Індекс рубрикатора НБУВ: П212-434(4УКР1),022

Рубрики:

Зернові культури

Шифр НБУВ: РА309043 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розлгянуто актуальні проблеми загальної та грунтової біології, вірусології, мікробіології кормів і ветеринарної медицини. Визначено вплив мінімізації обробітку чорнозему типового на його ферментативну активність. Розкрито історичні аспекти мікробіологічних основ сівозмін. Показано структурно-функціональні особливості мікробних ценозів чорнозему опідзоленого Лісостепу України за умов ведення органічного землеробства. З'ясовано вплив бактеріального препарату поліміксобактерин на продуктивність сільськогосподарських культур. Розглянуто шляхи оптимізації мінерального живлення рослин баклажана для технології органічного виробництва. Визначено вплив на урожайність сумісного застосування інокуляції насіння гороху фосформобілізувальними та азотфіксувальними біопрепаратами з фоном мінерального живлення. Розкрито сучасні аспекти застосування у тваринництві пробіотичних препаратів. Висвітлено досвід застосування індолвмісних сполук у противірусній терапії хвороб продуктивних тварин.

Изучены антагонистичные взаимоотношения азоспирилл с представителями разных родов почвенных диазотрофов. Показано, что комплексная предпосевная обработка семян штаммами азоспирилл и азотфиксирующими бактериями других родов положительно влияет на рост растений озимой ржи. Наиболее эффективным было применение смешанных культур азоспирилл и энтеробактера.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.12

Рубрики:

Захист зернових культур

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми загальної та грунтової мікробіології, вірусології, мікробіології кормів та ветеринарної медицини. Розглянуто питання пестицидного забруднення грунтів та ефективність мікробної деструкції пестициду гексахлорциклогексану. Вивчено вплив деяких представників мікробіоти рослин на проростання насіння томату. Виявлено чутливість сульфатвідновлювальних та амоніфікувальних бактерій до нових похідних пестициду симазин. Визначено профіль жирних кислот фітопатогенних бактерій представників родів Rhizobium, Ralstonia, Erwinia (Pectobacterium).

Увагу приділено актуальним проблемам загальної та грунтової мікробіології, мікробіології кормів, вірусології та біологічного захисту рослин від хвороб і шкідників, а також питанням застосування мікробних препаратів у рослинництві та тваринництві. Досліджено симбіотичні властивості бульбочкових бактерій машу (Rhizobium sp.) після тривалого зберігання в умовах музейної колекції. Розглянуто мікробіологічну діяльність і поживний режим грунту під культурами залежно від їх розміщення в сівозміні та способів основного обробітку в ній. Оцінено вплив пробіотичних штамів молочнокислих бактерій на аеробну стабільність плющеного вологого зерна кукурудзи. Розроблено та перевірено специфічність праймерів для виявлення фітопатогенних вірусів картоплі. Вивчено ефективність застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур у зоні Полісся за останнє десятиріччя.

Наведено результати польових досліджень застосування нового високоефективного штаму Azotobacter chroococcum 2.1 для передпосівної й завчасної бактеризації насіннєвого матеріалу огірка, а також проведено оцінку економічної та енергетичної ефективності вказаного штаму. Інокулянт на основі азотобактера впливає на процеси біологічної трансформації органічної речовини, забезпечує фіксацію та перетворення атмосферного азоту в доступну для рослин форму, що сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. За результатами проведених досліджень встановлено, що завдяки застосуванню інокулянта на основі A. chroococcum 2.1 підвищується рівень економічної ефективності виробництва овочевої продукції - ріст урожайності і відповідне збільшення грошової виручки із розрахунку на 1 га посівної площі є вищими за ріст витрат на застосування інокулянта. Тому в усіх варіантах з бактеризацією спостерігається зниження собівартості одиниці продукції та підвищення прибутковості виробництва (розміру прибутку із розрахунку на 1 га посівної площі та рівня рентабельності). До того ж окупність додаткових витрат прибутком становить 10,5 грн на 1 грн. Важливим у народногосподарському аспекті також є аналіз енергетичної ефективності, особливо з урахуванням того, що економічні показники не завжди можуть бути об'єктивними, оскільки перебувають під впливом низки зовнішніх чинників (інфляційні процеси, кон'юнктура ринку тощо). Встановлено, що передпосівна обробка насіння огірка клітинами A. chroococcum 2.1 відзначається і найвищими показниками енергетичної ефективності: збільшується енергоємність врожаю і коефіцієнт енергетичної ефективності. Доведено, що застосування інокулянта на основі A. chroococcum 2.1 сприяє підвищенню рівня як економічної, так і енергетичної ефективності виробництва огірка. За результатами проведених досліджень вказаний агрозахід можна рекомендувати для застосування у виробництві культури як за передпосівної бактеризації насіння, так і за завчасної залежно від конкретних організаційних та погодних умов, що є вкрай актуальним для господарників.

