Розкрито теоретико-методологічні та практичні засади одного з найперспективніших напрямів психофізіологічного забезпечення діяльності, який засновується на оптимізації адаптаційних можливостей людини. Наведено універсальний алгоритм даної оптимізації, обгрунтовано його методичне забезпечення. Проаналізовано загальні особливості навчальної діяльності та психофізичного розвитку різних вікових груп учнів, студентів.

Раскрыты теоретико-методологические и практические основы одного из наиболее перспективных направлений психофизиологического обеспечения деятельности, основывающегося на оптимизации адаптационных возможностей человека. Приведен универсальный алгоритм данной оптимизации, обосновано его методическое обеспечение. Проанализированы общие закономерности учебной деятельности и психофизического развития различных возрастных групп учеников, студентов.

Викладено загальні принципи, методичне забезпечення та зміст послідовних етапів оптимізації адаптаційних можливостей учнів і студентів, які здійснюються з метою психофізіологічного забезпечення їх навчання. Наведено шкалу самооцінки рівня тривожності Спілбергера - Ханіна, а також опитувальник Вассермана - Бойко для учнів і студентів.

Изложены основные принципы, методическое обеспечение и содержание последовательных этапов оптимизации возможностей учеников и студентов, осуществляющихся с целью психофизиологического обеспечения их обучения. Приведены шкала самооценки уровня тревожности Спилбергера - Ханина, а также опросник Вассермана - Бойко для учеников и студентов.

Висвітлено методологію психічних систем: астогенези креативної психічної системи, чуттєво-інтуїтивних і дискурсивно-логічних засобів регулювання психічного та фізіологічного розвитку людини. Визначено фактори, що перевантажують механізм творчості та ведуть до його занепаду. Вивчено психогенези функціональних органів людини. Розглянуто характер людини як психічну систему ставлення до соціуму та норми комунікативної культури учнів.

Освещена методология психических систем: астогенезы креативной психической системы, чувственно-интуитивных и дискурсивно-логических средств регулирования психического и физиологического развития человека. Определены факторы, способствующие перегрузке механизма творчества и ведущие к его упадку. Изучены психогенезы функциональных органов человека. Рассмотрен характер человека как психическая система отношения к социуму и норме коммуникативной культуры учеников.

Висвітлено проблеми загальної та прикладної психофізіології. Розглянуто методи психофізіологічних досліджень, зокрема, реєстрації показників електричної активності шкіри, серцево-судинної системи, реакції очей. Розкрито загальні властивості сенсорних процесів, нейрофізіологічні механізми сенсорних систем зору, слуху, шкіри, кістково-м'язового апарату, смаку, нюху. Наведено дані щодо психофізіології уваги, пам'яті, мовлення, мислення, емоцій. Висвітлено питання щодо змінених станів свідомості, значення сну, класифікації рухів, працездатності, психічного стану людини. Викладено загальні поняття про адаптацію, її види, загальні закономірності й адаптаційні можливості.

Освещены проблемы общей и прикладной психофизиологии. Рассмотрены методы психофизиологических исследований, в частности, регистрации показателей электрической активности кожи, сердечно-сосудистой системы, реакции глаз. Раскрыты общие свойства сенсорных процессов, нейрофизиологические механизмы сенсорных систем зрения, слуха, кожи, костно-мышечного аппарата, вкуса, нюха. Приведены данные о психофизиологии внимания, памяти, речи, мышления, эмоций. Освещены вопросы, касающиеся измененных состояний сознания, значения сна, классификации движений, трудоспособности, психического состояния человека. Изложены общие понятия об адаптации, ее видах, общих закономерностях и адаптационных возможностях.

Висвітлено теоретико-методологічні та практичні основи психофізіологічного забезпечення готовності студентів до педагогічної діяльності (ПД). Проаналізовано особливості психофізіологічної готовності студентів (ПГС) до ПД за сучасних умов. Наведено методичні рекомендації щодо оптимізації ПГС до ПД. Проведено теоретичний аналіз деяких компонентів ПГС до ПД, зокрема, мислення, пам'яті, уваги, саморегуляції, інформативної та психомоторної готовності, темпераментних властивостей. Запропоновано методику психогігієничного прогнозування та програмування.

Освещены теоретико-методологические и практические основы психофизиологического обеспечения готовности студентов к педагогической деятельности (ПД). Проанализированы особенности психофизиологической готовности студентов (ПГС) к ПД в современных условиях. Приведены методические рекомендации к оптимизации ПГС к ПД. Проведен теоретический анализ некоторых компонентов ПГС к ПД, в частности, мышления, памяти, внимания, саморегуляции, информативной и психомоторной готовности, темпераментных свойств. Предложена методика психогигиенического прогнозирования и программирования.

Критично проаналізувавши нинішній стан системи професійного відбору, на основі результатів власних досліджень автором обгрунтовано перспективні шляхи розвитку та впровадження новітніх спеціальних психофізіологічних технологій і технічних засобів для роботи з персоналом.

