На основі клініко-мікробіологічних і імунологічних методів обгрунтовано необхідність підвищення ефективності профілактики та лікування ранової інфекції в акушерстві на підставі використання медикаментозних засобів і фізичних факторів впливу. Запропоновано методи контролю за перебігом ранової інфекції. Все це в сукупності дозволило знизити частоту і підвищити ефективність лікування інфікованих акушерських травм м'яких тканин пологових шляхів.

Доведено прямий взаємозв'язок (ПВЗ) між наявністю показань до розродження на основі кесаревого розтину (КР) та вихідним станом здоров'я жінок. Визначено рівні кальцію та магнію у тканинах оперованої матки (ОМ) КР. Вивчено ПВЗ між вмістом кальцію і зворотній - магнію в тканинах ОМ КР та екскрецією глікозоаміногліканів. Розкрито особливості клінічного перебігу вагітності за триместрами гестації у жінок з ОМ КР (загроза раннього та пізнього викидня, передчасних пологів (ПЧП), низька плацентація, передчасне часткове відшарування плаценти та плода, неспроможність ОМ КР) у взаємозв'язку з вмістом кальцію, магнію та метаболіту сполучної тканини - глікозоаміногліканів. Проведено оцінювання стану фетоплацентарного комплексу у жінок з ОМ КР, новонародженого у взаємозв'язку з вмістом кальцію, магнію, глікозоаміногліканів й виявлено дисфункцію плаценти, морфофункціональну незрілість плода. Розроблено етіопатогенетично обгрунтований комплекс преконцепційної підготовки та діагностичних, профілактичних, лікувальних заходів протягом гестаційного процесу, що знизило частоту загрози викидня, ПЧП дистресу плода, розриву матки у жінок з ОМ.

Рассмотрены аргументы за снижение общей частоты абдоминального родоразрешения путем внедрения практики ведения вагинальных родов у женщин после кесарева сечения. Показана фактическая динамика показателей родоразрешения женщин с рубцом на матке. Обсуждены возможности прогнозирования состоятельности рубца и значение отдельных клинических признаков.

Проведен анализ родов у женщин с оперированной шейкой матки за последние 5 лет (с 2007 по 2011 год включительно). Выявлено 633 случая родов у женщин с данной патологией. Количество родов у женщин с оперированной шейкой матки в анамнезе за последние пять лет увеличилось более, чем в два раза. Применение радикальных и травматических методов лечения заболеваний шейки матки привело к увеличению количества срочных осложненных родов на 1,7 %, срочных патологических родов - на 2,5 %, общего количества преждевременных родов - на 10,2 % (главным образом, за счет преждевременных родов в сроке беременности 35 - 36 недель), а также к снижению количества срочных физиологических родов на 14,4 %.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о существенной разнице особенностей течения беременности и родов у женщин, имеющих медицинский аборт в анамнезе и не имеющих отягощенного анамнеза. Можно утверждать, что ряд осложнений, развившихся во время беременности у женщин основной группы, связан с ранее перенесенной операцией медицинского аборта (угроза прерывания беременности, аномалии родовой деятельности, плотное прикрепление плаценты, внутриутробное инфицирование плода). Полученные результаты указывают на необходимость усовершенствования алгоритма ведения беременности и родов у женщин с первым медицинским абортом в анамнезе.

Відображено перспективу зниження частоти повторних кесаревих розтинів за рахунок вагінальних пологів у жінок з одним рубцем на матці. Проаналізувавши випадки вдалих ВПКР, виявлено сприятливі фактори для їх проведення: вік вагітної, вагінальні пологи в анамнезі, маса тіла плода, інтервал між пологами понад 2 років, термін вагітності, регулярне допологове спостереження та психологічна готовність жінок. Існує висока необхідність підготовки жінок з рубцем на матці до настання наступної вагітності. Основним фактором адекватної підготовки все ж є психопрофілактична підготовка.

Проаналізовано результати розродження 365 жінок із рубцем на матці та ретроспективний аналіз розродження 2000 жінок (1000 вагітних із повноцінним і 1000 вагітних із неповноцінним рубцем на матці) шляхом операції кесарева розтину. Розроблено об'єктивні критерії оцінювання повноцінності післяопераційного рубця нижнього сегмента матки, впроваджено раціональні методи профілактики акушерсько-перинатальних ускладнень в післяпологовий і післяопераційний періоди.

У ході дослідження визначено критерії відбору, основні показання та протипоказання для вагінальних пологів у жінок з рубцем на матці. Виходячи з одержаних результатів, виходить, що у разі правильного визначення та дотримання критеріїв безпеки близько 20 % вагітних з рубцем на матці можуть успішно самостійно народити через природні пологові шляхи.

Відображено перспективу зниження частоти повторних кесаревих розтинів за рахунок вагінальних пологів у жінок з одним рубцем на матці шляхом проведення прегравідарної підготовки (ПП). Проведення комплексу ПП, що включає в себе імуностимулювальну, розсмоктувальну, вітамінотерапію в поєднанні з гормональною корекцією, профілактичне призначення антиоксидантів, психопрофілактику, діагностичну гістероскопію, курс фізіотерапевтичних процедур - ампліпульс-форез, сприяє зменшенню частоти ускладнень перебігу вагітності, підвищує ймовірність успішної спроби вагінальних пологів.

Проаналізовано основи прогнозування, раціонального клінічного ведення, вибору оптимальних методів розродження та проведення операції кесаревого розтину у жінок з рубцем на матці. Досліджено вплив інфекційної, соматичної і акушерсько-гінекологічної патології, паритету, клінічної акушерської та інтраопераційної ситуації на формування морфофункціональної повноцінності матки. Розкрито інформативні клініко-інструментальні ознаки, діагностичні і прогностичні критерії, що дозволяють прогнозувати утворення повноцінного гістеротомного рубця. На підставі морфологічного аналізу виділено контури васкуляризації матки, особливості регенерації гладких м'язових клітин міометрія в залежності від морфофункціональної повноцінності ділянки гістерорафії та їх взаємовідношення із компонентами мікроциркуляторного русла у ділянках різних рубців. За патоморфологічною структурою охарактеризовано три типи рубців на матці - повноцінний, умовно повноцінний і неповноцінний. Наведено тактику і алгоритми клінічного ведення вагітності та пологів у жінок з рубцем на матці, обгрунтовано окремі хірургічні методики проведення повторного кесаревого розтину і атравматичного інтраопераційного вилучення плода із матки. Доведено, що запропоновані клінічні заходи забезпечують зниження показників материнської і перинатальної захворюваності та смертності, зменшують кількість інтра- та післяопераційних ускладнень і пуерперальних захворювань у породіль.

Під спостереженням було 251 вагітна, гестаційний період яких проходив на тлі рубця на матці в нижньому сегменті матки після попереднього кесаревого розтину. 225 вагітних були прооперовані повторно, 26 жінок народили самостійно (10,3 % від усіх вагітних із рубцем на матці). Встановлено, що у разі правильної оцінки факторів ризику вагінальні пологи в жінок із рубцем на матці проходять фізіологічно. Наявність рубця на матці в нижньому сегменті суттєво не впливає на характер пологової діяльності та тривалості пологів. Збільшення маси плода до 300 г у разі вагінальних пологів у жінок із рубцем на матці не призводить до зростання як акушерських, так і перинатальних ускладнень. Зростання під час вагітності з рубцем на матці таких ускладнень, як плацентація по рубцю та неспроможність рубця становить високий ризик розвитку як материнської, так і перинатальної патології.

