Досліджено роботу установ, у діловодстві яких створюються електронні документи та документи з електронними носіями. Виокремлено ознаки документів з електронними носіями, зокрема, документи засвідчені електронним цифровим підписом. Розкрито проблеми, що виникли на початковому етапі впровадження електронного документообігу в Україні й окреслено шляхи їх вирішення.

На підставі виявлених та опрацьованих джерел й апробацій комплексно досліджено склад і зміст документів з електронними носіями, стан систем електронного документообігу й окремі процеси життєвого циклу службових електронних документів. Електронне документознавство виокремлено як науковий напрям документознавства. Визначено об'єкт, предмет і завдання електронного документознавства. Досліджено сутність нового наукового напряму, історію його формування, основні періоди становлення, розвитку та перспективні напрями подальшого розвитку. Здійснено порівняльний аналіз українськоїнськомовної, російськомовної (країн СНД) й англомовної (міжнародної) терміносистем. Запропоновано класифікацію документів з електронними носіями інформації й інформаційну модель службового електронного документа. Проаналізовано зв'язки електронного документознавства з іншими галузями знань.

Досліджено роль архівів у сучасному інформаційному суспільстві, історію їх формування та розвитку, інноваційні підходи у роботі з документальним надбанням та громадськістю в інститутах соціальної пам'яті, у тому числі і в умовах пандемії, пов'язаної з поширенням коронавірусної інфекції. Підкреслено думку про важливість використання усіх можливостей мережевого суспільства для донесення до споживача документальної спадщини у зручний та доступний для користувача спосіб. Розкрито методи і способи комунікацій інститутів соціальної пам'яті, підкреслено важливість їх представлення у медіапросторі та соціальних мережах і прямий зв'язок між збільшенням частки присутності інститутів соціальної пам'яті в інформаційному просторі та їх популярністю серед громадськості. Висвітлено практичний досвід використання РR-технологій та реклами у діяльності архівних, бібліотечних і музейних установ. Увагу приділено технологічним змінам у природі документів, які відбулися внаслідок трансформацій цифрової екосистеми в умовах інформаційного суспільства, засадам збереження автентичності електронних документів, інноваційним методам їх архівування. Підкреслено значення якості інформаційних ресурсів, їх актуальності та легкодоступності для залучення широких кіл громадян до культурної спадщини. Узагальнено освітні практики з дисциплін документознавчого, інформаційно-аналітичного, комунікаційного циклів, які викладаються у закладах вищої освіти України для здобувачів вищої освіти спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа".