Ключ. слова: артериальная гипотония, астения, "Тотема"
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.031-5 + Р733.628.063-5

Рубрики:

Гіпотонічна хвороба у дітей

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що всезагальність часу реалізується через особливості його існування та функціонування в різних сферах буття. Віддавна спроби оволодіння часом здійснювалися різними способами. Проаналізовано специфічну форму часу - художній час, який є способом існування мистецтва та відіграє роль каркасу художньої реальності світу мистецтва та окремих творів. Художній час є одним із засобів оволодіння соціальним та індивідуальним часом, його відтворення та творення, збереження та перетворення. У ХХ ст. відбуваються суттєві зміни в художній практиці. Поширюється вільна (монтажна) форма композиції літературних творів. Майже одночасно з'являються безсюжетна література, безпредметний живопис, атональна музика, абстрактна скульптура. Здійснений аналіз показує, що зміни, які відбулися, свідчать про трансформацію художнього часу, а не про його знищення чи руйнування.

Освещены жизненный путь и научная деятельность Н. П. Лебеденко, доктора филологических наук, профессора, заведующей кафедрой зарубежной литературы. Приведены результаты исследований истории русской литературы и культуры. Раскрыт концепт счастья в поэтическом дискурсе А. С. Пушкина. Отражено литературно-критическое наследие В. С. Соловьева в социокультурном контексте эпохи. Изложены интерактивные методы изучения творчества А. И. Куприна в школе ("Гранатовый браслет"). Уделено внимание понятиям литературной репутации и национальному имиджу. Описана символика фольклора украинцев и липован Подунавья. Рассмотрены фрагменты истории Бессарабии.

Обгрунтовано необхідність формування та розвитку творчих здібностей у майбутніх спеціалістів у технічному ВНЗ. Проаналізовано принципи технічної та інженерної творчості. Розглянуто питання методичного забезпечення розвитку творчих здібностей студентів, визначено методи та прийоми їх формування, досліджено їх роль та специфіку. Наголошено на великому значенні гуманітарних, природничих та технічних наук у формуванні та розвитку творчих здібностей майбутнього спеціаліста технічного ВНЗ.

Обоснована необходимость формирования и развития творческих способностей у будущих специалистов в высшем техническом учебном заведении. Проанализированы принципы технического и инженерного творчества. Рассмотрены вопросы методического обеспечения развития творческих способностей студентов, определены методы и приемы их формирования, исследована их роль и специфика. Подчеркнуто значение гуманитарных, естественных и технических наук в формировании и развитии творческих способностей будущего специалиста технического высшего учебного заведения.

The article deals with the necessity of formation and development of creative abilities in the future experts for the supreme technical educational institution. Principles of technical and engineering creativity are analysed. Questions of methodical maintenance of development of creative abilities of students are considered, methods and receptions of their formation are determined, their role and specificity is investigated. Value humanitarian, natural both engineering science in formation and development of creative abilities of the future expert of a technical higher educational institution is underlined.

На матеріалі української поезії 1980 - 1990-х рр. проаналізовано лексико-семантичну структуру слів-символів, які є одним з образних компонентів поетичної мовної системи у структурі мовної картини світу. Виокремлено символи-колорономени ахроматичної та хроматичної груп, символи-дендрономени (назви диких та окультурених дерев), символи світотворення (вогонь, вода, вітер, земля), які склали особливо розгалужений шар символів поетичної мови. Поняття "символ" досліджено в міфологічному, філософському, психологічному аспектах, що дозволяє сприймати його як результат пізнання людиною навколишнього світу та розглядати як зв’язок ідеального й матеріального. Визначено важливу роль полісемії у формуванні символу, що є актуальним у розумінні та репрезентації символу художнього твору. Символи-колорономени розглянуто як виразник психології поетів і засіб розуміння сутності індивідуально-авторських образів. З’ясовано роль контексту в організації семантичної структури символів-дендрономенів та символів світотворення.

Розглянуто лексичне значення колорономена червоний з огляду на українську традиційну систему символів та виділено індивідуально-авторські семантичні варіанти; звернено увагу на те, що походження, виникнення, структура, розвиток та функції символу були об'єктом розгляду вчених ХIХ - ХХ ст. Символ схарактеризовано як один з найстійкіших елементів культурного континууму, як категорію не лише стилістичну, а й світоглядну. Доведено, що символ-колорономен червоний не лише впливає на функціональні системи людини, а є підгрунтям для розуміння і поетичних індивідуально-авторських образів, і традиційних, міфологічних засад. Колірний символ червоний входить у поетичну модель й із збереженням сформованого раніше значення, і вступає в непередбачені звіязки, змінює свою внутрішню сутність та репрезентує нові семантичні характеристики, таким чином у поетичній мікроструктурі символ червоний бере участь у створенні нових конотацій.

Відзначено, що тісний зв'язок духовної культури українського народу з етно-генетичними, культурно-історичними, природно-географічними, соціально-політичними впливами та зрушеннями актуалізує проблему її осмислення на предметному науково-методичному рівні. Досліджено окремі традиційні та новаційні сторони української духовної культури в найсучасніший період її еволюції.