекватного прочитання. Різні підходи щодо освіти висвітлено не тільки як суперечливі, а й як взаємодоповнювані. Наголошено на переорієнтуванні освіти з того, як навчати людину, на те, чому саме її навчати, щоб допомогти орієнтуватись у мінливому світі та реагувати на процеси, які в ньому перебігають. Засвідчено послідовність і плідність наукового й освітнього дискурсу в плині вивчення і зіставлення актуальних концепцій розвитку людського мислення завдяки впровадженню трансверсальних компетенцій і LLL-освіти.

Досліджено актуальні філософські проблеми номадизму у соціальних, дискурсивних, зокрема освітніх, практиках в історичній ретроспективі та контексті сучасної актуалізації. Зауважено, що примусова номадизація населення західноєвропейських країн і седентаризація українців, постійне прагнення до здобуття свободи зумовили розвиток практик "варіювання меж" людини та формування специфічних рис ментальності кожного народу. Окреслено перспективи розвитку суспільства номадів і седентарів, що ґрунтуються на таких принципах: 1) неможливість у сучасному плинному світі залишатись або лише на седентарних, або лише на номадичних позиціях; 2) потреба сучасного суспільства і в номадах, і в неономадах, і в седентарах; 3) необхідність консолідації номадів і седентарів для створення якісно нової спільноти на підставі різноманітності, а не уніфікації; 4) постійний вихід номадів і седентарів за межі завдяки номадичним практикам компліментарності та лімінальності з метою досягнення вищого рівня розвитку; 5) "пом'якшення" "шоку майбутнього" та "культурошоку" (за Е. Тоффлером) завдяки трансформації вже наявних та розробці й упровадженню нових номадичних і седентарних практик. Наголошено, що подолання обмеженості наукових парадигм, переорієнтування з фізико-математичних на історико-географічні засади відкрило нові можливості для розгляду не лише просторово-часових переміщень, а й людської природи. Запропоновано авторську класифікацію різновидів номадизму. Засвідчено послідовність і плідність наукового й освітнього дискурсу на шляху вивчення та зіставлення різних концепцій людського мислення завдяки впровадженню LLL-освіти та набуттю трансверсальних компетенцій. Доведено, що сучасне мережеве середовище є гіфікованою моделлю децентрованої й антиієрархізованої структури (кіберпростором четвертого порядку), що розвивається як по горизонталі, так і по вертикалі, з обов'язковою наявністю мінімум одного спостерігача складності.

Мета роботи - удосконалення конструкції клапанних вузлів для фільтрувальних респіраторів з високим ступенем герметичності. Використано метод традиційного принципу 3D моделювання клапану видихання, а для перевірки герметичності було застосовано удосконалений метод випробувань у відповідності до стандарту ДСТУ EN 149:2017 "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтрувальні півмаски для захисту від аерозолів. Вимоги, випробування, маркування (EN 149:2001+A1:2009, IDT)". Встановлено, що на час спрацювання клапану видихання при зміні перепаду тиску впливає не тільки еластичність та товщина матеріалу з якого виготовлений клапан, але і конструкція його сідловини, за рахунок збільшення площі прилягання клапану до поверхні сідловини. Практична значимість полягає у розробці удосконалених моделей клапанних вузлів фільтрувальних респіраторів, які характеризуються незначним часом спрацювання при зміні перепаду тиску та коефіцієнтом підсмоктування, запропонована нова конструкція сідловини з додатковим кільцем для підвищення їх герметичності. Проведений аналіз сучасних конструкцій клапанних вузлів фільтрувальних респіраторів, дозволив визначити їх основний недолік, який стосується погіршення герметичності при потраплянні бруду на поверхню сідловини, що призводить до збільшення часу спрацьовання клапану при зміні перепаду тиску у процесі дихання. Розроблена удосконалена конструкція клапанного вузла фільтрувального респіратора, яка забезпечує високу герметичність навіть при потраплянні бруду на поверхню сідловини, за рахунок збільшення площі прилягання через введення додаткового кільця та виконання країв сідловини клапану скошеними для зменшення накопичення на їх поверхні пилових частинок. На підставі даних лабораторних випробувань дослідних зразків встановлено, що перепад тиску таких клапанів не збільшився у порівнянні з існуючими конструкціями, а коефіцієнт підсмоктування складає не більше 0,03 %, що дозволяє забезпечити досить високий коефіцієнт захисту фільтрувальних респіраторів.

Досліджено актуальні філософські проблеми номадизму в соціальних, дискурсивних, зокрема освітніх, практиках у історичній ретроспективі та контексті сучасної актуалізації. Зауважено, що примусова номадизація населення західноєвропейських країн і седентаризація українців, постійне прагнення до здобуття свободи зумовили розвиток практик «варіювання меж» людини та формування специфічних рис ментальності кожного народу. Окреслено перспективи розвитку суспільства номадів і седентарів, що ґрунтуються на таких принципах: неможливість у сучасному плинному світі залишатись або лише на седентарних, або лише на номадичних позиціях, потреба сучасного суспільства і в номадах, і в неономадах, і в седентарах, необхідність консолідації номадів і седентарів для створення якісно нової спільноти на підставі різноманітності, а не уніфікації, постійний вихід номадів і седентарів за межі завдяки номадичним практикам компліментарності та лімінальності з метою досягнення вищого рівня розвитку,"помꞌякшення" "шоку майбутнього" і "культурошоку" (за Е. Тоффлером) завдяки трансформації вже наявних та розробці й упровадженню нових номадичних та седентарних практик та інше. Запропоновано авторську класифікацію різновидів номадизму. Засвідчено послідовність і плідність наукового й освітнього дискурсу на шляху вивчення та зіставлення різних концепцій людського мислення завдяки впровадженню LLL-освіти та набуттю трансверсальних компетенцій. Доведено, що сучасне мережеве середовище є гіфікованою моделлю децентрованої й антиієрархізованої структури (кіберпростором четвертого порядку), що розвивається як по горизонталі, так і по вертикалі, з обовꞌязковою наявністю мінімум одного спостерігача складності.