Досліджено каталітичну активність гексаціаноферат (II)-тіосемікарбазидних комплексів хрому (III), марганцю (II), заліза (III), кобальту (III), нікелю (II), міді (II) та цинку (II) в реакції розкладу пероксиду водню. Комплекс цинку (II) не виявляє каталітичної активності у дослідженій реакції, а для решти комплексів енергії активації є близькими. Каталітичну активність комплексів зіставлено з природою комплексного катіона.

Досліджено продукти взаємодії хрому (III), заліза (II, III), кобальту (II), нікелю (II), міді (II) та цинку (II) з 5,5-діетилбарбітуратом натрію у водному середовищі.

Досліджено каталітичну активність кислих уратів марганцю (II), гідроксозаліза (III), кобальту (II), та нікелю (II) в реакції розкладу пероксиду водню. Каталітичну активність зіставлено з геометричною будовою координаційного вузла урату.

Ключ. слова: гексацианоферрат(II)-тиосемикарбазидные комплексы d-металлов, электропроводность, каталитическая активность, пероксид водорода, разложение
Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.62

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено взаимодействие 5,5-диэтилбарбитуратов кобальта (II), никеля (II), меди (II) и цинка (II) с тиосемикарбазидом. Продукты взаимодействия выделены и исследованы методами химического и рентгенофазового анализов, ИК-спектроскопии и термогравиметрии.

Исследована каталитическая активность семикарбазидных комплексов валератов и бензоатов марганца (II), железа (II), кобальта (II), никеля (II), меди (II) и цинка (II) в разложении пероксида водорода. Определено влияние на каталитическую активность комплексов природы металла-комплексообразователя и ацидолиганда и строения координационного полиэдра.

Вивчено взаємний вплив лігандів, що містять амідні або тіоамідні групи разом з іншими потенційно донорними групами, і аніонів різної природи на склад, будову та властивості комплексів 3d-металів. Вперше досліджено більш ніж, 120 координаційних сполук. Наведено результати вивчення їх хімічного складу, будови та термічної стійкості методами елементного та рентгенофазного аналізу, спектроскопії ІЧ та дифузного відбиття, термогравіметрії, магнетохімії, кондуктометрії. Проаналізовано та встановлено структуру 12-ти сполук. Вивчено каталітичну активність комплексів у модельній реакції розкладу пероксиду водню. Визначено вплив природи центрального іона, нейтральних лігандів та аніонів солей на склад, будову та властивості синтезованих сполук. Показано, що зміна аніона солі впливає на дентатність ліганда та його здатність до депротонування, міцність зв'язку метал - ліганд, координаційний поліедр, можливість утворення сольватів, термічну стабільність та каталітичні властивості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г270-4

Рубрики:

Металоорганічні сполуки. Роботи загального характеру

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Синтезированы комплексы фталата, салицилата и 5-сульфосалицилата меди (II) с бензгидразидом. Полученные соединения охарактеризованы с помощью методов химического анализа, ИК-спектроскопии, спектроскопии диффузного отражения, ЭПР и термогравиметрии.

Показано здатність комплексів міді(II) з 4-фенілтіосемікарбазидом і аніонами амінокислот виступати як ініціатори полімеризації метилметакрилату і стиролу. Знайдено, що енергії активації полімеризації та ініціювання у присутності комплексів міді(II) суттєво знижуються порівняно з процесом термічного ініціювання. Встановлено, що полімеризація метилметакрилату, ініційована досліджуваними комплексами, веде до утворення синдіотактичного полімеру.

Запропонований посібник призначений для магістрів спеціальності Хімія за курсом «Сучасна координаційна хімія d-елементів». Зауважено, що в даний час завдяки застосуванню фізико-хімічних методів та новітніх розрахункових методів досягнуто дуже великого прогресу у вивченні стереохімії координаційних сполук. Однією з цілей координаційної хімії є встановлення закономірностей утворення комплексів та факторів, від яких залежать їхні склад та структура. Розглядаються найважливіші чинники, що визначають координаційні поліедри комплексів. Це насамперед природа комплексоутворювача - іона d-металу, ліганду та аніону солі металу, що беруть участь у процесі утворення комплексу. Потреба у даному посібнику обумовлена тим, що характеристика координаційних поліедрів неможлива без наочного зображення геометрії сполук. Тому тут наведено численні приклади структур комплексів, які супроводжуються відповідними ілюстраціями. Главам про вплив на структури комплексів природи металу-комплексоутворювача та аніону солі передує глава, в якій коротко викладено основні поняття, необхідні для розуміння цих питань.

Вміщено матеріал, що дозволить підготувати майбутніх фахівців з хімії першого освітнього рівня закладів вищої освіти, про елементи ІІІВ—VВ груп Періодичної системи та загальну характеристику d-елементів. Матеріали, що подано у лекціях описують елементи побічних підгруп Періодичної системи. Розглянуто підгрупу титану, надано загальну характеристику. Схарактеризовано прості речовини, сполуки елементів підгрупи титану зі ступенем окиснення +4, кисневі сполуки, безкисневі бінарні сполуки Ті, Zr, Hf(IV), комплексні сполуки, пероксидні сполуки, сполуки з нижчими ступенями окиснення. Розглянуто підгрупу ванадію, надано загальну характеристику. Схарактеризовано прості речовини, сполуки елементів підгрупи ванадію зі ступенем окиснення +5, галогеніди підгрупи ванадію, комплексні сполуки V, Nb, Та, пероксидні сполуки, сполуки ванадію з нижчими ступенями окиснення, сульфіди та тіосолі. Надано загальну характеристику елементів ІІІВ групи, хімічні властивості РЗЕ, описано сполуки РЗЕ, комплексні сполуки, розділення та застосування РЗЕ, актиній та актиноїди тощо.