Розглянуто засоби машинної графіки, методи побудови й обробки зображень, а також її технічне забезпечення, зокрема, пристрої вводу та виводу даних. Описано базові елементи машинної графіки, основні операції над зображеннями. Викладено методи геометричного моделювання кривих та поверхонь. Наведено основні методи побудови моделювання кривих та поверхонь, а також зафарбовування замкнутих зображень. Окрему увагу приділено методам видалення схованих поверхонь та проведено їх порівняльний аналіз. Запропоновано методи обробки зображень на базі клітинних нейроавтоматів.

Розглянуто проблеми зафарбовування областей зображень та методи їх вирішення за допомогою клітинних аперіодичних нейроавтоматів (КАНА). Подано структурні, функціональні та блок-схеми, реалізовані на процесорних нейроелементах, а також ряд прикладів роботи КАНА.

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.46

Рубрики:

Класи функцій

Шифр НБУВ: Ж29114 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто роль генералізованого запалення в патогенезі атеросклерозу у разі цукрового діабету. Досліджено вміст маркерів генералізованого запалення - С-реактивного білка та фібриногену у плазмі крові хворих на цукровий діабет ІІ типу. Обстежено 55 осіб, з яких - 20 хворих на цукровий діабет ІІ типу з ожирінням, 15 - на цукровий діабет ІІ типу з нормальною масою тіла, 10 осіб з ожирінням, які не хворіють на цукровий діабет та 10 - контрольної групи з нормальною масою тіла без діабету. Виявлено підвищення С-реактивного білка та фібриногену у плазмі крові хворих на цукровий діабет ІІ типу з підвищеною та нормальною масою тіла у порівнянні з аналогічними показниками у осіб з ожирінням без діабету та осіб контрольної групи. Встановлено взаємозв'язок між показниками ліпідного обміну та маркерами хронічного неспецифічного запалення. Одержані дані свідчать про участь хронічного неспецифічного запалення у розвитку судинних уражень у разі діабету.

Рассмотрена роль генерализованного воспаления в патогенезе атеросклероза при сахарном диабете. Исследовано содержание маркеров генерализованного воспаления - С-реактивного белка и фибриногена в плазме крови больных сахарным диабетом 2 типа (СД-2). Обследовано 55 человек, из которых - 20 больных СД-2 с ожирением, 15 - СД-2 с нормальной массой тела, 10 лиц с ожирением, не болеющих диабетом, и 10 - контрольной группы без диабета, с нормальной массой тела. Установлено увеличение содержания С-реактивного белка и фибриногена в плазме крови больных СД-2 с повышенной и нормальной массой тела по сравнению с аналогичными показателями у лиц с ожирением без диабета и лиц контрольной группы. Выявлена взаимосвязь между показателями липидного обмена и маркерами хронического неспецифического воспаления. Полученные данные могут свидетельствуют об участии хронического неспецифического воспаления в развитии сосудистых нарушений при диабете.

The role of the generalized inflammation in pathogenesis of atherosclerosis in patients with diabetes mellitus has been actively studied. The aim of this study was to investigate plasma levels of the markers of generalized inflammation - C-reactive protein and fibrinogen in patients with type 2 diabetes mellitus. Fifty five patients were examined, among them - 20 patients with type 2 diabetes mellitus with obesity; 15 patients with type 2 diabetes mellitus without obesity. 10 subjects without diabetes with obesity and 10 subjects without diabetes and with normal body mass. We found increased plasma levels of C-reactive protein and fibrinogen in patients with type 2 diabetes mellitus with and without obesity compared to subjects without diabetes withand without obesity. We found correlation between plasma levels of inflammation markers and lipid levels. We suggest that inflammation could play a role in the pathogenesis of diabetic macrovascular complications

Ключ. слова: преобразователи, экстремум, реализуемость, аппроксимация
Індекс рубрикатора НБУВ: В161.493

Рубрики:

Екстремальні властивості поліномів та їх узагальнень

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що будь-яка обмежена контекстно-вільна мова розпізнається двостороннім детермінованим автоматом зі скінченно-поворотним лічильником.

Установлено закомірності змін у рівнях лептину крові у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) у межах метаболічного синрому (МС) і без проявів МС. Показано, що у хворих на ГХ у межах МС виявляється значне підвищення рівня лептину крові, особливо у жінок, осіб з інсулінорезистентністю, ожирінням, порушення толерантності до вуглеводів, підвищеним рівнем тригліцериду крові та за більш тяжкої ГХ. Доведено, що рівні лептину крові також були підвищені у хворих на ГХ без МС у порівнянні з практично здоровими особами, але вираженість цього підвищення була достовірно нижчою за таку у хворих на ГХ у межах МС. Установлено взаємозв'язок між рівнями лептину й інсулінорезистентністю, проявами гіпертрофії лівого шлуночка та рівнями холестерину ліпопротеїдів високої щільності у хворих на ГХ без МС. Доведено, що комбінована антигіпертензивна терапія агоністом I - 1 імідазолових рецепторів моксонідіном і діуретиком індапамідом у хворих на ГХ у межах МС призводить до хронічного зниження АТ, а також рівнів лептину крові, інсулінорезистентності та покращення показників ліпідного обміну, особливо у разі суттєвої редукції надлишкової маси у хворих на ГХ у межах МС відбувається за умов досягнення "цільових" рівнів АТ.

