Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286.5

Рубрики:

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.148.2-52

Рубрики:

Остеомієліт

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему оптимізації лікування хворих з інфекційними ускладненнями після ендопротезування суглобів. Уточнено та систематизовано фактори ризику виникнення гнійного запалення у ділянці ендопротеза. На підставі клінічних спостережень 91-го хворого (64-х - після ендопротезування тазостегнових суглобів та 27-ми - колінних) установлено цінність клінічних, рентгенологічних, ультрасонографічних, мікробіологічних, серологічних та імунних методів діагностики гнійно-запального процесу. Розроблено алгоритм ранньої діагностики гнійного запалення після ендопротезування. За результатами мікробіологічного дослідження встановлено переважну наявність грампозитивної мікрофлори (у 78,6 % випадків) у порівнянні зі стафілококом (у 66,7 %). На підставі даних серологічного дослідження доведено, що високий рівень антитіл до S. aureus і S. pyogenes одночасно з реакцією на C-реактивний білок має діагностичну інформативність у разі доопераційного виявлення парапротезної інфекції та післяопераційного моніторингу. Установлено, що основний захист проти інфекційних збудників гнійно-запального процесу у обстежених хворих відбувається через гуморальну ланку імнунітету, про що свідчить збільшення кількості імуноглобулінів класів A, M і G. Удосконалено та впроваджено комплексне лікування гнійних ускладнень після ендопротезування тазостегнового та колінного суглобів за етапами: передопераційної підготовки, хірургічної санації осередку, консервативної терапії та комплексу реабілітаційних заходів. Впровадження запропонованих заходів дозволило одержати 59,4 % добрих, 31,2 % задовільних і 4,7 % незадовільних результатів у хворих з нагноєнням у

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198-588

Рубрики:

Пошкодження кінцівок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчити стан імунної системи, проаналізувати динаміку параметрів імунологічного захисту, оцінити ефективність комплексного лікування з включенням у нього імуномодулюючих препаратів для корекції змін імунного захисту, оптимізувати лікування інфекції після остеосинтезу за рахунок додаткової диференційованої фармакологічної імунокорекції. Досліджено стан імунної системи 157 хворих (113 чоловіків та 44 жінки) з інфекційними ускладненнями після остеосинтезу довгих кісток. У 78 з них був посттравматичний, а у 79 - післяопераційний остеомієліт. Остеомієліт стегна констатували у 50 пацієнтів, остеомієліт великогомілкової кістки - у 92 та верхньої кінцівки - у 15 хворих. Встановлено мультифакторні порушення в імунному захисті. З'ясовано, що практично усі імунотропні препарати, які застосовували у лікуванні хворих з гнійними ускладненнями після остеосинтезу довгих кісток, показали певною мірою позитивний ефект у плані корекції виявлених порушень. Заключення: наведені дані стали підгрунтям для рекомендацій з використання імуномодулювальних препаратів для профілактики та лікування гнійних ускладнень у хворих після остеосинтезу довгих кісток, а також для стимуляції репаративних процесів у разі порушення темпів регенерації кісткової тканини.

Детальные аналитические исследования комплекса патологических изменений, которые отображали бы особенности состояния пораженных тканей при травматическом остеомиелите (ТО), сопровождающемся трофическими расстройствами, важны для определения тактики лечения. Цель работы - на основе градационного морфометрического анализа изменений в пораженных тканях больных ТО большеберцовой кости и трофическими расстройствами тканей голени, с учетом клинико-визуализирующих данных, определить частоту, соотношение случаев разной выраженности и корреляции между клиническими и морфометрическими показателями. Исследованы фрагменты пораженных тканей (костной, мягких, кожи) голени 38 больных ТО. Применяли: клиническое обследование с определением степени трофических расстройств, визуализирующие методы, гистологическое исследование с оценкой морфометрических показателей, анализ корреляций между клиническими и морфометрическими показателями. Установлено, что трофические нарушения в тканях конечности (кости, мягких тканях, мышцах, коже) при ТО представляют собой комплекс патологических изменений (ишемических, некротических, дистрофических, атрофических, воспалительных, репаративных), которые сочетаются в различных соотношениях. Наиболее тесные связи морфометрических показателей отмечены с такими клиническими, как "пол", "вид перелома" и "давность последней некрэктомии". Выводы: при ТО костей голени, сочетающимся с трофическими расстройствами, установлен ряд корреляционных зависимостей между клиническими и морфометрическими показателями состояния тканей пораженной конечности. Выявленные зависимости являются важными для определения тяжести поражения тканей по известным значениям клинических показателей, что должно способствовать прогнозированию течения и последствий заболевания, планированию лечебных мероприятий.

У лікування постраждалих із вогнепальними переломами довгих кісток кінцівок важливе значення надається визначенню необхідності та умов виконання конверсії (заміни методу фіксації) з формулюванням аргументованих показань. На першому етапі спеціалізованої допомоги таким пацієнтам встановлюють зовнішні фіксатори, що забезпечує адекватну стабілізацію та простий догляд за ранами. Конверсія їх на другому етапі на внутрішньокісткові підвищує ефективність лікування. Мета роботи - проаналізувати результати застосування бальної шкали для обгрунтування заміни методу фіксації переломів у системі лікування постраждалих із бойовою травмою кінцівок. Вивчено медичну документацію за період 2014 - 2021 рр. Кількість пацієнтів з вогнепальними переломами довгих кісток склала 350, середній вік - (36,4 +- 1,42) років. Хворих розподілили на дві групи: основна (193 поранених) - у передопераційному періоді використана авторська шкала "Оцінка можливості проведення конверсії"; порівняння (157 осіб) - бальне оцінювання не проводили. Методи дослідження: описовий, порівняльного аналізу, системного підходу, статистичний. Для оцінювання якості життя пацієнтів використовували опитувальник SF-36. Аналіз результатів лікування у віддаленні терміни (1,2 - 1,5 року) показав, що використання авторської шкали у передопераційному періоді та проведене подальше лікування дає змогу покращити суб'єктивний показник якості життя в середньому на 22,2 %. Висновки: обгрунтування доцільності заміни методу фіксації під час лікування пацієнтів із вогнепальними переломами довгих кісток із використанням розробленої бальної шкали дає можливість уникнути невиправданого виконання конверсії, зменшити ризики та мінімізувати виникнення інфекційних ускладнень.