Показана способность микосана B, арахидоновой и феруловой кислот индуцировать защитные реакции в растениях овощных культур и содействовать снижению пораженности их болезнями.

Узагальнено дані про синтез, функції та механізми дії брасиностероїдів у рослин. Розглянуто їх роль як природних регуляторів росту та сигнальних молекул для індукування захисних реакцій рослин. Досліджено вплив брасиностероїдів на різні клітинні та фізіологічні процеси у рослин, стійкість рослин щодо дії біотичних та абіотичних стресів. Наведено дані про нові хімічні препарати на основі брасиностероїдів та результати їх використання в рослинництві.

Викладено проблеми сучасної фітоімунології, насамперед, молекулярні аспекти взаємодії рослин та їх паразитів. В процесі молекулярних досліджень з'ясовано, що рецепторні механізми та трансдукція сигналу після розпізнавання паразита ведуть до активації каскаду захисних реакцій та індукування системної стійкості у рослин. Виявлено наявність у рослинних клітин складної та достатньо скоординованої сигнальної мережі, що регулює їх імунний потенціал. Молекулярні дослідження взаємодії паразитів і рослин зумовили створення нового покоління хімічних засобів захисту рослин - екологічно безпечних, неспецифічних і персистентних. Розглянуто механізми розпізнавання паразитів, різні сигнальні системи та їх взаємодію в процесі формування стійкості рослин до біотичного стресу.

Застосування нанотехнологій у рослинництві дозволяє вирішити низку економічних проблем. Завданнями роботи були модифікація живильного агаризованого середовища Мурасіге-Скуга (МС) для вирощування рослин in vitro із заміною у ньому фітогормонів на розчин аква N-окси-2-метилпіридин (II) хлориду у екостимі (водно-спиртовому розчині метаболітів штаму симбіотичного гриба-ендофіта Cylindrocarpon destructans, що виявляють ауксин-цитокінінову активність), а також заміна ряду солей макро- і мікроелементів у середовищі МС на наночастинки цих елементів у цитратній або аква-хелатній формі. Такі модифікації сприяли приросту калюсів картоплі і томатів. Перспективним є використання нанопрепаратів і для індукування системної стійкості рослин. Проведено оцінку біологічної активності нових композицій індукторів стійкості рослин до біотичних стресів на основі наночастинок хітозану з аналогами ауксинів та гіберелинів. Встановлено найбільш ефективні композиції, які індукують системну стійкість рослин томатів проти збудників фітофторозу та альтернаріозу в польових умовах.

Викладено найбільш важливі проблеми екологізації землеробства, насамперед - екологічні наслідки інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та його вплив на природне середовище. Оцінено дію пестицидів на об'єкти агроекосистем та шляхи оптимізації екологічної ситуації. Запропоновано окремі аспекти біологічного та мікробіологічного обгрунтування системи захисту рослин проти шкодочинної мікробіоти у сучасних агротехнологіях. Проаналізовано особливості застосування засобів біологізації для відновлення родючості грунту.

У контексті екосистемного і молекулярно-біологічного підходів висвітлено теоретичні, методологічні й практичні аспекти поліфункціональної дії пестицидів на навколишнє середовище та шкідливу мікробіоту. Розглянуто питання використання пестицидів у землеробстві з метою досягнення господарського ефекту. Для попередження екологічних і гігієнічних наслідків запропоновано комплекс заходів, щодо зниження пестицидного навантаження на агросистеми з врахуванням наявних змін клімату.

Представлено огляд теоретичної інформації та експериментальних досліджень сполук селену, задіяних у біогеохімічній системі рослин. Описано значення цього елемента та його впливу на фізіологічні та біохімічні процеси. Показано значення сполук селену у індукуванні механізмів внутрішньої фізіолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту від ураження шкідливою мікробіотою.

Представлено огляд теоретичної інформації та експериментальних досліджень оксиду азоту, задіяного у біогеохімічній системі рослин. Описано значення цієї молекули, її вплив на фізіологічні та біохімічні процеси. Показано значення оксиду азоту у індукуванні механізмів внутрішньої фізіолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту від ураження шкідливою мікробіотою. Дослідження актуально для сфери рослинництва, патофізіології, фотоімунітету тощо.

Узагальнено літературну інформацію і результати власних досліджень щодо різних аспектів реакції рослин на дію глутатіону. Розглянуто особливості накопичення у рослини цього пептида та його розташування у органах, тканинах і клітинах та акумуляцію. Представлено результати досліджень про вплив глутатіону на основні фізіологічні процеси. Показано значення глутатіону у індукуванні механізмів внутрішньої фізіолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту від стресів оточуючого середовища.

Встановлено, що багато фенотипічних та генотипічних змін, знайдених серед рослин, що пройшли стадію неорганізованого росту, є наслідком культивування in vitro. Генетична природа та механізми виникнення соматичних змін поки ще мало вивчені. Представлено літературне узагальнення вивчення основних селективних факторів, що сприяють успішному добору стійких проти стресів індивідуумів.

