Розглянуто життєвий і творчий шлях, науково-аналітичну, культурно-просвітницьку діяльність видатного українського вченого в галузі археології В.В.Хвойка. Висвітлено його внесок у дослідження археологічних пам'яток бронзової та скіфської доби, слов'янського часу та давньоруської історії. На підставі аналізу усієї епістолярної спадщини вченого простежено шлях формування його особистого архіву.

Рассмотрены жизненный и творческий путь, научно-аналитическая, культурно-просветительская деятельность выдающегося украинского ученого в области археологии В.В.Хвойка. Освещен его вклад в исследования археологических памяток бронзовой и скифской эпох, славянского времени и древнерусской истории. На основе анализа всего эпистолярного наследия ученого прослежен путь формирования его личного архива.

Наведено бібліографію видань основоположника української етнографії й антропології, видатного археолога, музеєзнавця, видавця, педагога, літературознавця та громадського діяча Ф.К. Вовка (1847 - 1918).

Дана библиография изданий основоположника украинской этнографии и антропологии, выдающегося археолога, музееведа, издателя, педагога, литературоведа и общественного деятеля Ф.К.Вовка (1847 - 1918).

Досліджено наукову та культурно-просвітницьку діяльність відомого українського ученого-археолога та музеєзнавця В.В.Хвойки, висвітлено його внесок у розвиток вітчизняної археологічної науки та музейної справи. На підставі вивчення значного обсягу архівних матеріалів висвітлено науковий доробок В.В.Хвойки в галузі польових археологічних досліджень, розглянуто його культурно-просвітницьку діяльність та музейну роботу. Вперше визначено шляхи формування наукових інтересів В.В.Хвойки, час та обставини початку роботи в археології. Проаналізовано наукову концепцію В.В.Хвойки, зокрема, його тезу про послідовний автохтонний розвиток населення Середнього Придніпров'я, що базується на обряді тілоспалення. Визначено витоки формування даної концепції, висвітлено основні напрямки науково-просвітницької діяльності В.В.Хвойки у контексті популяризації давньої історії краю.

Досліджено теоретичні основи формування механізму управління трудовими відносинами персоналу на підприємстві АПК за ринкових умов. Доповнено й уточнено понятійно-категоріальний апарат за темою. Охарактеризовано розвиток основних концепцій управління трудовими відносинами на підприємстві. Визначено підходи до визначення структури управління трудовими відносинами на підприємстві. Обгрунтовано структуру чинників впливу на її формування. Встановлено сутність проведення оцінювання, розроблено комплексний підхід до визначення стану лояльності персоналу, запропоновано та доведено систему згрупованих показників. Розроблено структуру механізму управління трудовими відносинами персоналу на підприємствах АПК.

Узагальнено теоретико-методичні засади управління трудовими відносинами на підприємствах, доповнено й уточнено понятійно-категоріальний апарат за цією темою. Розроблено методичні положення щодо оцінювання стану лояльності персоналу на підприємствах на основі запропонованої системи показників. Вдосконалено структуру організаційного механізму управління трудовими відносинами персоналу на підприємствах. Розвинено концепцію трудових відносин на підприємствах АПК, засновану на формальних відносинах персоналу. Обгрунтовано особливості управління трудовими відносинами персоналу, вдосконалено структуру чинників впливу на лояльність персоналу підприємства. Уточнено порядок розрахунку коефіцієнта впливу організації робочого місця на рівень працездатності персоналу.

Висвітлено початкові дані для проектування. Викладено технологічні схеми очищення шахтних вод для скидання в природу. Розглянуто технологічні схеми реагентного господарства (флокулянтне, вапняне, содове, сольове, хлорне). Розкрито передумови підземного очищення шахтних вод. Подано інформацію про проектування волокнистого секційного фільтру.

