Значну увагу приділено праксеологічним оцінкам, у контексті яких у межах логіки може бути розглянута будь-яка цілеспрямована дія людини. Досліджено два основні напрямки до аналізу поняття "дія" у сучасному логічному знанні: модель деревовидного універсуму та теоретико-ігрову модель. Проаналізовано суттєві для логіки складові елементи дії (розробку й оцінку альтернатив, прийняття рішень, оцінки "ефективно" та "економічно"). Сформульовано логічну схему праксеологічних оцінок. Проаналізовано поняття "дія" на підставі сучасних логічних підходів, а саме - логіко-когнітивного та логіко-феноменологічного. Альтернативи та зв'язок між ними репрезентуються як можливі світи за допомогою семантики графів. Виявлено можливості та перспективи подальших наукових досліджень логіки праксеологічних оцінок.

Раскрыты общие положения современной логико-риторической концепции диалога. Рассмотрены особенности аргументативной проблематики в истории логико-риторической мысли. Изучены проблемы аргументации в правовой, исследовательской и гомилетической сферах человеческой деятельности. Проанализированы отдельные феномены диалога (ложь, риторические фигуры) и стратегии аргументирования (интерпретация, аргумент к авторитету). Рассмотрены особенности религиозной полемики в Украине в конце XVI - начале XVII вв. Охарактеризованы подходы к моделированию судебного диалога в странах романо-германского и англо-американского права. Уделено внимание коммуникативным и аргументативным аспектам риторических фигур, функциям эвристического диалога в научно-исследовательской деятельности, использованию молчания и интерпретации в правовой аргументации.

Розглянуто проблему логіки філософського доказу в період становлення системи аргументації. Досліджено проблеми пізнання та істини в аргументах "логічного позитивізму". Наведено теорію аргументації в контекстах смислоутворення. Висвітлено методологічні образи науки в аргументах постпозитивізму.

Розглянуто проблему формування системи аргументації в процесі ствердження логіки нового мислення в аналітичній філософії. Досліджено новий "образ" логіки в концептах представників Віденського гуртка, які шукали найбільш продуктивні шляхи доказу істини в науковому пізнанні. Показано напрямки розвитку нової системи аргументації в ситуації зміни механізму логічного аналізу, який проходив по двом лініям - логічній і мовній.

Досліджено аргументацію, грунтуючись на сучасних дискурсах з логіки та філософії. Уперше в Україні в межах логіко-філософського аналізу виявлено рефлексивно-теоретичну, науково-епістемологічну, методологічну сутність аргументації. Обгрунтовано, що для теорії аргументації особливе значення мають сучасні методологічні рефлексії, які дозволяють переосмислити положення класичної логіки та визначити перспективи подальшого розвитку аргументативної проблематики. Розглянуто принципи верифікації, фальсифікації, смислопокладання, апріорного, проліферації як специфічних аргументативних інструментів, які визначають основні параметри сучасної культури мислення та пізнавальної діяльності. На підставі методології еволюційної епістемології проаналізовано аргументи "pro" та "contra" в обгрунтуванні довіри до суб'єкта пізнання, що надає підстави розкрити можливості теорії аргументації в когнітивному аспекті. Визначено, що нової якості теорія аргументації одержує в концептах "методологічного анархізму", "прагматичного аналітизму" та "концептуального прагматизму". Проаналізовано "риторику економіки" як новий етап в розвитку сучасної теорії аргументації. Розглянуто основні аспекти деконструкції "онтологічного аргументу" доказу буття Бога у версіях сучасних філософських дискурсів.

Досліджено особливості розвитку логіки на початку ХХ та ХХI ст. Продемонстровано, що початок минулого століття характеризувався суттєвими зрушеннями у логіці насамперед у науковому ракурсі завдяки розробці формалізованих мов та тісним зв'язком із математикою, підгрунтя чого було закладене в працях другої половини ХIХ ст. У результаті ми отримали величну будову сучасної формальної логіки. На початку теперішнього століття розвиток логіки стимулюється насамперед запитами освіти, що в другій половині ХХ ст. обумовило критику формальної логіки й розробку неформальної логіки, яка привернула увагу широких кіл науковців і здобувачів освіти. На сьогоднішній день формальна й неформальна логіки об'єднують свої зусилля в розробках аргументативної проблематики як у напрямі побудови загальної теорії, так і в дослідженнях аргументацій у різних типах дискурсів, а також у межах комп'ютерних наук.

Комплексно досліджено теоретико-методологічні, правові та прикладні аспекти глобалізаційних викликів сучасності. Розглянуто проблеми трансформації функцій і суверенітету держави під тиском діяльності нових акторів міжнародного політичного простору, визначено пріоритети забезпечення національної безпеки України щодо сучасних глобалізаційних викликів. Звернено увагу на інформаційну безпеку та використання штучного інтелекту в інформаційній безпеці України, основи даної безпеки в умовах війни. Підручник укладено відповідно до затвердженої робочої програми навчальної дисципліни «Глобалізаційні виклики» для підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти в закладах вищої освіти III — IV рівнів акредитації.

Монографію присвячено одній зі сторінок славетної історії Київського університету та філософського факультету другої половини XX ст. Це був час, коли у вищих навчальних закладах засновували кафедри філософських дисциплін, до навчальних планів вводили, як обов’язковий, курс філософії, новий імпульс отримали соціогуманітарні дослідження. Зауважено, що Київська світоглядно-гносеологічна школа — це умовна назва творчих здобутків учених філософського факультету університету й учених Інституту філософії НАН України, які були випускниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У монографії розглянуто основні напрями досліджень Київської світоглядно-гносеологічної школи. Висвітлено започаткування досліджень з історії філософської думки в Україні, релігієзнавчі дослідження у другій половині XX ст. Звернено увагу на дослідження особливостей морально-естетичної діяльності людини.