Доведено необхідність комплексного підходу до вирішення екологічних проблем під час дослідження природно-антропогенних комплексів: використання разом ландшафтно-індикаційного методу і різноманітних методів фізико-хімічного аналізу природних компонентів навколишнього середовища. Такий підхід дозволяє більш детально розглянути особливості поведінки кожного полютанту за конкретних геохімічних обставин.

Наведено нові особливості поведінки важких металів у грунтах, визначених у результаті дослідження екологічного стану грунтів завдяки комплексу фізико-хімічних методів аналізу природних об'єктів. Підтверджено гіпотезу про взаємодію техногенних елементів між собою у грунтах з утворенням неорганічних сполук нерозчинного характеру.

Викладено теоретичні засади стандартизації, сертифікації та метрології відповідно до вимог ISO. Розглянуто особливості організації та координації робіт зі стандартизації, запропоновано шляхи розв'язання екологічних задач. Наведено правила затвердження стандартів, а також оформлення та застосування нормативних документів. Охарактеризовано структурні елементи стандартизації. Висвітлено основні аспекти екологічного нормування. Представлено правові норми стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища. Наведено методику розрахунку основних характеристик забруднення атмосфери викидами промислових підприємств. Розглянуто особливості проведення стандартизації процесу оцінки якості водного середовища. Встановлено гранично допустимі скиди для водних об'єктів з високими фоновими концентраціями речовин. Наведено методи визначення токсичності води. Встановлено вимоги щодо зберігання та видалення відходів, розглянуто порядок проведення їх державного обліку та паспортизації. Запропоновано заходи щодо запобігання або зменшення обсягів і утворення відходів. Розглянуто особливості нормування антропогенного навантаження на грунт. Розкрито важливі питання екологічної безпеки у сфері стандартизації, сертифікації та метрологічного забезпечення вимірювання параметрів навколишнього середовища.

Освещены теоретические основы стандартизации, сертификации и метрологии в соответствии с требованиями ISO. Рассмотрены особенности организации и координации работ по стандартизации, предложены пути решения экологических задач. Приведены правила утверждения стандартов, а также оформления и применения нормативных документов. Охарактеризованы структурные элементы стандартизации. Освещены основные аспекты экологического нормирования. Представлены правовые нормы стандартизации и нормирования в сфере охраны окружающей среды. Приведена методика расчета основных характеристик загрязнения атмосферы выбросами промышленных предприятий. Рассмотрены особенности проведения стандартизации процесса оценки качества водной среды. Установлены предельно допустимые сбросы для водных объектов с высокими фоновыми концентрациями веществ. Приведены методы определения токсичности воды. Установлены требования по сохранению и удалению отходов, рассмотрен порядок проведения их государственного учета и паспортизации. Представлены средства по уменьшению объемов и предотвращению процесса образования отходов. Рассмотрены особенности нормирования антропогенной нагрузки на почву. Раскрыты важные вопросы экологической безопасности в сфере стандартизации, сертификации и метрологического обеспечения измерения параметров окружающей среды.

Раскрыто содержание основных терминов экологической статистики, в частности, массовых статистических наблюдений, программы, цели и объекта наблюдения, оператора, следствия, генеральной и выборочной совокупности, эмпирической функции распределения, криволинейной и множественной корреляции, медианы, сводного, средневзвешенного и территориального индексов, полигона и гистограммы. Проведен причинный анализ в статистических наблюдениях по Д. Хейсу. Внимание уделено элементам математической статистики, абсолютным характеристикам ряда распределения, функциональной, статистической и корреляционной зависимостям. Описан метод наибольшего правдоподобия, дана статистическая оценка параметров распределения.

Визначено основні тенденції у розповсюджені важких металів катіоно- та аніоногенної природи у грунтах природних ландшафтів (на прикладі грунтів Зміївського р-ну) та урболандшафтів. Вивчено вплив макроскладу на значення pH показника середовища, а також кореляційні залежності між вмістом важких металів і pH середовища грунтів.

Проаналізовано існуючу ситуацію щодо функціонування систем екологічного управління і її взаємодії з управлінням соціально-економічною системою. Визначено нові теоретичні підходи і погляди щодо створення корпоративної системи екологічного управління.

Досліджено особливості розповсюдження і взаємодії важких металів у грунтах фацій долинних ландшафтів р. Сів. Донець. Грунти, що вивчалися, перебувають під впливом техногенних викидів Змієвсько-Балаклійського промислово-енергетичного комплексу. Визначено взаємозв'язок між сезонними змінами вмісту різних форм полютантів у грунтах та ступенем забруднення рослин. Виявлено неорганічні сполуки, що виникають у грунтах під час взаємодії техногенних неорганічних сполук, визначених рентгенофазовим аналізом, а також їх розподіл за вертикальним профілем грунтів заплавних ландшафтів р. Сів. Донець. Висунуто гіпотезу про "нейтралізацію" шкідливого впливу полютантів на біосистеми за значно високою їх концентрацією у грунтах порівняно з природним фоном за рахунок утворення забруднювачами неорганічних сполук нерозчинного характеру.

Обгрунтовано концепцію корпоративної екологічної системи (КЕС), визначено основні природні процеси, що сприяють підтримці рівноважного розвитку природних екосистем та самоорганізації гомеостатичних зв'язків між підсистемами КЕС (синергетика). Розкрито основи якісного і кількісного обгрунтування вибору оптимального управлінського рішення, теорію ризику.

Обоснована концепция корпоративной экологической системы (КЭС), определены основные природные процессы, способствующие поддержке равновесного развития природных экосистем и самоорганизации гомеостатических связей между подсистемами КЭС (синергетика). Раскрыты основы качественного и количественного обоснования выбора оптимального управленческого решения, теория риска.