Уперше запропоновано під час здійснення психофізіологічного забезпечення діяльності використовувати загальний для різних її видів алгоритм, а також враховувати адаптаційні можливості людини як суб'єкта діяльності. Досліджено питання щодо застосування методу самооцінки для діагностики та оптимізації психофізіологічного стану людини. Розроблено новий підхід до визначення адаптаційних типів з урахуванням стабільності та величини діагностичних показників, що характеризують психофізіологічний стан, а також індивідуального рівня адаптаційних можливостей людини в аспекті співвідношення між індивідуально сприйнятливими та дезадаптаційними факторами. Проаналізовано соціально-психологічні та психофізіологічні особливості діяльності, визначено адаптаційно вагомі фактори для учнів, студентів і вчителів.

Висвітлено теоретичні та практичні засади гендерної політики (ГП) у Збройних Силах України (ЗСУ), її сутність, зміст, особливості та проблеми у взаємозв'язку з процесами впровадження гендерного підходу у військовому середовищі. Наведено рекомендації щодо вдосконалення ГП у ЗСУ, подолання традиційних гендерних стереотипів і гендерно-рольових конфліктів, урахування психологічних особливостей жінок у процесі службової взаємодії.

Визначено зміст, складові та критерії психологічної готовності військовослужбовців до виконання миротворчих операцій. Проаналізовано психодіагностичне забезпечення, яке може бути використано для діагностування такої готовності. Наведено алгоритм дослідження його практичної апробації. Описано кількісні й якісні рівні діагностичних показників тривалої та короткочасної психологічної готовності військовослужбовців до миротворчої діяльності, формули та приклади інтегральної оцінки вказаних видів готовності, а також докладні практичні рекомендації щодо їх діагностування.

Падано сучасні наукові уявлення щодо поняття та складових гендеру як властивості особистості. Наведено результати дослідження гендерних особливостей українських військовослужбовців у взаємозв'язку з різними аспектами виконуваної ними військово-професійної діяльності. Запропоновано психологічні технології оптимізації професійної взаємодії жінок і чоловіків за умов військової служби.

Висвітлено сучасні наукові уявлення про професійне становлення фахівця, розкрито його сутність та етапи. Визначено психологічні особливості професійного становлення фахівців професій типу людина - людина (вчителів, психологів, менеджерів). Обгрунтовано методичний інструментарій і процедуру дослідження професійної спрямованості та компетентності фахівців. Проаналізовано психологічні особливості та передумови професійного вибору особистості на етапі оптації. Досліджено особливості формування професійної спрямованості та компетентності майбутніх фахівців, їх розвитку від етапу професійної адаптації до етапу професійної майстерності. Увагу приділено теоретичним і прикладним аспектам психологічного супроводу професійного становлення фахівців.

Рассмотрены вопросы, связанные с психоэнергетикой и психоэнергетическими возможностями человека. Изложена история научных исследований в этой области, проанализированы основные вопросы древних теорий психоэнергетики. Даны представления о современных научных отечественных и зарубежных исследованиях данной проблемы, определено значение психоэнергетического уровня для жизнедеятельности человека. Описаны методы изучения и диагностики психоэнергетических возможностей человека. Раскрыты резервы сохранения психической энергии. Даны сведения о специальных психических способностях и их развитии. Описаны техники и упражнения психоэнергетического тренинга.

Вперше розроблено теоретико-методологічні засади психофізіологічного забезпечення становлення фахівців професій типу "людина - людина". Вперше розроблено концепцію психофізіологічного забезпечення становлення фахівця у професіях типу "людина - людина". Суттєво доповнено існуючі наукові уявлення щодо психологічних і психофізіологічних особливостей та чинників професійного становлення фахівців професій типу "людина - людина". Вдосконалено практичні підходи, спрямовані на сприяння професійному становленню фахівців професій типу "людина - людина".

Висвітлено актуальні проблеми дослідження феномену здоров'я в сучасній психологічній науці й інших наукових галузях. Визначено нейрогуморальні та психосоціальні передумови погіршення стану здоров'я жінок під час згасання репродуктивної функції. Розкрито особливості емоційних станів у професійному спілкуванні іноземними мовами. Визначено рівень вираженості професійного вигорання підприємців, досліджено його зв'язок з організаційно-професійними, соціально-демографічними та сімейно-підприємницькими характеристиками. Розглянуто резільєнтність як один із чинників підвищення адаптивності особистості. Здійснено теоретичний аналіз проблеми психологічної адаптації батьків передчасно народжених дітей. Подано інформацію щодо застосування методів психокорекції та психотерапії для лікування тривожно-фобічних порушень під час невротичних і соматоформних розладах у дітей.

Увагу приділено актуальним питанням сучасної персонології. Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні аспекти дослідження проблеми ефективного функціонування та розвитку особистості в різних сферах життєдіяльності в умовах соціальних змін. Розглянуто соціогенетичні, психологічні, духовні чинники підтримки її самоефективності та життєстійкості. Наведено авторські технології психологічного супроводу, консультування, реабілітації особистості в ускладнених і кризових ситуаціях життя. Особливу увагу акцентовано на актуалізації ресурсів особистісного зростання людини в генезі її буття.

Викладено сучасні наукові уявлення щодо феномену посттравматичного зростання особистості. Розкрито особливості, чинники та ресурси посттравматичного зростання військовослужбовців - учасників бойових дій. Запропоновано психодіагностичний інструментарій для поглибленого вивчення посттравматичного зростання військовослужбовців.