Викладено засади загальної психології, розкрито суть головних психологічних понять. Визначено місце психології в системі знань про людину. Розглянуто питання психології особистості, описано механізми її становлення та взаємодії з іншими людьми. Запропоновано психодіагностичні методики, наведено технології їх проведення. Проаналізовано внесок у розвиток психології ХХ ст. вітчизняних учених.

Изложены основы общей психологии, раскрыта сущность основных психологических понятий. Определено место психологии в системе знаний о человеке. Рассмотрены вопросы психологии личности, описаны механизмы ее становления и взаимодействия с другими людьми. Предложены психодиагностические методики, приведены технологии их проведения. Проанализирован вклад в развитие психологии ХХ ст. отечественных ученых.

Розкрито засади та суть основних понять соціальної психології (СП). Наведено перспективні напрями розвитку СП у контексті реальних потреб суспільства. Розглянуто питання психології малих, великих соціальних груп і масових явищ. Проаналізовано особливості визначення індексу групової згуртованості Сишора, запропоновано методику оцінки психологічної атмосфери у колективі за А.Ф.Фідлером. Викладено психологічні схеми "Спілкування та соціально-психологічний вплив".

Раскрыты основы и сущность основных понятий социальной психологии (СП). Приведены перспективные направления развития СП в контексте реальных потребностей общества. Рассмотрены вопросы психологии малых, больших социальных групп и массовых явлений. Проанализированы особенности определения индекса групповой объединенности Сишора, предложена методика оценки психологической атмосферы в коллективе по А.Ф.Фидлеру. Изложены психологические схемы "Общение и социально-психологическое влияние".

Висвітлено питання загальної психології, а також головні психологічні поняття, категорії та їх характеристику: історію і логіку наукового пізнання, сучасний етап науки, її завдання та проблеми. Розкрито функцію психіки, яка полягає у побудові образу світу, що з різною мірою повноти й адекватності відтворює реальність. Особливу увагу приділено психології особистості, проаналізовано механізми її становлення та взаємодії з іншими людьми.

Изложены основы общей психологии, освещены главные психологические понятия, категории и их характеристика: история и логика научного познания, современный этап науки, ее задания и проблемы. Раскрыта функция психики, которая состоит из построения образа мира, что с разной степенью полноты и адекватности воспроизводит реальность. Особое внимание уделено психологии личности, проанализированы механизмы ее становления и взаимодействия с другими людьми.

Наведено огляд найбільш визнаних психодіагностичних (Пд) методик, а також технологію їх проведення. Розкрито суть понять надійності, валідності та стандартизації Пд тестів, а також сприйняття, уваги, пам'яті, відчуття. Розглянуто експериментально-психологічні методи дослідження змісту термінів мислення, мови, інтелекту та креативності, а також методи психодіагностики темпераменту, окремих властивостей і станів особистості.

Приведены обзор наиболее признанных психодиагностических (Пд) методик, а также технологии их проведения. Раскрыта сущность понятий надежности, валидности и стандартизации Пд тестов, а также восприятия, внимания, памяти, ощущений. Рассмотрены экспериментально-психологические методы исследования содержания терминов мышления, языка, интеллекта и креативности, а также методы психодиагностики темперамента, отдельных свойств и состояний личности.

Розглянуто соціологію як науку, методологічні підходи до аналізу суспільства. Надано поняття особистості у системі соціальних зв'язків і соціальної норми, показано шляхи подолання девіантної поведінки. Наведено класифікацію та причини соціальних конфліктів. Показано особливості соціальних інститутів та організацій як складних соціальних утворень. Увагу приділено соціальним структурам суспільства, питанням соціального управління та соціальної політики, надано відомості про соціальні технології та конкретно соціологічні (емпіричні) дослідження. Розглянуто соціальну психологію як науку, історію її формування та методи соціально-психологічних досліджень. Проаналізовано проблеми особистості в соціальній психології, соціальні установки, стереотипи, забобони. Увагу приділено психології спілкування та міжособистісного впливу, психології малих груп і міжгрупової взаємодії, психології великих соціальних груп і масових явищ.

Викладено основи юридичної психології, наведено її головні поняття, категорії та характеристику. Розкрито предмет і завдання психології юридичної діяльності, морально-психологічні особливості особистості юриста, концептуальну базу функціонування психологічної служби в правоохоронних органах. Розглянуто проблеми психології права, поняття та характеристику основних ознак правової свідомості. Надано загальну характеристику правової психології спільнот, розкрито психологічні аспекти правової соціалізації. Охарактеризовано психологію кримінальної відповідальності, психологію кримінального середовища та злочинних груп, психологію кримінального насильства. Показано психологічні особливості розшукової діяльності з розкриття злочинів, взаємозв'язок оперативно-розшукової та слідчої діяльності, описано інформаційно-пошукові, комунікативні й інформаційно-комунікативні слідчі дії. Розкрито сутність і значення судово-психологічної експертизи в судочинстві, визначено предмет та об'єкти судово-психологічної експертизи в кримінальному процесі та психологію судової діяльності з цивільних справ. Висвітлено психологічні особливості судової діяльності з кримінальних і цивільних справ, профілактики злочинності неповнолітніх, екстремальних ситуацій у правоохоронній діяльності. Визначено предмет і завдання пенітенціарної, превентивної та постпенітенціарної психології.

Розкрито предмет і призначення етики, основні етапи та напрями її розвитку. Проаналізовано сутність, структуру та функції моралі, основні її категорії. Показано взаємозв'язки моралі та права. Розглянуто предмет і завдання етики права, її джерела. Охарактеризовано такі історичні типи людини, як астральний, родовий, соціальний і тілесно-раціональний суб'єкти та їх відображення в етиці та праві. Розкрито предмет і структуру юридичної етики, простежено історію її становлення. Висвітлено моральне підгрунтя законодавства про правосуддя та правоохоронну діяльність. Проаналізовано моральні витоки кримінально-процесуального доказу. Надано відомості про етику деяких видів юридичної діяльності (слідчого, адвоката, судову етику). Розкрито поняття та зміст культури процесуальної діяльності.

Розглянуто структуру та напрями розвитку персонології як науки. Висвітлено історію розвитку ідей про особистість. Приділено увагу феноменології внутрішнього світу та життя особистості. Надано визначення особистості в категоріях "суб'єкта" і "відображеної суб'єктивності". Охарактеризовано культурно-психологічну модель індивідуальності. Подано інформацію про екзистенційно-рефлексивний підхід до індивідуальності.