Проаналізовано історії пологів роділей типового міського пологового будинку, пологи у яких були закінчено шляхом операції кесарева розтину. Установлено динамічні зміни в частоті, співвідношення планових та ургентних операцій, у віковій структурі, паритеті, виділено основні показання до оперативного розродження.

Проаналізовано історії пологів роділей із рубцем на матці типового міського пологового будинку, пологи у яких були закінчено шляхом операції кесарева розтину. Установлено динамічні зміни в частоті, співвідношенні планових та ургентних операцій, у віковій структурі, паритеті; виділено основні показання щодо оперативного розродження у жінок з рубцем на матці.

Проаналізовано сучасні методи діагностики неспроможності рубця на матці після кесарева розтину для визначення її основних діагностичних критеріїв.

Мета дослідження - вивчення шляхів зниження частоти кесаревого розтину (КР) за умов типового міського пологового будинку (ТМПБ). У процесі дослідження вивчено та проаналізовано історії пологів породілей ТМПБ, пологи у яких були завершено шляхом проведення КР, за період з 2001 до 2014 рр. За даними аналізу, кількість пологів неухильно зростала з кожним роком: з 2082 у 2001 р. до 4655 - у 2014 р. Однак під час ретельного оцінювання структури пологів за досліджуваний період встановлено хвилеподібне підвищення відсотка КР з 17 % у 2001 р. до 21,25 % у 2008 р. з подальшою позитивною динамікою його зниження - до 17,8 % у 2014 р. За умовах дослідження встановлено структуру найбільш поширених показань з боку матері та дитини до проведення операцій КР. Провідне місце серед показань з боку матері посідав рубець на матці. Даний показник підвищився від 6,6 % у 2001 р. до 36,3 % у 2014 р., тобто практично у 5 разів. Отже, у сучасному акушерстві залишається важливою проблемою пошук шляхів зменшення кількості рубців на матці як основного показання до операції КР. Зроблено висновки, що розродження жінок з рубцем на матці вагінальним шляхом є резервом зниження відсотка КР, зменшення крововтрати, більш фізіологічного перебігу пологів, швидкої післяпологової адаптації новонароджених і відновлення породіллі у післяпологовий період. Жінки з патологічним прелімінарним періодом становлять групу високого ризику щодо розвитку аномалій пологової діяльності. Тому є необхідність у створенні та впровадженні алгоритмів ведення жінок із патологічним прелімінарним періодом. За наявності багатоводдя чи маловоддя необхідно проводити ретельніший нагляд за роділею та своєчасно і негайно реагувати на зміни характеру пологової діяльності. Для зниження кількості аномалій пологової діяльності необхідне розроблення нових критеріїв відбору кандидатур щодо пологостимуляції та впровадження комплексних підходів до оцінювання "зрілості" шийки матки. Резервом зниження частоти застосування КР після ДРТ, безумовно, є група пацієнток, у яких причиною безплідності є чоловічий фактор і соматичний анамнез у яких не обтяжений і вагітність характеризується сприятливим перебігом, а також пацієнтки молодше 30 років з трубно-перитонеальною безплідністю в анамнезі за неускладненого перебігу вагітності.

Мета дослідження - аналіз підходів до розродження жінок з вагітністю після застосування лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). У процесі виконання дослідження вивчено та проаналізовано підходи до вибору способу розродження жінок після застосування ДРТ. Для досягнення поставленої мети жінок було розподілено на дві групи: 1-а група - жінки після застосування ДРТ (2005 - 2009 рр.), пологи у яких проведені за загальноприйнятим алгоритмом (n = 132), 2-а група - жінки після застосування ДРТ (2010 - 2014 рр.), пологи у яких проведені за розробленим алгоритмом (n = 162). Провівши порівняльну характеристику двох груп, встановлено, що розродження жінок після застосування ДРТ, які народжували через природні пологові шляхи, у 70 % закінчилося фізіологічними пологами. Дана тенденція свідчить про те, що розродження жінок після ДРТ через природні пологові шляхи є однією з концепцій щодо значного зниження відсотка кесарева розтину (КР) у стаціонарі. Для визначення оптимального методу розродження у пацієнток після ДРТ першою чергою необхідно враховувати етіологічний фактор безплідності та особливості перебігу вагітності, а не наявність застосування програми ДРТ в анамнезі, як показання до планового КР.

Мета дослідження - аналіз партнерських пологів як шляху щодо зниження кесарева розтину у жінок з аномаліями пологової діяльності на базі типового міського пологового будинку. Вивчено ведення пологів у жінок з аномаліями пологової діяльності за присутності партнера та без нього. У дослідженні було використано історії пологів роділей з аномаліями пологової діяльності у Київському пологовому будинку № 1 за період 2005 - 2014 рр. Встановлено, що психофізіологічний комфорт під час партнерських пологів, а також вживання партнером спеціальних прийомів, які допомагають знизити больове навантаження, сприяють зниженню частоти вживання аналгетиків майже удвічі. Дані обстеження свідчать про зменшення тривоги, настороженості, іпохондричного настрою жінок, появи впевненості у власних силах, підвищенні їх самооцінки і готовності співробітництва з оточуючими та підтверджують позитивний вплив партнерських пологів на психоемоційний стан жінки і відповідно на процес пологів. Заключення: одержані результати надають змогу рекомендувати партнерські пологи як метод профілактики основних гестаційних ускладнень, а також для підтримки психологічного комфорту в родинній парі у динаміці вагітності, під час і після розродження, як метод профілактики аномалій пологової діяльності, як шлях до зниження застосування кесарева розтину.

За сучасних умов через підвищення частоти кесарева розтину (КР), що є не тільки методом оперативного розродження вагітних, але й операцією, виникають проблеми у репродуктивному здоров'ї прооперованих жінок. Ураховуючи розкриття багатьох аспектів повторного КР, залишаються дискусійними питання визначення діагностичних критеріїв неспроможності рубця на матці (РнМ), їх діагностичної цінності та використання у практичній медицині. Мета дослідження - вивчення особливостей перфузії матки у вагітних після попереднього КР і розроблення критеріїв прогнозування неспроможності РнМ. Проведено комплексне двоетапне (до та під час вагітності) обстеження 180 жінок з РнМ після попереднього КР за період з 2014 до 2019 р. Жінок розподілили на групи та підгрупи залежно від терміну настання вагітності після попереднього КР. На підставі проведених клініко-анамнестичних даних та отриманих результатів УЗД оперованої матки виявлено зміни кровотоків артерій матки та розроблено індекс артеріальної перфузії (АП) у вагітних. За допомогою запропонованого індексу встановлено особливості АП у жінок дітородного віку залежно від терміну настання вагітності та наявності неспроможності РнМ після попереднього КР. Це надало можливість визначити граничні значення даного показника для кожної групи жінок, у якій значення цього показника достовірно відрізнялось від показників здорових жінок. Запропоновані граничні рівні перфузії матки надають можливість діагностувати порушення перфузії матки під час вагітності на різних її термінах. Встановлено, що визначення індексу АП у вагітних розширює діагностичні можливості лікарів під час визначення стану післяопераційного РнМ після попереднього КР та є додатковим профілактичним заходом визначення його неспроможності. Вихід значень цього показника за порогові прогнозовані величини потребуватиме додаткових діагностичних дій із боку лікаря щодо пошуку додаткової поєднаної патології, яка може впливати на маткову перфузію крові.

Мета дослідження - аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок із рубцем на матці після попереднього кесарева розтину (ПКР). Проведено ретроспективний аналіз індивідуальних карт вагітних, історій пологів і стану новонароджених у 180 жінок із рубцем на матці після ПКР за період з 2014 до 2019 р. Установлено, що у жінок I групи мимовільних абортів в анамнезі не було, а у II групі цей показник становив 6,7 %. Визначено, що загроза перебігу вагітності у ранні терміни вдвічі частіше спостерігалась у II групі, ніж у I групі. Діагностувати неспроможність рубця на матці під час вагітності вдалося у 21,1 % жінок I групи проти 18,9 % жінок II групи, а також під час пологів у 10 % жінок II групи проти 0 % жінок I групи. Окрім того, 76,7 % жінок I групи були розродженні шляхом вагінальних пологів проти 24,4 % - II групи. Також 10 % новонароджених у жінок I групи за шкалою Апгар були оцінені у 6 - 7 балів проти 65,5 % у стані різного ступеня гіпоксії у жінок II групи. Встановлено, що вагітність і пологи у жінок із рубцем на матці після ПКР супроводжуються ускладненнями у плода та новонароджених. Більш виражені зміни відзначали під час вагітності, пологів та у стані новонароджених у жінок II групи у порівнянні з жінками I групи. Це можна пояснити більш якісною прегравідарною підготовкою жінок I групи та пильним спостереженням їх під час вагітності.

