Наведено результати досліджень з питань застосування комплексних бактеріальних добрив для оптимізації умов вирощування сої. Встановлено, що подвійна бактеризація насіння сої активними штамами фосфатмобілізуючих та азотфіксуючих мікроорганізмів більш ефективна за монообробку ризоторфіном. Відмічено підвищення схожості насіння, швидкості накопичення зеленої біомаси рослинами, інтенсивності процесів, пов'язаних із фотосинтезом та фіксацією молекулярного азоту, а також збільшення урожайності сої та поліпшення якості зерна. Обгрунтовано біоенергетичну та економічну доцільність використання комплексної обробки насіння фосфатмобілізуючими та бульбочковими бактеріями під час вирощування сої. Виділено та відібрано перспективні штами фосфатмобілізуючих бактерій, які запропоновано для застосування на практиці.

Проаналізовано показники (індикатори) і дані, що характеризують поширеність деградації земель в Україні, а також системи збору відповідної інформації. Досліджено їх достатність та придатність у контексті визначення можливості досягнення нейтрального рівня деградації земель та інших цілей сталого землекористування з урахуванням міжнародного досвіду та зобов'язання України як Сторони Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці.

Науково обгрунтовано національні індикатори прояву деградації грунтів і процесів опустелювання земель, основні напрями досягнення їх нейтрального рівня та вдосконалення інформаційного й інституційного забезпечення виконання відповідних добровільних національних завдань. Запропоновано в ролі концептуальної платформи провадження системних заходів на землях сільськогосподарського призначення щодо виконання зобов'язань України в рамках Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням.