Запропоновано ефективну методику комбінованого лікування (хірургічного видалення поліпів і ендоларингеального введення в основу голосової складки дипроспану) хворих на ларингіт Рейнке.

Предложен эффективный метод комбинированного лечения (хирургического удаления полипов и эндоларингеального введения в основу голосовой складки дипроспана) больных ларингитом Рейнке.

Розроблено методику зберігальних операцій для кожного виду деформацій перегородки носа, яка дозволяє за будь-якого ступеня, локалізації, протяжності деформації ліквідувати деформацію та зберегти більшу частину перегородки, уникнути рецидиву її викривлення та дегенеративних змін у різні строки після операції. Оцінено місцеве інфільтраційне знеболювання новокаїном і ультракаїном у разі підслизової резекції перегородки носа. Показано найбільш високу ефективність ультракаїну у порівнянні з новокаїном під час цієї операції. Розроблено спосіб місцевого інфільтраційного знеболювання для кожного з видів деформації перегородки носа, а також спосіб зберігальної фіксації листків перегородки носа у випадку їх резекції, який передбачає використання двох прийомів (пластинок з відбіленої ренгтенівської плівки та марлевих або ватних кульок), що дозволяє надійно фіксувати перегородку у серединному положенні, уникнути негативних явищ, притаманних марлевій тампонаді носа. Запропоновано методику місцевого післяопераційного лікування за різних стадій перебігу "післяопераційного риніту" з використанням судинозвужувальних засобів, рослинних олій, протиалергійних мазей, препаратів "Піносол" (крапель та крему в ніс). Доведено високу ефективність запропонованих способів операцій з метою відновлення дихальної, нюхової функцій носа та слизової оболонки його порожини з урахуванням її гемодинаміки.

Для хірургічного видалення незрілих неспецифічних гранульом гортані застосовано радіохірургічний ніж "Elman Surgitron". У разі лікування зрілих неспецифічних гранульом гортані розроблено методику їх хірургічного видалення з наступною пластикою післяопераційної ранової поверхні епітеліальним клаптем на ніжці, сформованим із епітеліальної оболонки гранульоми.

Для хирургического удаления незрелых неспецифических гранулём гортани использован радиохирургический нож "Elman Surgitron". При лечении зрелых неспецифических гранулём гортани разработана методика их хирургического удаления с последующей пластикой послеоперационной раневой поверхности эпителиальным лоскутом на ножке, сформированным из эпителиальной оболочки гранулёмы.

За допомогою методу кінцевих елементів проаналізовано параметри напружено-деформованого стану стегнової кістки, синтезованої накістковою 6-гвинтовою металевою пластиною, в разі поперечного діафізарного перелому. Вказано на виникнення неприпустимих напруг кісткової тканини в місцях контакту з гвинтами, що призводить до їх розхитування та порушення умов зрощення. Розроблено подвійну деротаційну пластину, перевагою якої є рівномірний розподіл компресуючих зусиль по всій поверхні зламу.

Подано результати вивчення мікробного пейзажу 1159 пацієнтів з запальними захворюваннями сечостатевого тракту. Визначено чутливість вилучених мікроорганізмів до антибіотиків різних груп. Одержані дані мають практичне значення для вибору протимікробних засобів для лікування опортуністичних інфекцій сечостатевого тракту.

Приведены результаты изучения микробного пейзажа 1159 пациентов с воспалительными заболеваниями урогенитального тракта. Определена чувствительность выделенных микроорганизмов к антибиотикам различных групп. Полученные данные имеют практическое значение для выбора противомикробных препаратов в лечении оппортунистических инфекций мочеполового тракта.

Виявлено частоти гіперплазії задніх кінців нижніх носових раковин у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Описано методи діагностики та методику лікування у названого контингента хворих. Резекція задніх кінців нижніх носових раковин є ефективним методом, що дозволяє відновити функцію слухової труби та підготовити пацієнтів до тимпанопластики. У осіб з хронічним гнійним мезотимпанітом необхідно ретельно досліджувати задні кінці нижніх носових раковин і за умов виявлення гіперплазії ставити питання про резекцію раковин.

Выявлены частоты гиперплазии задних концов нижних носовых раковин у больных хроническим гнойным мезотимпанитом. Описаны методы диагностики и методика лечения у названного контингента больных. Резекция задних концов нижних носовых раковин является эффективным методом, позволяющим восстановить функцию слуховой трубы и подготовить пациентов к тимпанопластике. У лиц с хроническим гнойным мезотимпанитом необходимо тщательно исследовать задние концы нижних носовых раковин и при выявлении гиперплазии ставить вопрос о резекции раковин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-52

Рубрики:

Дерматологія

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Переконливі геохронологічні дані щодо часу формування відкладів, які виповнюють Криворізьку структуру, дотепер відсутні, і в чинній Хроностратиграфічній схемі вони віднесені до палеопротерозою. Тому особливо актуальним є датування детритових мінералів-геохронометрів, яке допомагає визначити максимальний вік осадонакопичення. Розглянуто результати U-Pb датування цирконів із двох проб метапісковиків і двох проб філітових сланців. Три з цих проб репрезентують метатеригенні відклади скелюватської світи Криворізької структури, одна проба сланців була відібрана з товщі саксаганської світи. Дослідження виконано з застосуванням методу лазерної абляції з визначенням ізотопного складу за допомогою ICP-MS. Більшість отриманих ізотопних дат виявилися різко дискордантними, що пов'язане зі значною метаміктизацією цирконів завдяки високому вмісту урану та торію. Використано лише ті результати датування, ступінь конкордантності яких понад 80 %. Згідно з ними, циркони з усіх досліджених проб виявляють вузький діапазон варіацій ізотопного віку, від 2,9 до 3,3 млрд рр. і відповідають мезоархейським породам Середньопридніпровського району Українського щита, що складають фундамент, на якому накопичувалися відклади Криворізької структури. Вік виявлених наймолодших кристалів становить близько 2,9 млрд рр., він визначає максимальний вік формування відкладів скелюватської та саксаганської світ. Він також у межах похибки відповідає віку детритових монацитів (2,85 млрд рр.), отриманому раніше для пісковиків скелюватської світи. Цей вік є дещо молодшим, ніж вік метабазальтів новокриворізької світи (не менше 2,96 млрд рр.), виливи яких знаменували початок формування Криворізької структури. Раніше визначений вік гранітів Ганнівського масиву (2,68 млрд рр.), які перетинають відклади новокриворізької та саксаганської світ, також вказує на їхній як мінімум неоархейський вік. Отримані геохронологічні дані не заперечують висновку про мезо-неоархейський вік відкладів скелюватської та саксаганської світ.