Надано теоретико-практичне обгрунтування і приклади використання корпоративної екологічної системи як базової моделі для прийняття управлінського рішення в екологічному моніторингу з метою підвищення ефективності системи екологічної безпеки, забезпечення допустимого ризику здоров'ю населення.

Изложены теоретико-практические обоснования необходимости и целесообразности введения в систему принятия управленческого решения корпоративной экологической системы. Показана ее структура. Предложены математические подходы к определению характеристик состояния этой системы, а как меру качества принятия управленческого решения в системе экологического мониторинга использовать энтропию.

Надано особливості формування рН грунтового розчину залежно від макроскладу грунтів. Визначено деякі залежності поведінки важких металів від рН грунтів у природних і урболандшафтах; особливості сезонної динаміки формування рН грунтів і вмісту важких металів у них. Міграційні здібності полютантів пов'язані з особливостями макроскладу грунтів. Проаналізовано можливості трансформаційних змін забруднювачів у грунтах. Надано результати статистичної обробки даних вимірювань вмісту полютантів у грунтах і визначено регресійні залежності між станом полютанту і складовими грунту.

Надано теоретико-практичні засади необхідності й доцільності введення в систему прийняття управлінського рішення концепції корпораційної екологічної системи (КЕС). Визначено математичні підходи до встановлення взаємодії між складовими КЕС і встановлення ризику порушень у результаті виникнення негативного фактора впливу, упровадження оцінки ризику здоров'ю як критерію небезпеки соціально-економічної системи. Надано алгоритм визначення стану КЕС на основі оцінки ризику.

Подано теоретико-практичні засади формування оцінки екологічного ризику щодо антропогенно-навантажених територій і стану здоров'я населення на корпораційній основі формування системи дослідження. Визначено переваги концепції корпораційної екологічної системи. Подано розрахунки ризику на основі ймовірнісно-термодинамічних показників стану об'єктів дослідження.

Надано теоретико-практичні засади обгрунтування методології оцінки екологічності на базі ймовірнісно-ентропійного ризик-аналізу для розв'язання задач екологічної безпеки на рівні ландшафтно-геохімічних комплексів і територіально-об'єктових систем.

Обгрунтований еколого-гігієнічний підхід до впровадження концепції оцінювання ризику здоров'ю населення як об'єкта дослідження корпоративної екологічної системи та показана її структура. Визначено математичні підходи щодо характеристики стану корпоративної екологічної системи з позицій теорії ймовірності стану системи та теорії ризику; обгрунтовано доцільність використання позитивного екологічного ризику як комплексного критерію визначення стану цієї системи та критерію оцінки рівня здоров'я населення залежно від умов навколишнього середовища.

Обоснован эколого-гигиенический подход к внедрению концепции оценки риска здоровью населения как объекта исследования корпоративной экологической системы и показана ее структура. Определены математические подходы характеристики состояния системы с позиций теории вероятности и теории риска, а также обоснована целесообразность использования положительного экологического риска в качестве комплексного критерия определения состояния системы и критерия оценки уровня здоровья населения в зависимостим от условия окружающей среды.

Надано теоретико-практичні засади обгрунтування методики оцінки екологічності на основі імовірнісно-ентропійного ризик-аналізу для розв'язання задач екологічної безпеки на рівні ландшафтно-геохімічних комплексів і природно-техногенних територій. Запропоновано для встановлення механізмів усунення прямого зв'язку між економічним розвитком і погіршенням стану навколишнього природного середовища запровадити імовірнісно-ентропійний аналіз стану системного об'єкта на мікро- і макрорівні дослідження стосовно даних "стан - процес - стан" щодо гомеостазу "система - зовнішнє середовище". Для реалізації такого підходу з екологічної оцінки природно-техногенного об'єкта запропоновано використати ентропійну функцію. Надано практичні приклади оцінки екологічної якості досліджених техногенно-навантажених об'єктів за методологією КЕС і її сполучення з MIPS-аналізом.

Надано теоретичне обгрунтування системи комплексного застосування MIPS-аналізу та ентропійної оцінки екологічного стану техногенно-природних об'єктів, а також результати практичної реалізації запропонованого алгоритму визначення рівня небезпеки для техногенно-навантажених ландшафтно-геохімічних комплексів.

Розглянуто завдання формування нових підходів у теоретичному аспекті методичного забезпечення комплексної оцінки екологічності системних природно-техногенних об'єктів на базі MIPS- і ризик-аналізу. Сформовано схему алгоритмічного забезпечення комплексного аналізу для розв'язання задач екологічної безпеки на рівні природно-техногенних комплексів. Дослідження за методологією комплексної оцінки екологічності на рівні системних об'єктів надає можливість урахувати трансформаційні процеси дестабілізації екологічної безпеки.

Представлен системологический анализ моделей многофакторной оценки объектов мониторинга. Обоснованы основные принципы системного подхода. Рассмотрены оптимизационные модели эколого-экономического анализа природно-техногенных объектов. Раскрыты особенности моделировани экосистем, оптимальность их состояния. Изложены многомерные методи исследования и модели экосистем (статистический анализ).

Обгрунтовано необхідність впровадження інноваційної моделі сталого розвитку України за умов сучасної економічної кон'юнктури. Досліджено основні механізми стимулювання екологізації вітчизняних промислових підприємств. Проведено аналіз ефективності економічних механізмів раціонального природокористування в Україні. Запропоновано підходи до вдосконалення еколого-економічного управління підприємством і підвищення ефективності використання ресурсів. Досліджено рівень інноваційності складних економічних процесів на сучасних підприємствах як один з провідних чинників підвищення конкурентоспроможності та забезпечення ефективного еколого-соціально-економічного розвитку.