Розглянуто питання історіографії, археологічного, архітектурного та церковно-історичного дослідження, наукової фіксації православних культових споруд м. Переяслава-Хмельницького та сіл району. Наведено інформацію церковно-історичного змісту про православні громади та культові споруди сіл Лівобережної Переяславщини, які були затоплені водами Київського водосховища.

Рассмотрены вопросы историографии, археологического, архитектурного и церковно-исторического исследования, научной фиксации православных культовых сооружений г. Переяслав-Хмельницкого и сел района. Приведена информация церковно-исторического содержания о православных общинах и культовых сооружениях сел Левобережной Переяславщины, которые были затоплены водами Киевского водохранилища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)0-01я43

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено проблемі формування території одного з найбільших центрів Руської землі - Переяславля Руського, з'ясуванню основних етапів його розвитку, вивченню соціально-топографічної та планувальної структури окремих складових частин міста, локалізації та атрибуції різноманітних об'єктів, питанням історичної демографії. З'ясовано, що Переяславль виникає у кінці Х ст. (988-993 рр.) як велике місто, розташоване на рубежах Русі, на перехресті двох важливих шляхів, що вели з Лівобережжя Дніпра до Києва. Встановлено, що формування території міста проходить два основних етапи. На першому з них (кінець Х ст. - 30-ті рр. ХІІ ст.) одночасно з будівництвом дитинця поступово заселяються території "окольного міста" та передгородь, воно досягає найбільших своїх розмірів (123-125 га), чисельність населення складає 11-11,5 тис. чол. На початку другого етапу (30-40-ві рр. ХІІ ст. - 1239 р.) площа міста зменшується. Одночасно з цим будуються укріплення "окольного міста" (1136-1142 рр.). Чисельність населення зменшується на 2-3 тис. чол., після чого залишається стабільною аж до зруйнування міста монголо-татарами у 1239р.

Досліджено військово-політичну, адміністративно-господарську та духовно-культурну діяльність князів, бояр і представників вищого духовенства Переяславля Руського в контексті їх впливу на суспільно-політичне життя Русі другої половини ХІ - середини ХІІІ ст. Вперше проаналізовано життєдіяльність всієї еліти Переяславля Руського та висвітлено її роль в історії Русі. На основі аналізу масиву літописних, агіографічних, археологічних, сфрагістичних та топонімічних джерел з'ясовано місце переяславської еліти в суспільно-політичному житті Русі, а також вплив Переяславля Руського на формування і становлення представників цієї еліти та на їх подальшу долю.

У статті на підставі аналізу різних видів джерел розглядається проблема походження Переяславля Руського, визначаються час та причини його заснування.

Розглянуто питання локалізації єврейського некрополя в Переяславлі Руському.

Розглянуто особливості застосування рослинних матеріалів у реставраційній справі музею народної архітектури та побуту середньої Наддніпрянщини Визначено роль співдружності студентів-християн у збереженні та розвитку духовних традицій Переяславщини на сучасному етапі. Охарактеризовано нумізматичні знахідки на території Кропивнянщини. Досліджено джерельну базу генеалогії козацько-селянських родоводів жителів с. Ташань. Висвітлено краєзнавчу діяльність В. Чубука-Подільського. Приділено увагу традиціям випікання хліба на Поліссі.

Висвітлено основні історичні етапи розвитку м. Переяслав з X по XXI ст., охоплено найважливіші віхи в житті міста. Розкрито роль Переяслава у розвитку та становленні української державності, духовності та культури. Розглянуто передісторію та походження давнього Переяслава, увагу приділено його історичній топографії та історії. Описано особливості становища міста в добу козацтва й у XVIII ст. Досліджено адміністративно-економічний розвиток Переяслава у XIX ст. Висвітлено життя міста у добу Другої Світової війни, а також у новітній час.

Досліджено військово-політичну, адміністративно-господарську та духовно-культурну діяльність групи найвідоміших представників переяславської еліти того часу з позиції їх впливу на суспільно-політичне життя Русі та Європи середини ХІ - середини ХІІІ ст. Висвітлено життєвий шлях та долі тринадцяти історичних осіб зазначеного періоду, чиє життя було пов'язане з містом Переяславлем Руським. Основним письмовим матеріалом стали давньоруські літописи. Головним обмеженям дослідження була мала кількість письмових джерел, що в свою чергу зумовлює незначна кількість імен особистостей, що творили історію. Звичайно, в першу чергу мова йде про вищі прошарки давньоруського суспільства, його еліту - князів, бояр та вище духовенство. Здійснено спробу дослідити історико-історіографічні портрети цих людей, серед яких є десять переяславських князів, а також одна донька, один зять та один боярин переяславського князя.

Представлено матеріали доповідей учасників круглого столу "Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті", що відбувся 13 жовтня 2021 р. у межах програми X Всеукраїнського історико-культурологічного форуму "Сікорські читання" та виконання науково-дослідної роботи "Історія Переяславщини: антропо-аксіологічнівиміри". Зазначено, що до програми включено 25 тем доповідей 28 дослідників, переважна більшість з яких (25 осіб) представляли структурні підрозділи НІЕЗ "Переяслав": НДВ історичного краєзнавства, НМВ охорони культурної спадщини, НДВ археології, НДВ "Музей Заповіту Т. Г. Шевченка", НДВ "Меморіальний музей Г. С. Сковороди", НДВ "Меморіальний музей академіка В. Г. Заболотного".