Динамічне збільшення кількості операцій кесарева розтину (КР) в Україні та світі залишається однією з основних дискусійних тем, що інтенсивно обговорюються провідними науковцями. Традиційне оцінювання спроможності рубця на матці (РМ) під час вагітності, засноване переважно на аналізі клініко-анамнестичних даних, не є високоінформативним, а неоднозначні висновки сонографічного дослідження свідчать про необхідність подальшого його детального вивчення. Отже, є підстави вважати, що розроблення критеріїв ультразвукового оцінювання стану РМ після попереднього КР надає можливість використовувати їх для прогнозування можливості мимовільних пологів у подальшому та залишається актуальним. Мета дослідження - вивчення особливостей ультразвукової діагностики стану РМ у вагітних і невагітних жінок. Проведено спостереження та ретроспективний аналіз медичних карт вагітних та історій пологів у 150 жінок із РМ після попереднього КР за 2014 - 2019 рр. Установлено, що у жінок, які завагітніли до року після попереднього КР найбільш виражені зміни кровотоку були у маткових артеріях, особливо у терміні гестації 28 - 34 тиж. Також у жінок із неспроможним РМ найчастіше зміни кровотоку спостерігались в артеріях матки на всіх рівнях і були достовірно вищими у порівнянні з жінками зі спроможним РМ і жінками групи контролю. Діагностовано, що у жінок із неспроможним РМ найбільш виражені зміни показників індексів судинного опору спостерігались в артеріях матки, зокрема правої маткової артерії. Встановлено особливості кровотоку та судинного опору у різних судинах міометрія залежно від терміну гестації та термінів настання вагітності після попереднього КР. Отримана ультразвукова оцінка та математичне обрахування результатів ультразвукового обстеження матки та післяопераційного РМ після попереднього КР у невагітних жінок надали можливість створити шкалу оцінки стану РМ після попереднього КР у невагітних жінок.

Зазначено, що попередні дослідження, присвячені вивченню стану РЗ (репродуктивне здоров'я) жінок в Україні показали, що серед порушень РЗ важливе місце займають показники материнської та перинатальної захворюваності та смертності. Часто підґрунтям для збільшення цих показників є соматична захворюваність жінок. Серед багатьох проблем РЗ населення нашої країни питання безпечної та ефективної рододопомоги залишаються найбільш важливими. Частота нормальних, тобто фізіологічних пологів в останні роки значно знизилась. За даними офіційної статистики лише третина пологів, які відбуваються впродовж року можна вважати фізіологічними. Серед важливих причин, які викликають такі показники є збільшення патологічних пологів. До патологічних пологів відносять і такі, які відбуваються шляхом хірургічної допомоги, тобто шляхом оперативного розродження. Серед операцій, які застосовуються при рододопомозі, кесарів розтин (КР) посідає перше місце. В історичному аспекті ця операція застосовується вже декілька століть. Безпечність цієї операції в сучасних умовах значно збільшилась, але наслідки оперативного родорозродження, в тому числі, шляхом КР, як показує практика та дослідження провідних вчених нашої країни та за кордоном, не завжди сприяють РЗ жінок. Найбільш вразливим є період, коли після КР розвивається стан неспроможного післяопераційного рубця, що потребує оперативного розродження жінок при наступних пологах. Саме тому, оптимізація діагностики неспроможності РМ (рубець на матці) після КР є надзвичайно актуальним питанням для покращення здоров'я жінок, зменшення частоти оперативного розродження жінок після попереднього КР та зниження частоти ускладнень вагітності, пологів, стану плода і новонароджених при наступних бажаних вагітностях, що настають у жінок з РМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.217.1

Рубрики:

Вагітність після оперативних втручань і травм жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