Приведены вагинальные роды после кесарева сечения (КС), которые становятся все более распространенными. В литературе активно обсуждается данные зарубежной и отечественной литературы, которые свидетельствуют о том, что роды у пациенток с рубцом на матке после КС возможны и предпочтительны. Отражены современные тенденции выбора метода родоразрешения у пациенток с предыдущим КС, которые являются реальной перспективой снижения роста абдоминальной хирургической коррекции.

Проаналізовано пологи у жінок з оперованою шийкою матки (ШМ) за останні 5 років (з 2007 по 2011 рр. включно). Виявлено 633 випадки пологів у жінок із даною патологією. Кількість пологів у жінок з оперованою ШМ в анамнезі за останні 5 років збільшилася більш ніж у 2 рази. Застосування радикальних і травматичних методів лікування захворювань ШМ призвело до збільшення кількості термінових ускладнених пологів на 1,7 %, термінових патологічних пологів - на 2,5 %, загальної кількості в терміні вагітності 35 - 36 тиж, а також до зниження кількості термінових фізіологічних пологів на 14,4 %.

Результати проведених досліджень свідчать про можливість розширення показань для самостійного розродження жінок з рубцем на матці без погіршення перинатальних результатів розродження. Комплексний, поетапний підхід з використанням клінічних і додаткових методів дослідження надає можливість виділити пацієнток для природного розродження після першого кесарева розтину, причому починаючи з етапу жіночої консультації і закінчуючи акушерським стаціонаром. Широке впровадження одержаних результатів надасть можливість зберегти репродуктивне здоров'я жінок за одночасного поліпшення перинатальних результатів і постнатальної адаптації новонароджених.

Проаналізовано історії пологів роділей із рубцем на матці типового міського пологового будинку, пологи у яких були закінчено шляхом операції кесарева розтину. Установлено динамічні зміни в частоті, співвідношенні планових та ургентних операцій, у віковій структурі, паритеті; виділено основні показання щодо оперативного розродження у жінок з рубцем на матці.

Проведений аналіз пологів у жінок з оперованою шийкою матки (ШМ) засвідчив, що застосування радикальних і травматичних методів лікування захворювань ШМ призвело до збільшення кількості термінових ускладнених пологів, термінових патологічних пологів, загальної кількості передчасних пологів - на 8,7 % (головним чином, за рахунок передчасних пологів в терміні вагітності 35 - 36 тиж), а також до зниження кількості термінових фізіологічних пологів на 14,7 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.227.1

Рубрики:

Пологи після оперативних втручань і травм жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано клінічний випадок ведення вагітності й пологів у пацієнтки з рубцем на матці. Відзначено деонтологічні моменти, підкреслено важливість контакту між лікарем і пацієнткою для успішного народження дитини. Висновки: вагітні групи ризику за перинатальних втрат потребують детального роз'яснення і рутинного нагадування правил інформаційної гігієни. Контакт лікаря із пацієнткою на всіх етапах вагітності надає змогу здійснювати адекватну психологічну профілактику і таким чином сприяє створенню спокійної атмосфери для виношування вагітності, що у віддаленій перспективі відіграє роль у соціальній адаптації дітей. Психологічна профілактична робота медичного персоналу з вагітними-одиначками, урахування тонкощів психологічних моментів і деонтології, акцент на спокійному виношуванні, народженні та грудному вигодовуванні дітей лежать в основі соціального благополуччя суспільства. У структурі медичного консультування завжди є запит на дотичність до індивідуального клінічного випадку фахівця з перинатальної психології та психолога.