Висвітлено шляхи оптимізації живлення сільськогосподарських культур, що передбачають корекцію стану угруповань мікроорганізмів у грунтах агроценозів за використання мікробних препаратів та збагачених компостів, біологічний захист рослин від патогенних мікроміцетів. Обгрунтовано методологічні та методичні аспекти визначення екологічно допустимих норм мінеральних добрив та визначення спрямованості процесів мінералізації ↔ синтезу органічної речовини в грунті за використання біологічних показників, здійснення біологічної меліорації грунтів.

Здійснено порівняльну характеристику ензиматичної активності мікроорганізмів із ґрунтів та добривних препаратів. Охарактеризовано утворення ауксинів продуцентами поверхнево-активних речовин за наявності триптофану. Оцінено біологічні особливості ізолятів фітопатогенних мікроміцетів за впливу гібридів соняшника. Проаналізовано функціональні особливості метаболізму мікробного метагеному ризосфери буряка цукрового протягом онтогенезу. Визначено спрямованість процесів мінералізації-синтезу органічної речовини в ґрунтах агроценозів. Відстежено кореляційні зв'язки фізіологічних груп мікроорганізмів із показниками родючості чорнозему за різних систем удобрення. Досліджено вплив систем удобрення на біологічні особливості чорнозему типового. Охарактеризовано стійкість до вірусного ураження за дії надмолекулярних структур, їх вплив на вміст фітогормонів, фотосинтетичних пігментів та продуктивність пшениці.

Сьогодні актуальним напрямом досліджень є вивчення впливу мікробних препаратів на основі агрономічно корисних мікроорганізмів на продуктивність овочевих культур. Одним із видів бактерій, які здатні вступати у взаємовідносини з рослинами, є Azotobacter chroococcum. Цей діазотроф за рахунок фіксації атмосферного азоту і продукування фізіологічно активних сполук позитивно впливає на сільськогосподарські культури, зокрема овочеві. Інтродукція азотобактера в ризосферу рослин відбувається шляхом обробки насіння, але в період часу від бактеризації до висіву насіння у грунт під впливом факторів зовнішнього середовища більшість клітин бактерій гине. Підвищити життєздатність мікроорганізмів можна за рахунок використання сполук різної хімічної природи. Мета роботи - вивчення ефективності штаму A. chroococcum ІМВ В-7836 за дії полісахаридно-білкового комплексу (ПБК). Завдання - визначити вплив бактеризації штамом A. chroococcum ІМВ В-7836 сумісно з ПБК на врожайність та структуру врожаю огірка. Результати досліджень свідчать, що бактеризація з одночасним застосуванням ПБК сприяє підвищенню до 50,8 т/га врожайності огірка, яка перевищує як контрольний варіант, так і варіанти без застосування ПБК. Завчасна бактеризація з додаванням ПБК сприяла врожайності в 47,7 т/га, що на 29,6 % вище, ніж контрольний варіант та на 12,9 % за бактеризацію огірка без використання ПБК. Аналіз структури врожаю показав, що більшу частину становлять корнішони другої фракції, за рахунок якої й відбувається збільшення продуктивності огірка. Корнішонів першої фракції менше, ніж другої (22,7 %), а найменше - зеленців (7,7 %). Використання ПБК дозволяє здійснювати завчасну обробку насіння огірка азотобактером без зменшення ефективності бактеризації. Так, найбільша частка корнішонів другої фракції була у варіанті з передпосівною бактеризацією A. chroococcum ІМВ В-7836 із сумісним застосуванням ПБК, і становила 75,5 %. Урожайність корнішонів другої фракції у разі завчасної бактеризації насіння огірка A. chroococcum ІМВ В-7836 із сумісним використанням ПБК становила 35,54 т/га, що більше на 12,7 % за варіант із завчасною бактеризацією насіння огірка A. chroococcum ІМВ В-7836 без використання ПБК, але менше на 8,5 % щодо варіанту з передпосівною бактеризацію з використанням ПБК.

