Розроблено та рекомендовано до впровадження систему професійно-прикладної фізичної підготовки студентів середніх гуманітарних навчальних закладів з урахуванням майбутньої професійної діяльності. Вперше визначено вплив фізичних вправ професійно-прикладного характеру на стан біоелектричної активності скелетних м'язів, що беруть участь у формуванні робочих рухів. Створено професіограми вчителя початкових класів. Проаналізовано зміни рівня уваги студенток педагогічного коледжу протягом робочого дня, визначено рівень їх фізичної підготовленості та сформованості окремих психофізіологічних якостей. Визначено фактори, що супроводжують професійну діяльність вчителя протягом робочого дня.

Визначено особливості та рівні розвитку в розумово відсталих підлітків усвідомленого емоційного сприймання музики. Визначено найбільш значущі у корекційному відношенні психолого-педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності й емоційної сфери таких учнів у процесі музично-естетичного виховання. Розроблено систему спеціально організованої психолого-педагогічної роботи, показано її значення як суттєвої умови розвитку та корекції емоційної сфери у розумово відсталих підлітків на підставі формування емоційно-естетичного ставлення до музики. Розкрито властиву розумово відсталим учням специфіку слухання музики й емоційного реагування на неї. Обгрунтовано необхідність поетапного формування емоційно-естетичного ставлення до музики у таких дітей. Показано ефективність використання таких прийомів роботи, як музично-рольові ігри, психоемоційні етюди, вирішення різноманітних пізнавальних завдань на музичному матеріалі, які активізують мислення й уяву учнів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено умови корекційно-розвивальної роботи щодо формування емоційно-естетичного ставлення й усвідомленого емоційного сприймання музичних творів у розумово відсталих учнів 5 - 7-х класів допоміжної школи.

Розглянуто питання розвитку окремих професійно-важливих фізичних якостей: сили, витривалості, швидкості - студентів I - III курсів дорожньо-будівельних спеціальностей і рівень їх мотивації до занять фізичним вихованням.

Наведено результати початкових досліджень рівня розвитку координаційних здібностей і окремих властивостей уваги студентів коледжу, які обрали секційні заняття настільним тенісом як форму організації фізичного виховання. У дослідженнях взяли участь студенти віком 15 - 16 років у кількості 80 осіб (40 юнаків та 40 дівчат). Одержані результати, в більшості випадків, свідчать про середній рівень розвитку координаційних здібностей та властивостей уваги підлітків.

Визначено зміст поняття "грінмейл", яке в Україні істотно відрізняється від зарубіжного досвіду його поширення й розвитку. Охарактеризовано ключові проблеми розвитку поняття "грінмейл" та особливості його прояву в українських реаліях.

Досліджено різноманітність наукових точок зору на мотиви й причини процесів злиттів і поглинань, здійснено їх узагальнення та запропоновано нові класифікаційні ознаки цих процесів.

Мета дослідження - визначення особливостей організації процесу фізичного виховання та спортивної роботи кафедр фізичного виховання та спортивних клубів Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого з застосуванням теоретичного аналізу, узагальнення спеціальної та науково-методичної літератури. Розглянуто питання організації фізичного виховання та спортивно-масової роботи. Висвітлено структуру організації функціонування спортивних клубів і кафедр фізичного виховання в університеті. Наведено основні форми фізичного виховання, що культивуються в університеті. Наведено данні про провідних спортсменів клубів, їх досягнень, тренерів. Висновки: доведено, що студентські спортивні клуби є основою для організації масових занять фізичною культурою та спортом.

Мета роботи - виявити рівень розвитку окремих прикладних психомоторних якостей та фізичної підготовленості студентів юридичного університету. У дослідженнях взяли участь 48 хлопців і 19 дівчат I курсу військово-юридичного факультету. Відзначено, що професійно-прикладна фізична підготовка майбутнього військового юриста має орієнтуватися на засвоєння визначених знань, умінь та навиків, серед яких - професійно важливі психомоторні якості, що забезпечують високу ступінь готовності до виконання службових обов'язків. Висновки: рівень фізичної підготовленості, що визначався за результатами виконання тестових вправ на силу, витривалість, координацію, встановлений недостатній в дівчат і середній у хлопців. За всіма тестами, що характеризують рівень розвитку психомоторних якостей (час реакції на світло і звук рукою, на звук ногою, час реакції за вибором - індивідуальної хвилини), окрім часу реакції на світло ногою, показники знаходяться в межах норми.

Мета роботи - визначити рівень результатів виконання вправи "подолання смуги перешкод" курсантами Національної академії Національної гвардії України, виявити типові помилки. У дослідженнях узяли участь 46 курсантів першого року навчання, що проходили курс молодого бійця. Застосовано наступні методи: теоретичного аналізу та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічного спостереження, тестування, експертної оцінки, методи математичної статистики. Відмічено, що заняття з курсантами з подоланням єдиної смуги перешкод спрямовані на формування та вдосконалення навичок у подоланні штучних і природних перешкод, метанні гранат і виконанні спеціальних прийомів і дій, розвиток швидкості та швидкісно-силової витривалості, вдосконалення навичок у колективних діях на тлі значних фізичних навантажень, виховання впевненості у своїх силах, сміливості та рішучості. Проведене дослідження надало змогу виявити, що курсанти спеціальності "Управління діями підрозділів спеціального призначення" демонструють кращу витривалість, ніж курсанти спеціальності "Автомобілі та автомобільне господарство". У порівнянні з нормативами, представленими в Керівництві з фізичної підготовки та спорту внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, одердані данні відповідають оцінці "нижче задовільної". За допомогою педагогічних спостережень та експертної оцінки відокремлено типові помилки, яких припускаються курсанти під час проходження смуги перешкод. Зроблено висновки, що одержані характеристики подолання смуги перешкод, а саме час, кількість попадань у ціль і характерні помилки надають можливість удосконалити процес фізичної підготовки курсантів за подальшого навчання.

Мета роботи - вивчення стану та визначення перспектив удосконалення системи фізичного виховання у вищих юридичних навчальних закладах. Використано методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічні спостереження, експертної оцінки. Доведено, що для кожної юридичної спеціалізації існує тільки один оптимальний системоутворювальний чинник (СУЧ), який забезпечує максимальну та надійну реалізацію завдань професійної діяльності у визначений відрізок часу. Так, СУЧ функціональної системи професійної діяльності юристів для правоохоронних органів МВС України виступає кінцевий результат, який є різним для специфічної професійної діяльності. Зроблено висновки, що вдосконалення процесу підготовки майбутніх правознавців правоохоронного напрямку діяльності має відбуватися шляхом розробки комплексної системи фізичного виховання з диференційованим підходом до юридичного фаху та використанням сучасних технічних засобів навчання. Дана технологія навчання дозволить значно скоротити терміни соціально-психологічної і фізичної адаптації студентів до особливостей навчання у виші та специфіки професійної діяльності.