Розкрито процес створення і діяльність Переяслав-Хмельницького Шевченкового товариства "Тарасовий заповіт", увагу приділено залученню учнівської молоді міста до поглибленого вивчення життя і творчості поета. Висвітлено історію створення цієї міськрайонної громадської організації. Увагу приділено діяльності Тараса Шевченка, різним аспектам його творчості, місцю і ролі творів Шевченка у сучасному житті тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: С1(4УКР-4КИЇ)

Рубрики:

Народознавство, країнознавство

Шифр НБУВ: ВА859584 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено статті, спогади, документи у п’яту із серії видань "Затоплені села Переяславщини", яку підготовлено в рамках науково-просвітницького проекту з оприлюднення матеріалів про затоплені Канівським водосховищем села Переяславщини. Представлено спогади жителів і документи про села В’юнище та Козинці, акцентовано увагу на документальному підтвердженні участі жителів цих сіл у Першій світовій війні. Також читачі зможуть ознайомитися із щоденниками, які вели впродовж свого життя в’юнищанин Федір Михайленко та козинчанин Микола Красовський. Віднайдено матеріали для увічнення пам’яті постраждалих під час Голодомору 1932-1933 років, розкуркулених та репресованих односельців часів колективізації. Оприлюднено живу історію Другої світової війни за унікальними щоденниками Федора Михайленка із В’юнищ та Миколи Красовського із Козинців та описано труднощі часів післявоєнної відбудови, переселення жителів і перенесення їх господарств із зони затоплення.

У монографії здійснено огляд історії створення та діяльності музеїв Націо¬нального історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що наразі входять до його складу. Розглянуто передумови та основні етапи формування експозицій. Подано інформацію про осіб, причетних до їх виникнення та подальшого функціо¬нування. Окреслено пріоритетні напрямки роботи музеїв на сучасному етапі.

Висвітлено історію науково-методичного відділу охорони культурної спадщини Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (1970 - 2022 рр.). Розглянуто с. Кропивна як об'єкт краєзнавчо-туристичної привабливості Черкащини. Досліджено публіцистичний доробок Д. Швидкого на шпальтах газет "Комуністична праця" і "Вісник Переяславщини". Наведено нові відомості про назви вулиць м. Переяслав у 20 - 40-х рр. XX ст. Акцентовано на меморіалізації загиблих учасників антитерористичної операції у публічному просторі м. Переяслав. Розглянуто газету "Вісник Переяславщини" як джерело для дослідження перебігу повномасштабної російсько-української війни.

Вивчення істориками перебігу сучасної російсько-української війни серед інших проблем виділяє дослідження життя дітей в умовах воєнного часу. Війна завжди є дуже сильним стресом для суспільства, але особливо сильно від неї страждають діти, як найменш захищена складова соціуму, оскільки не можуть себе захистити ні фізично, ні психоемоційно. У переяславському регіоні з початком повномасштабного вторгнення сформувалося три категорії дітей війни. В першу чергу це місцеві діти, які зазнали жахів нападу і життя на межі бойового зіткнення. Однак, коли фронт відступив, більшість дітей регіону залишилися більше у сфері інформаційних впливів, хоча небезпека обстрілів збереглася. Окрім місцевих дітей, на Переяславщині проживають також діти з категорії внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло, стабільність, спокій, інколи близьких і рідних. Крім того в регіоні живуть діти, чиї батьки воюють на фронті. Дехто з них уже не дочекається батька, який загинув, захищаючи Україну. Окрім питання категорій дітей війни на Переяславщині, перед дослідниками постає низка інших питань, що лежать у площині "діти і війна". Розглянуто такі аспекти життя дітей як: реакція наймолодших членів суспільства на відкриту військову агресію та їх участь у житті регіону в умовах реальної війни, організація захисту життя та створення безпечних умов проживання, організація роботи освітніх закладів та життя школярів під час дії воєнного стану, допомога дітям у подоланні стресів воєнного часу та соціалізації в умовах воєнної загрози, інформування дітей про війну, проблема дитячого відпочинку (майстер-класи, благодійні частування, організація різноманітних свят і дозвілля), евакуація дітей за межі України та адаптація до проживання у європейських країнах. Джерелом досліджуваної проблеми стали публікації регіональної газети "Вісник Переяславщини", які доволі вичерпно і повно відображають події, що відбуваються в регіоні, в тому числі і життя дітей міської і сільських громад у час відкритої воєнної агресії росії проти України. Діти є вагомою складовою суспільства, а діти Переяславщини - це важлива частина переяславського соціуму. Життя дітей Переяславщини в умовах реальної війни є відображенням життя і настроїв дорослих регіону. Водночас діти, як майбутнє суспільства, є тією складовою, на захист якої спрямовується максимум зусиль.