Досліджено, що культурні рослини володіють цілим рядом захистних механізмів, що послаблюють або попереджують негативну дію посухи. Зазначено, що до їх числа належать зміни вмісту білків, вуглеводів, органічних сполук, амінокислот, хлорофілу, ензимів та їх каталітичної активності, складу клітинної мембрани та інші. Представлено літературне узагальнення вивчення основних факторів, що сприяють успішному добору стійких проти стресів індивідуумів. Визначено анатомо-морфологічні, фізико-біохімічні механізми, електрофізіологію процесу. Визначено діагностику посухостійкості, вихідний матеріал для класичної селекції, клітинну селекцію, вплив регуляторів росту, роль кремнію у стійкості рослин проти посухи.

Наведено огляд теоретичної інформації та експериментальних досліджень кремнієвих речовин, задіяних у біогеохімічній системі "грунт - рослина". Розглянуто роботи, що описують значення кремнію та його речовин у ґрунтово-поглинаючому комплексі, фізіологію та оптимізацію живлення сільськогосподарських культур, оптимізацію екологічної складової у процесі їх вирощування. Показано значення кремнію у індукуванні механізмів внутрішньої фізіолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту від ураження шкідливою мікробіотою. Показано обгрунтування необхідності детального вивчення впливу кремнійвмісних речовин на грунтово-біотичний комплекс агробіогеоценозів та виявлення фізіолого-біохімічних механізмів дії сполук кремнію у рослинному організмі.

Проаналізовано різні аспекти реакції рослин на дію кобальту. Розглянуто особливості надходження у рослини цього елемента та його розміщення в органах, тканинах і клітинах, процеси акумуляції та міграції речовин. Представлено результати досліджень щодо впливу кобальту на основні фізіологічні процеси рослин. Значну увагу приділено клітинно-генетичним механізмам стійкості рослин проти цього небезпечного токсичного елемента.

Культурні рослини характеризуються цілим рядом захисних механізмів, що послаблюють або попереджують негативну дію засолення грунту. До їх числа відносяться зміни вмісту білків, вуглеводів, органічних сполук, амінокислот, хлорофілу, ензимів та їх каталітичної активності, складу клітинної мембрани та інші. Узагальнено вивчення основних факторів, що сприяють успішному добору стійких проти стресів індивідуумів. Увагу приділено анатомо-морфологічним та фізіолого-біохімічним механізмам стійкості рослин. Висвітлено особливості електрофізіології процесу та діагностики солестійкості. Охарактеризовано вихідний матеріал для класичної селекції. Увагу приділено основним аспектам клітинної селекції. Проаналізовано вплив регуляторів росту рослин.

Узагальнено інформацію, що стосується різних аспектів реакції рослин на дію антиоксидантних ферментів. Розглянуто особливості накопичення у рослини зазначених ензимів, а також їх розташування у органах, тканинах і клітинах та акумуляцію. Представлено результати досліджень щодо впливу оксидоредуктаз на основні фізіологічні процеси. Показано значення цих ферментів у індукуванні механізмів внутрішньої фізіолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту проти стресів оточуючого середовища.

У роботі представлено огляд теоретичної інформації та експериментальних досліджень цинку та його сполук, задіяних у біогеохімічній системі рослин. Також розглянуто роботи, що описують значення цього елемента, його впливу на фізіологічні та біохімічні процеси. Показано значення цього елемента в індукуванні механізмів внутрішньої фізіолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту від ураження шкідливою мікробіотою.

У роботі представлено огляд теоретичної інформації та експериментальних досліджень заліза та його сполук, задіяних у біогеохімічній системі рослин. Також розглянуто роботи, що описують значення цього елемента, його впливу на фізіологічні та біохімічні процеси. Показано значення цього елемента в індукуванні механізмів внутрішньої фізіолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту від ураження шкідливою мікробіотою

У монографії узагальнено літературну інформацію та результати власних досліджень авторів, що стосуються різних аспектів реакції рослин на патогенез гриба Bipolaris sorokiniana (Sass) Schoemaker та їхню загальну стійкість до фітопатогенів. Розглянуто питання таксономії у морфо-молекулярному аспекті. Представлено результати досліджень про вплив патогена на основні фізіологічні процеси. Значну увагу приділено клітинно-генетичним механізмам стійкості рослин до фітопатогенів та способи ії підвищення для збільшення продуктивності агроценозів та поліпшення стану агроекосистем.

Узагальнено різні аспекти дослідження реакції рослин на патогенез. Представлено результати досліджень про вплив патогенів на основні фізіологічні процеси. Значну увагу приділено клітинно-генетичним механізмам стійкості рослин проти небезпечних збудників захворювань культурних рослин. Розглянуто природні сполуки і фунгіцидні властивості рослин. Висвітлено роль АФК у стійкості рослин проти патогенів. Увагу приділено концептуальним основам індукованого імунітету. Одне із досить важливих відкриттів у галузі біології клітини полягає у тому, що клітина постійно збирає та аналізує інформацію про свій внутрішній стан в оточуючому середовищі, приймаючи необхідні рішення про ріст, рух і диференціацію.