Досліджено проблему застосування заходів процесуального примусу у фінансовому праві, проаналізовано його правову природу, принципи та методи застосування, а також види примусових заходів, умови та підставі їх застосування. Охарактеризовано законодавчо закріплені повноваження суб'єктів процесуального примусу, з'ясовано їх роль і місце у реалізації заходів процесуального примусу. Проаналізовано види та зміст заходів фінансово-процесуального примусу, здійснити їх класифікацію. Визначено процесуальні аспекти застосування заходів процесуального примусу у фінансовому праві. Обгрунтовано закономірності та тенденції розвитку примусу у фінансовому праві, його місця в механізмі правового регулювання, здійснено аналіз рівня ефективності практики застосування заходів фінансово-процесуального примусу. Запропоновано пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності застосування заходів процесуального примусу у фінансовому праві.

Розглянуто взаємодію низькоенергетичного електромагнітного опромінювання з біологічними об'єктами та на базі теоретичних досліджень одержано залежності вірогідності утворення вільних радикальних пар у насінні гороху від часу дії зовнішнього електромагнітного випромінювання.

Описано сучасні підходи до емпіричного призначення антибактеріальної терапії при інфекції сечовивідних шляхів. Проаналізовано історії хвороб 87 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні Черкаської обласної лікарні. Даній групі пацієнтів виконували культуральне дослідження сечі за наявності бактеріурії. Одержані дані в більшості випадків свідчать про неефективність емпірично призначеної антибактеріальної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х82в4

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено культурно-просвітницьку та суспільно-політичну діяльність Ф. Прокоповича. Проаналізовано роль вченого у розвитку християнської теології, освіти, літератури й інших наукових знань у Києво-Могилянській академії. Розкрито діяльність мислителя на посту єпископа Нарвського і Псковського й архієпископа Новгородського, реформування ним московської православної церкви, наслідком якого стало підпорядкування її царській владі та ліквідації патріаршества. Висвітлено діяльність вченого щодо створення й розвитку системи освіти, наукових знань і організації Академії наук в Росії. Охарактеризовано літературно-публіцистичну творчість митця київського і петербурзького періодів та його внесок у розвиток української та становлення російської літератури європейського характеру. Розглянуто роль Ф. Прокоповича у створенні й розвитку теорії держави та права, обгрунтуванні верховенства державної влади над церквою і абсолютистської влади монарха.

Виявлено публічний інтерес у захисті культурних цінностей, встановлено зв’язок між ним та потенціалом співпраці держав на міжнародно-правовому рівні. Показано теоретичні підходи та виміри культурних цінностей, що розкривають сутність їх міжнародно-правового захисту та формування національної і міжнародної політики захисту: культурний націоналізм та інтернаціоналізм, власнісний та культурний аспекти цінностей. Проаналізовано дефініцію "культурні цінності" у співставленні з близькими термінами. Розглянуто доктрину захисного втручання. Постатейно прокоментовано та піддано конструктивній критиці основні міжнародні договори у сфері захисту культурних цінностей, зокрема Гаазьку конвенцію 1954 року та два Протоколи до неї. Досліджено індивідуальну кримінальну відповідальність за злочини проти культурних цінностей та реституцію (у тому числі компенсаторну реституцію).

Проведено вивчення мікробного спектра у пацієнтів з сечокам'яною хворобою, ускладненою інфекцією сечовивідних шляхів. Проаналізовано роль культурального дослідження сечі шляхом взяття біоматеріалу вище та нижче місця обструкції (конкремента). У дослідження було включено 46 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні за умов Черкаської обласної лікарні. Одержані результати здебільшого свідчать про неспівпадіння виявлених культур вище та нижче конкремента. Що в свою чергу вносить значні корективи у призначення антибактеріальної терапії.

Висвітлено теоретичні засади податкової політики та основні напрями її вдосконалення. Зосереджено увагу на податковій системі держави, яка на практиці є відображенням податкової політики.

Досліджено деякі форми податкового контролю, наведено аргументи на користь їх розмежування з методами. Зосереджено увагу на ревізії, податковій перевірці й обліку платників податків як найбільш спірних формах податкового контролю.

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих на сечокам'яну хворобу, ускладнену запальним процесом нирок, шляхом виявлення провідних чинників запального процесу, співставлення спектра збудників з хімічним складом конкрементів і застосування адекватної персоніфікованої терапії. Обстежено 132 хворих на нефролітіаз, ускладнений запальним процесом сечовивідних шляхів. Усім хворим виконано клініко-лабораторні дослідження згідно існуючих протоколів та додаткове дослідження сечі, зшкребів із сечівника та каналу шийки матки на бактерії, гриби роду Candida, методом полімеразної ланцюгової реакції - ампліфікацію ДНК молікутів (M. hominis, U. urealyticum). Згідно показань УЗД хворим проведено хірургічне лікування адекватними методами. Видалені конкременти (n = 79) досліджено методом рентген-структурного аналізу, що надало можливість визначити їх хімічну структуру. Запропоновано схему лікування хворих на калькульозний пієлонефрит, зумовлений переважно ентеробактеріями та уреаплазмами, включала крім призначення хворим після оперативного лікування профілактичної антибіотикотерапії додатково при уреаплазмозах - доксіциклін, імуномодулятор уреаплазмаімун, що сприяло елімінації останніх та попереджувало рецидив каменеутворення у 94,5 % випадків за 6 міс спостереження.