Теоретично обґрунтовано управління ростовою й функціональною активністю азотфіксувальних бактерій для їх ефективної інтродукції в агроценози сої шляхом реалізації стратегії, яка полягає у поєднанні діазотрофів різних видів, підборі умов їх сумісного культивування і застосування за стабілізації чисельності життєздатних клітин бактерій. За показниками симбіотичного індексу та ростової активності бульбочкових бактерій сої і азоспірил доведено доцільність поєднання цих мікроорганізмів. Запропоновано нове поживне середовище для В. japonicum і A. brasilense та досліджено умови поєднаного культивування цих діазотрофів. Розроблено спосіб підтримання життєздатності бульбочкових бактерій сої за використання альгінату натрію. Підібрано склад полісахаридно-білкового комплексу для подовження терміну збереженості бактерій на насінні. Досліджено функціональну активність і ефективність сумісного застосування В. japonicum і А. brasilense за їх інтродукції в агроценози сої. Доведено, що за поєднання діазотрофів формується ефективна симбіотична бобово-ризобіальна система, що забезпечує надходження додаткового біологічного азоту. За результатами аналізу вмісту позаклітинних фітогормонів, що синтезуються грунтовими мікроорганізмами, показано, що при сумісному культивуванні бульбочкових бактерій сої і азоспірил зростає інтенсивність продукування мікроорганізмами цитокінінів і гіберелінів, зменшується кількість абсцизової кислоти і показник співвідношення ауксини/цитокініни у порівнянні з варіантами чистих культур досліджених азотфіксувальних бактерій. Показано, що за поєднаного культивування В. japonicum і А. brasilense підвищується пектолітична активність бактерій. За передпосівної інокуляції сої змішаною культурою В. japonicum і А. brasilense відмічено збільшення маси рослин, вмісту хлорофілів у листках сої, вмісту протеїну і олії в продукції. При сумісному застосуванні діазотрофів урожайність сої збільшується у середньому на 9-16% у порівнянні з інокуляцією чистою культурою бульбочкових бактерій. Встановлено, що інокуляція сої змішаною культурою сприяє зменшенню інтенсивності вимивання водорозчинного гумусу та сполук біогенних елементів по грунтовому профілю. Реалізація запропонованої стратегії регулювання активності діазотрофів за їх інтродукції в агроценози забезпечує підвищення рівня як економічної, так і енергетичної ефективності вирощування сої.

Висвітлено актуальні проблеми загальної та ґрунтової мікробіології, біологічного захисту рослин від хвороб і шкідників, застосування мікробних препаратів у рослинництві та тваринництві, біотехнологій у сільському господарстві, екології мікроорганізмів, вірусології рослин і тварин. Розглянуто антагоністичну активнісь молочнокислих бактерій щодо збудників бактеріальних хвороб рослин. Увагу приділено біологічним препаратам на основі ґрунтових бактерій з целюлазною активністю. Визначено вплив краплинного зрошення та різних систем удобрення на біогенність чорнозему типового за вирощування суниці садової. Розглянуто ефективність мікробної трансформації органічної речовини попередника соняшника в польовій сівозміні в умовах Півдня України. Наведено результати кластерного аналізу показників біологічної активності чорноземів типових Лівобережного Лісостепу України. Визначено вплив моделювання нафтового забруднення на емісію вуглекислого газу з ґрунту. Досліджено взаємодію між мікроорганізмами різних таксономічних груп у створенні комплексних препаратів інсекто-фунгіцидної дії.