Проанализированы основные показатели имунного и интерферонового статуса у 80-ти больных с различным клиническим течением урогенитального хламидиоза (УГХ) под влиянием комплексной терапии с использованием индукторов интерферона - циклоферона и амиксина. Наиболее выраженный иммуномодулирующий эффект наблюдался в группе больных УГХ при применении амиксина.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45Укр)411 + Д59(45Укр)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно досліджено каменесамоцвітну сировину у геологічних формаціях східної частини України. Наведено характеристику та визначено структурне та просторове положення кожного виду даної сировини. Встановлено закономірності розподілу та проведено мінерагенічне районування каменесамоцвітної сировини на формаційній основі. Результати комплексного геолого-гемологічного вивчення каменесамоцвітної сировини уможливили визначення запасів і виявлення галузі використання у ювелірній та каменерізній промисловості кольорового каміння дослідженого району, а також виділення об'єктів першої черги інвестування: джеспіліту, письмового пегматиту, епідозиту, мармуризованого вапняку. Кольоровим камінням другої черги інвестування є серпентиніт, петаліт, турмалін, содаліт, нефелінове кошаче око, скам'яніла деревина та кремінь. Розроблено модель розвитку мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини, основними елементами якої є методологія, прогресивні методи геологічного вивчення, видобуток, переробка та формування вітчизняного ринку каменесамоцвітної сировини. Відзначено, що впровадження запропонованих заходів має сприяти раціональном використанню рудних і нерудних корисних копалин, розробці сучасної стратегії геологорозвідувальних і експлуатаційних робіт.

Представлено вплив кисневих умов на ефективність видалення сполук фосфору із стічних вод. Практично підтверджено закономірності зниження ефективності залежно від часу перебування за анаеробних умов та показано залежність ефективності вилучення сполук фосфору від часу перебування за аеробних умов. Дослідження показали, що для глибокого вилучення сполук фосфору із стічних вод необхідно створювати біологічні системи, що мають декілька ступенів, останні з яких можуть накопичувати фосфор в сполуках, що не вивільняються у разі зміни метаболічних процесів, тобто під час різкої зміни кисневих умов. Для забезпечення глибокого видалення сполук фосфору за допомогою біологічного методу запропоновано встановити доочищення.

Напрацьовано технологію очищення стічних вод солодового заводу від фосфатів у системі анаеробно-аеробних біореакторів з одночасним одержанням біоводню у біоелектрохімічній системі. Біотехнологічна схема містить блоки очищення стічних вод для зниження концентрації завислих речовин, ХСК, фосфатів та інших забруднюючих довкілля речовин, а також біоелектрохімічну систему генерації біоводню.

This paper shows the data on a correlation between the Slave craton (Canada) and the Middle Dnieper craton (Ukraine) in view of the problem of diamond bearingness. A lot of diamond manifestations established recently within the Slave craton are associated with specific evolution of this structure. The comparison carried out makes it possible to draw the conclusion of perspectiveness of the Middle Dnieper craton as for diamond bearingness.

Підтверджено доцільність використання біологічних методів з очищення стічних вод (СВ) від фосфатів. Визначено причини недоліків класичних технологій біологічного очищення під час обробки СВ з високою концентрацією фосфатів. Розроблено та впроваджено технологію біологічного очищення СВ від фосфатів, яка реалізується постадійно у спорудах з іммобілізованими на волокнистому носії мікроорганізмами та в системі анаеробно-аеробних біореакторів. Запропоновано раціональні технологічні режими очищення СВ від фосфатів, технологічні параметри біореакторів для реалізації технології на станціях очищення цих вод. Зазначено, що доцільність використання розробленої технології підтверджена техніко-економічними розрахунками, а також технологія є більш екологічною для навколишнього середовища.

Присутність у воді біогенних елементів сприяє бурхливому розвитку водоростей у водоймі та призводить до вторинного забруднення води, зміни кольоровості, температури, зниження концентрації розчиненого кисню і погіршення органолептичних показників води. Все це не тільки ускладнює використання води для водопостачання населених місць і промислових підприємств, а й порушує природні процеси, які відбуваються у водоймах. Проблема видалення фосфатів зі стічних вод не має оптимального розв'язання на даний час та потребує додаткових досліджень. Розглянуто вплив кисневих умов на ефективність видалення фосфатів із виробничих стічних вод. Встановлено залежність ефективності вилучення фосфатів від часу перебування за аеробних умов. Досліджено вплив тривалості перебування суміші стічної води й активного мулу в нерозділеному стані на виділення фосфатів з клітини мікроорганізмів. Встановлено оптимальний діапазон тривалості перебування стічної води в кожному з біореакторів. Перспективними для подальших досліджень є біологічні методи очищення стічних вод.

Наведено характеристику геологічної будови Мазуровського, Азовського та Анадольського родовищ (Український щит, Східне Приазов'я), з'ясовано структурно-тектонічні умови локалізації руд та їхню мінералого-геохімічну типізацію. Розглянуто характер розподілу та концентрації рідкісних і рідкісноземельних елементів (РЗЕ) у рудних тілах. Підраховано балансові запаси руд і прогнозні ресурси оксидів цирконію, РЗЕ, ніобію та танталу у Мазуровському, Азовському та Анадольському родовищах. Розглянуто технологічні аспекти збагачення та переробки руд. Наведено результати розрахунку очікуваних техніко-економічних показників розробки родовищ у складі гірничорудного вузла. Економічно обгрунтовано доцільність та інвестиційну привабливість створення гірничорудного вузла в південно-східному Приазов'ї. На основі потужностей ДХМЗ (Донецький хіміко-металургійний завод, смт Донське Волноваського району) запропоновано створити промисловий комплекс, що включає "Тантал-ніобієве підприємство" (переробка лежалих хвостів ДХМЗ і руд Мазуровського родовища) та "Рідкісноземельне видобувне підприємство" як структурний підрозділ першого (видобуток руд Азовського і Анадольського родовищ). Мета промислового комплексу - здійснення повного замкненого циклу робіт на пропонованих родовищах, починаючи з геологорозвідувальних робіт, розробки, збагачення, випуску товарної продукції у вигляді концентратів і завершуючи глибокою переробкою їх з отриманням необхідної кінцевої продукції, а також її реалізацією на внутрішньому та зовнішньому ринках. Передбачається створення додаткових невеликих розвідувально-експлуатаційних підприємств з видобутку інших видів сировини, що забезпечать роботу технологічних процесів промислового комплексу. Гірничорудний вузол буде базовим підприємством для створення рідкіснометалево-рідкісноземельної галузі України, що забезпечить використання стратегічних видів мінеральної сировини (рідкісних і рідкісноземельних металів) - одного з важливих показників рівня розвитку економіки країни.

Розглянуто питання побудови архітектури мікроконтролерів, сигналів керування та системи команд однокристальних мікроконтролерів MCS-8051 і MCS 1Т8051, організації режимів переривань, тимчасових затримок, передачі інформації в послідовному форматі. Наведено приклади створення систем керування об'єктами з неперервними та дискретними характеристиками.