Рассмотрен подход к решению задачи акустического контроля механических характеристик стержневых изделий методом свободных колебаний. Свободные затухающие колебания характеризуются временными и спектральными характеристиками, которые позволяют для простых форм объекта (балка, колонна, свая) рассчитать его размеры, упругие параметры и прочность. Возбуждение продольных колебаний в объекте контроля осуществляют механическим способом, например, ударом по торцу. В связи с этим возникает необходимость построения математической модели адекватно отображающей поведение объекта контроля. Приведено решение уравнения продольных колебаний стержня при импульсном торцевом возбуждении. Представлены сравнительные результаты физического и модельного исследований временных и спектральных характеристик торцевых колебаний бетонной балки. Подбирая параметры, входящие в волновое уравнение, добиваются совпадения результатов модельных и физических исследований. Найденные параметры и есть искомое решение поставленной задачи. По результатам физического и модельного исследований установлено, что балка однородна и не имеет трещин. Один из найденных параметров - модуль упругости бетона, соответствует нормативному значению. Даны рекомендации по практическому применению результатов работы.

Розглянуто питання використання інтенсивного ультразвуку для переміщення легких предметів в повітрі. Ультразвуковий промінь генерується круглою матрицею випромінювачів. Промінь має три фокальні області, формується з використанням фазових затримок, які вводяться у функцію збудження випромінювачів. Проведено розрахунки інтенсивності ультразвуку та радіаційного тиску в фокальних областях. Приведено результати експериментальних досліджень.

Предложен метод измерения величины утечки жидкости через запирающую арматуру на основе анализа вероятностных характеристик акустического сигнала. Основываясь на экспериментальных данных, были построены аналитические зависимости, связывающие величину утечки, давление в трубопроводе и вероятностные характеристики сигнала на основе регрессионной модели. В качестве критерия качества полученных моделей был использован коэффициент детерминации. Погрешность оценки величины утечки, полученная по тестовой выборке сигналов, составила 14 - 16 %.

Современные телекоммуникационные системы предполагают передачу невербальной информации с целью большей эффективности сообщений. Передача ощущений касания получила название тактильного вещания. В статье рассмотрены особенности генерации матричным излучателем в воздухе фокусированного ультразвука, создающего силовое действие на препятствии и вызывающее у человека тактильное ощущение. Приведен пример расчета радиационного давления для дискового матричного излучателя. Исследована зависимость характеристик фокусированного ультразвукового поля и радиационного давления от угла пространственного сканирования.

Розглянуто питання параметричної трансформації ультразвуку в звук для випромінювача невеликого хвильового розміру. Представлено результати теоретичних та експериментальних досліджень розподілу звукового тиску вздовж осі випромінювача, характеристики спрямованості на ультразвуковій та звукових частотах, залежність рівня звуку від виду та параметру амплітудної модуляції.

Розглянуто питання локалізації джерела пострілу двома мікрофонами по параметрам збуджених акустичних хвиль. Кут на джерело визначається по різниці приходу на мікрофони акустичної дульної хвилі, а відстань - за алгоритмом в якому враховано тиск акустичної ударної хвилі. Приведені теоретичні розрахунки та експериментальні дані визначення координат джерела.

Виявлення малих літальних апаратів (МЛА) або дронів ускладнюється їх низькою помітністю, як в електромагнітному, так і в акустичному діапазонах довжин хвиль, а також особливістю траєкторії їх польоту. Висота польоту може змінюватися від одиниць до десятків метрів, а динаміка руху - від зависання до прискорення в довільному напрямку. Використання радіолокації надає змогу виявляти дрони на відкритих територіях на відстані до 1000 м. Акустичні методи спостереження забезпечують виявлення за умов складного рельєфу і наявності зелених насаджень. Дальність виявлення залежить від обраного приймального пристрою, рівня випромінювання об'єкта і рівня акустичних перешкод в зоні спостереження. Розробка алгоритму розрахунку максимальної дальності виявлення за заданими характеристиками виявлення представляється актуальним завданням. Для виявлення літаючих об'єктів запропоновано використовувати приймач, що забезпечує некогерентне оброблення акустичних сигналів - типовий тракт виявлення. Алгоритм розрахунку максимальної дальності виявлення МЛА заснований на статистичній теорії виявлення шумоподібних сигналів замаскованих перешкодами. Передбачається, що акустичні характеристики дрона як об'єкта випромінювання і перешкоди як акустичного шуму в районі застосування засоби виявлення відомі. Характеристики виявлення - ймовірності виявлення і хибної тривоги задаються довільно. Послідовність розрахунку максимальної дальності виявлення МЛА зводиться до встановлення типу, ефективної смуги частот і рівня сигналу випромінювання, визначення рівня перешкоди в зоні прийому, розрахунку параметра виявлення за характеристиками, розрахунку максимальної дальності виявлення. Висновки: для виявлення МЛА за акустичним випромінюванням запропоновано використовувати приймач - типовий тракт виявлення. Наведено алгоритм розрахунку ймовірності виявлення шумового сигналу і встановлено правило прийняття рішення. Запропоновано алгоритм розрахунку максимальної відстані виявлення МЛА за заданими характеристиками виявлення і акустичними характеристиками дрона і перешкод. Важливим фактором оцінки дальності є розподіл температури повітря за висотою і напрямок руху повітряних мас. Тому алгоритм слід удосконалити з урахуванням метеорологічної ситуації.