Висвітлено питання утворення стічних вод видобувних галузей промисловості. Подано класифікації й характеристики домішок шахтних вод (ШВ), водоспоживання й водовідведення видобувних підприємств. Описано процес обробки ШВ реагентами, їх механічного очищення методом гравітаційного та відцентрованого осаджання, видалення зважених речовин за допомогою фільтрування та методів знезараження, а також обробки осадів ШВ. Наведено технологічні схеми освітлення, знезараження та пом'якшення ШВ. Описано технології нейтралізації, стабілізації та демінералізації ШВ. Охарактеризовано можливі напрями та способи використання таких вод.

Данные ретроспективного анализа клинического течения беременности, родов у жещин за последние 3 года свидетельствуют о росте заболеваемости грипом. Среди медико-социальных факторов риска, которые влияют на частоту и тяжесть течения гриппа у беременных, следует отметить: низкий уровень жизни, склонность к инфекционным и воспалительным процессам, наличие вредных привычек (табакокурение), инфекционных процессов влагалища, фоновых заболеваний шейки матки, сопутствующей экстрагенитальной патологии.

Охарактеризовано постаті двох відомих дослідників-археологів - В. В. Хвойки та М. О. Макаренка. На підставі листування простежено наукові контакти вчених, окреслено коло взаємних інтересів, з'ясовано місця проведення археологічних досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)754.2:Т4

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше подано теоретичне обгрунтування та практичне розв'язання актуальної науково-технічної задачі, що полягає в удосконаленні засобів індивідуального протитеплового захисту з урахуванням використання сучасних матеріалів і технологій. У результаті виконаних теоретичних та експериментальних досліджень розроблено конструкцію модернізованого протитеплового одягу, який має час захисної дії на 25 % довший, ніж прототип, за рахунок чого підвищується ефективність ведення робіт за умов нагрівального мікроклімату, що забезпечує до збільшення продуктивності праці, зменшення ризику виникнення теплових уражень і, як наслідок, скорочення витрат на лікування та виплати по професійному захворюванню.

Датой основания первой археологической институции в рамках Украинской академии наук является 1919 г., когда под руководством Н. Т. Беляшевского была организована Комиссия по составлению археологической карты Украины. Процесс развития Академии и становления ее структур происходил в сложный послереволюционный период. 1920 г. был, очевидно, наиболее сложным. В тот период в рамках Академии формально действовали две археологические структуры - Комиссия по составлению археологической карты и Комитет по охране памятников старины и искусств. Однако деятельность этих структур пришла в упадок. Формирование и развитие археологических институций в начале 1920-х гг. проходило очень сложно. Причиной этого была как общая нестабильная политическая и экономическая ситуация в стране, так и отсутствие предшествующей более-менее сформированной структуры, которая вела бы деятельность в области археологии, отсутствие высшего учебного заведения соответствующего направления, достаточного количества профессиональных исследователей и, безусловно, - выраженного лидера, способного возглавить институцию.

Розроблено й обґрунтовано структурно-функціональну модель державного сприяння професійній адаптації молодих фахівців до професійної діяльності, що містить нормативно-правовий, методологічний, процесуальний і моніторинговий блоки. Аргументовано, що механізм державного сприяння професійній адаптації молодих фахівців у системі неперервної освіти містить у собі такі елементи: аналіз стану та тенденцій професійної адаптації молодих фахівців, визначення проблем, формування концепції, вибір моделі державної політики, визначення пріоритетних сфер і напрямів сприяння професійній адаптації молодих фахівців у системі неперервної освіти, формування стратегії управління процесом адаптації, визначення заходів сприяння професійній адаптації молодих фахівців. Обґрунтовано перелік основних ризиків, які виникають у процесі державного сприяння професійній адаптації молодих фахівців, зокрема низький рівень заробітної плати, відсутність досвіду роботи, залежність від рішень роботодавця, бюрократизм процесу, наявність корумпованої системи щодо зарахування на роботу, що створює атмосферу невпевненості за майбутнє молодих фахівців, нерівномірне навантаження молодих фахівців і їх наставників, недостатня увага до результатів роботи молодого фахівця, недостатнє технічне забезпечення робочих місць, проблеми морально-психологічного напряму, якими є невпевненість у собі та власна мотивація. Визначено напрями державної підтримки професійної адаптації молодих фахівців в Україні.