Цель исследования - установление роли U. urealyticum в образовании фосфатов и оксалатов в почках и факторов, которые способствуют этому процессу. Представлена авторская концепция данного процесса. Комплексно обследовано 79 больных, страдающих мочекаменной болезнью, с целью определения видового спектра возбудителей сопутствующего воспалительного процесса и проведено сопоставление с химической структурой удаленных конкрементов. Установлена роль уреазопродуцирующих бактерий (P. mirabilis и U. urealyticum) в процессе камнеобразования фосфатов и оксалатов и сопутствующие факторы, инициирующие данные реакции (pH мочи, наличие эндогенной уреазы, показатели концентрации щавелевой кислоты). Представлен сопоставительный анализ камнеобразования при наличии сопутствующих бактерий различного таксономического положения. Разработана авторская концепция роли P. mirabilis и U. urealyticum в камнеобразовании.

Розглянуто проблему клінічної урології - підвищення якості лікування хворих на сечокам'яну хворобу, ускладнену гострим пієлонефритом, шляхом визначення ролі чинників інфекційного генезу у розвитку як запального процесу нирок, так і каменеутворення і вдосконалення, відповідно до біологічних властивостей збудників, схеми лікування. Представлено результати клініко-лабораторних та мікробіологічних досліджень, виконаних 132 хворим на калькульозний пієлонефрит до та після оперативного лікування з видалення конкрементів. Визначено хімічну структуру конкрементів методом рентген - структурного аналізу і співставлено зі спектром виявлених мікроорганізмів. Вдосконалено схеми ранньої метафілактики сечокам'яної хвороби (СКХ) та запального процесу нирок з врахуванням біологічних властивостей збудників. При хірургічному лікуванні хворих, в залежності від методу видалення конкременту, було розподілено на 3 групи: І група (35 пацієнтів) - виконано відкрите оперативне втручання, II група (26 пацієнтів) - контактна літотрипсія, III група (14 хворих) - дистанційна літотрипсія. Доведено, що функціональний стан ураженої нирки відновлювався більш ефективно після оперативного та протирецидивного лікування при застосуванні екстракорпоральної ударно - хвильової літотрипсії. Встановлено спектр збудників у сечі з нирки (під час операції) та сечового міхура. Виявлено різницю у показниках мікробного числа сечі, яка була суттєво вищою у нирці. Превалювали представники ентеробактерій Е.соlі (30,5±5,2%), P. mirabilis (21,7±4,5%) та K. pneumoniae (16,9±4,1%). Із 60 хворих, що мали значущу бактеріурію у 24 (40,0±6,3%) з нирки та сечового міхура було виявлено різні збудники. Не завжди співпадав і спектр чутливості до антибіотиків, тому, при зміні імперичної антибактеріальної терапії (АБТ) на персоніфіковану орієнтувались на дані, отримані з нирки. Крім класичних бактерій у сечі 36 хворих було ампліфіковано ДНК представника родини Mycoplasmataceae - біовару U. urealyticum, який відноситься до уреазопродукуючих бактерій. Встановлено взаємозалежність між мінеральним складом видалених конкрементів та видовим спектром бактерій, виділених із сечі обстежених хворих. За наявності кальцієво- та магнієвовмісних фосфатів переважно виявляли P. mirabilis та U. urealyticum при показниках pH сечі 7,07 - 7,05. За наявності оксалатів переважали Е.соlі та U. urealyticum. Доведено, що одним із провідних факторів ризику розвитку СКХ є показник pH сечі, який чітко розмежовує процеси преципітації каменеутворюючих солей за їх фізико-хімічними показниками. Саме уреаплазми та протеї за рахунок високої уреазної активності, не дивлячись на різне таксономічне положення, сприяли стабільному слабо лужному показнику pH сечі - >7,0. При pH сечі 6,10 - 6,29 неможлива преципітація солей фосфорної кислоти, а спостережено масивна преципітація кальцієвих солей щавелевої кислоти та амонію урату і залишкова преципітація сечової кислоти, що й співпало з мінеральним складом видалених конкрементів. Встановлено концепцію, що за наявності в сечі U. urealyticum утворюються оксалатні конкременти в сечі. Відповідно до отриманих результатів розроблено й застосовано двох етапну схему лікування хворих на уреаплазмоз з метою ранньої метафілактики каменеутворення, що включала після проведеної АБ терапії, згідно існуючим протоколам, додаткове застосування доксицикліну, антимікотика, імунотерапію рідкими імуноглобулінами людини (Уреаплазма-імун) та пробіотика як per os, так і per vaginum, що дало 94,1% позитивного ефекту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