Рассмотрена часть раздела машиностроительного черчения "Рабочие чертежи деталей машин". Представлены справочные материалы, сверенные с действующей нормативно-технической документацией - госстандартами Украины (СКД ДСТУ) и междгосударственными стандартами (госстандартами бывшего СССР).

Предложен усовершенствованный метод, который основан на использовании энергии деформации системы, для определения сил, действующих в зацеплении и на тела качения гибких подшипников, применительно к волновой зубчатой передаче с двумя гибкими колесами.

Рассмотрены проблемы, обусловленные напряженностью теплового режима работы опор роторов газотурбинных двигателей. Предложен подход к описанию тепловых процессов, протекающих в подшипниках качения ГТД, основанный на совместном решении уравнений Рейнольдса, энергии и теплопроводности с учетом использования воздушно-масляной смеси и соответствующего изменения теплофизических свойств смазочной жидкости. Поставлена задача создания инженерной методики расчета теплового режима подшипников качения ГТД, изготовленных из обычных и/или керамических деталей при различных условиях смазывания с использованием экспериментальным путем полученных данных.

Предложена аналитическая зависимость с применением критериев подобия для определения потерь мощности при вращении шарикоподшипника, смазываемого воздушно-масляной смесью. Особенность выполненного исследования в том, что воздушно-масляная смесь рассматривалась как гомогенная среда с осредненными параметрами. Проведя сравнительный анализ экспериментальных данных для подшипников с шариками из нитрида кремния и из подшипниковой стали, показано, что методики, полученные для цельнометаллических подшипников, могут быть практически без изменений применены и к гибридным подшипникам в исследуемом диапазоне параметров. На основании этого выведена общая аналитическая зависимость.

Рассмотрены вопросы расчета и конструирования редукторов винтов самолетов и вертолетов, механизмов управления самолетов, а также приводов различных устройств, используемых в космической технике. Изложены кинематический и силовой анализ, определены силы и моменты, действующие на звенья механизма, направление и величина потоков мощности. Проанализированы условия, при которых в редукторе возникает циркулирующая мощность, приведены зависимости для определения КПД редукторов различных схем. Описаны конструкции и системы смазывания для ряда наиболее распространенных редукторов отечественных и зарубежных авиационных двигателей. Рассмотрены механические трансмиссии систем управления самолетов и вертолетов. Выполнен обзор современных приводов механизмов управления самолетов.

Представлены результаты разработки динамических моделей систем управления предкрылками и закрылками, которые дают возможность проведения сравнительного динамического анализа системы с последующим выбором ее параметров и оптимальной компоновки. Подробно рассмотрены и учтены типичные нелинейные элементы в трансмиссии системы управления. Выполнено приведение параметров к выбранному элементу - основному трансмиссионному валу. В качестве объекта исследования рассмотрена система управления предкрылками и закрылками самолета Ан-148. Для описания и анализа динамической модели получена система нелинейных дифференциальных уравнений второго порядка, которые решаются численно с использованием пакетов Mathcad и Matlab/Simulink.

Рассмотрены пути упрощения подробной динамической модели системы управления закрылками и предкрылками с целью уменьшения времени моделирования и ресурсов вычислительной техники. Указаны основные принципы понижения порядка рассматриваемой системы нелинейных дифференциальных уравнений. С использованием указанных принципов показаны изменения в модели приводной станции и трансмиссии. Приведены результаты сопоставления результатов моделирования подробной и упрощенной модели. Отмечено, что упрощенная модель в целом удовлетворительно описывает процессы в системе управления предкрылков и закрылков.

Розглянуто питання розрахунку й конструювання редукторів гвинта літаків і вертольотів, механізмів керування літаком, а також приводів різних пристроїв, що використовуються в космічній техніці. Підвищені вимоги ставляться до зменшення габаритів і маси конструкцій, що розробляються. Виконано огляд сучасних механізмів, приводів, а також готових механізмів, що працють за дуже широкого спектра умов та температур, за яких мають виконувати поставлені перед ними завдання. Значну увагу приділено особливостям проектування, пов'язаним із умовами експлуатації зазначених об'єктів. Проаналізовано конструкції вказаних механізмів на прикладах вітчизняних і зарубіжних зразків космічної техніки.

Вивчено питання економічності опор роторів потужних турбоагрегатів та пожежної безпеки. Поліпшення вказаних показників можливо шляхом заміни в системах змазування нафтової олії екологічно чистими рідинами, зокрема, водою або водними розчинами. Основний недолік використання води та інших малов'язких водних розчинів для роботи підшипників ковзання полягає в недостатньому гідродинамічному ефекті за малих частот обертання ротора під час пуску та зупинки турбіни. Мета дослідження - експериментальне вивчення можливості заміни в системах змазування олії на екологічно чисті рідини, зокрема, воду або водні розчини. Задачі дослідження: переконатися, що в робочому діапазоні частот обертання та навантажень підшипник працює в стійкому гідродинамічному режимі; показати, що використання системи гідростатичного підйому забезпечує рідинний режим тертя в дослідженому діапазоні навантажень і швидкостей ковзання; визначити рівень тисків, за яких відбувається спливання ротора. При рішенні поставленої задачі використано наступні методи. На експериментальному стенді випробовувався натурний радіальний підшипник із бабітовою заливкою робочої поверхні вкладиша. Варіювалися та вимірювалися наступні параметри: частота обертання ротора, навантаження на підшипник, витрата мастильної рідини, температура робочої рідини перед підшипником і на виході з нього, тиск води (конденсату) в системі гідропідйому, тиск у мастильному шарі та камерах досліджуваного підшипника. Основним параметром (критерієм), за яким оцінювалася працездатність підшипника, була товщина мастильного шару робочої рідини. Отримано, що коли частота обертання ротора дорівнює нулю, визначена величина тиску підводу рідини, яке забезпечує спливання валу. Встановлено залежність відносного ексцентриситету від частоти обертання валу та частоту обертання, за якої можливе відключення системи гідропідйому ротора. Встановлено, що у дослідженому діапазоні частот обертання та навантажень підшипник працює в стійкому гідродинамічному режимі. Використання системи гідростатичного підйому забезпечило рідинний режим тертя в дослідженому діапазоні швидкостей ковзання (включаючи пуск і зупинку ротора). Температура робочої поверхні підшипника в стійкому гідродинамічному режимі мало залежить від зовнішнього навантаження та швидкості ковзання.