Останніми роками спостерігається збільшення кількості операцій на матці у жінок репродуктивного віку з формуванням "синдрому оперованої матки" (СОМ), що може призвести до ускладненого перебігу вагітності та пологів. Мета дослідження - оцінка анатомо-функціональних особливостей рубця на матці, перебігу вагітності та перинатальних наслідків у жінок із СОМ. Проведено проспективний аналіз клініко-анамнестичних даних, перебігу вагітності та пологів у 398 жінок із СОМ; здійснено в динамиці ультразвукову та доплерометричну оцінку морфофункціонального стану матки за допомогою апарату Accuvix V20 Prestige (Samsung Medison, Південна Корея). Статистичний аналіз проведено за програмою Statistica 13.0 (DellInc., США). Серед 398 жінок у 74,62 % рубець на матці обумовлений попереднім кесаревим розтином (КР), у 24,11 % - консервативною міомектомією (КМЕ), 1,25 % - ендоскопічним втручанням з приводу неповної перегородки матки, у 25,87 % - "малими" гінекологічними операціями. У 97 % жінок з рубцем на матці після попереднього КР не було "паспорту операції": за допомогою УЗД встановлено локалізацію рубця в нижньому сегменті матки у 96,48 %, корпоральний рубець - у решти 3,51 % жінок; ехографічні ознаки відносної "анатомічної" неспроможності рубця відмічено у 10,8 % вагітних. У 48,73 % жінок вагітність ускладнилася загрозою переривання або передчасних пологів, у 30,4 % - анемію, у 24,87 % - дисфункцією плаценти. Розродження в термін відмічено у 78,1 %, дострокове - у 13,2 %; шляхом КР - у 97,3 %, у решти 2,7 % - через природні пологові шляхи. У 1,3 % пологи ускладнились гіпотонією матки, було проведено поетапну деваскуляризацію матки. Висновки: найчастішими причинами формування синдрому оперованої матки є кесарів розтин, консервативна міомектомія і різні "малі" внутрішньоматкові операції. Вагітність при цьому синдромі найчастіше ускладнюється загрозою переривання вагітності і пологів до терміну, анемією, дисфункцією плаценти і затримкою внутрішньоутробного розвитку плода плода. Вибір тактики розродження обумовлений сукупністю даних анамнезу, стану рубця на матці, акушерського статусу і побажань самої жінки. Доцільний пошук методів оцінки морфофункціонального стану оперованої матки і прогнозування перинатальних наслідків вагітності у цих жінок на етапі прегравідарної підготовки.

Вагітність - період в організмі жінки, коли відбуваються зміни в усіх органах і системах. Максимальна перебудова відбувається у статевих органах, у тому числі й на шийці матки (ШМ), яка під час вагітності є важливою анатомічною та функціональною структурою, створеною для утримання плода в порожнині матки до його народження. Структурно-функціональні властивості ШМ багато в чому визначають перспективи повноцінного запліднення, успішного виношування вагітності та своєчасних пологів. Сьогодні у світі високою залишається частота фонової та передракової патології ШМ, поширеність раку ШМ у вагітних зростає, а етіопатогенетичні особливості перебігу захворювань, що передаються статевим шляхом, зумовлюють загрозу та спричинюють розвиток акушерських і перинатальних ускладнень. Тому проблема ефективного лікування патології ШМ є однією з актуальних у сучасній гінекології. Стан ШМ відіграє важливу роль у забезпеченні нормального перебігу вагітності та пологів. Останніми роками запропоновано багато методів лікування її захворювань - як консервативних, так і оперативних. Аналіз численних наукових досліджень свідчить, що загальна кількість своєчасних пологів становить від 80,0 % до 98,8 % випадків. Серед ускладнень пологів у жінок з оперованою ШМ переважали первинна слабкість пологової діяльності, розриви ШМ, розриви промежини. Наведено переваги та недоліки використання фізіохірургічних компонентів, спрямованих на деструкцію або вилучення вогнища фонового та передракового характеру. Аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з оперованою ШМ залежно від методу хірургічного лікування (діатермокоагуляція, кріодеструкція, лазерна вапоризація, радіохвильова коагуляція) свідчить, що при різноманітних патологічних процесах на ШМ слід диференційовано використовувати різні методи деструктивного впливу, які необхідно враховувати при плануванні вагітності.