Розглянуто принципи цифрового управління технологічними об'єктами, методи синтезу різноманітних систем управління (у т.ч. логічного), засоби спряження з об'єктом, мікропроцесорні комплекти великих інтегральних схем та інші електронні засоби для створення пристроїв та систем автоматики.

Розглянуто особливості операційних підсилювачів, компараторів, аналогових ключів, інтегрального таймера, цифро-аналогових та аналого-цифрових перетворювачів. Наведено відомості про розповсюдження аналогових та цифро-аналогових інтегральних схем, приклади використання в системах автоматики та вимірювальної техніки.

Посібник присвячений розгляду каналів зв'язку та побудові мікропроцесорних систем передавання інформації. Подані основні відомості про модемний зв'язок та принципи захисту інформації під час зберігання та передавання. Розглянуто фактори, які впливають на якість передавання інформації (фізичні ефекти, які мають місце у дротових лініях зв'язку, взаємні впливи між ланцюгами зв'язку), а також представлено загальні відомості про інтерфейси та інтегральні мікросхеми універсальних приймачів-передавачів.

Створення виробів електронної техніки для різних галузей господарства вміщує розроблення апаратних засобів та програмного забезпечення. Воно завжди починається з формування комплекту технічної документації. Існуюча система стандартів охоплює всі етапи проектування, конструювання та виготовлення цієї продукції і вміщує в собі: єдину систему конструкторської документації, єдину систему програмної документації та єдину систему технологічної документації. Зроблено спробу систематизувати основні положення систем стандартів з урахуванням широкого розвитку персональних комп'ютерів та систем автоматизованого проектування. Подано рекомендації щодо правил оформлення технічної документації. Висвітлено стадії проектування та конструювання під час розроблення засобів електронної техніки.

Розглянуті основні принципи класифікації автоматизованих систем з точки зору передавання інформації. Наведені основні відомості про електричні сигнали та ознаки їх посилань: шифратори та дешифратори полярності, амплітуди, тривалості, частоти, фази. Подані основні принципи використання теорії інформації у техніці передавання: передавання інформації без завад, із завадами. Розглянуто перетворення неперервних повідомлень на дискретні. Описано основні принципи та схеми пристроїв модуляції: амплітудна, частотна, фазова. Проаналізовано основні відомості про аналогові системи передавання інформації: типи каналів передавання аналогової інформації та їхні характеристики, двобічні канали передавання, телефонне обладнання, структурна схема кнопкових телефонних апаратів.

Розглянуто принципи організації каналів зв'язку та побудови засобів передавання інформації. Наведено основні відомості про аналогові та цифрові системи. Висвітлено класифікацію автоматизованих систем. Описано організацію каналів зв'язку для передавання інформації. Запропоновано структурну схему кнопкових телефонних апаратів.

Рассмотрены принципы организации каналов связи и построения средств передачи информации. Приведены основные сведения об аналоговых и цифровых системах. Освещена классификация автоматизированных систем. Описана организация каналов связи для передачи информации. Предложена структурная схема кнопочных телефонных аппаратов.

Розглянуто питання підключення пристроїв зв'язку з об'єктом до інтерфейсів персональних комп'ютерів під час проектування ієрархічних систем. Висвітлено роботу з мікросхемами у вигляді принципів підключення до шин і програмування з заданням різних режимів. Наведено приклади використання розглянутих режимів і засобів у реальних схемах різного призначення. Описано принципи роботи з контролером переривань і контролерами прямого доступу до пам'яті, які використовуються для забезпечення відповідних режимів обміну даними.

Розглянуто особливості побудови засобів передавання інформації для різних використовуваних видів дискретної модуляції. Визначено основні параметри сигналу та каналу зв'язку.

Одержано залежність імовірності помилки ідентифікації сигналу передавання від співвідношення сигнал/шум для оптимального приймача Котельникова.

Встановлено, що N-гідроксифталімід (NHPI) виявляє властивості ініціатора в реакціях полімеризації й окиснення мономерів (метилметакрилату (ММА), акрилонітрилу, стиролу та alpha-метилстиролу). Показано, що ініціювання здійснюється через утворення в системі молекулярних комплексів. Комплексоутворення між NHPI або його похідними, ММА й активним макрорадикалами призводить до створення умов для синтезу синдіотактичних макромолекул з вмістом синдіотактичних діад більше 80 %. Аналіз констант швидкості дозволяє зробити висновок, що фталімід-N-оксильний радикал, що утворюється з молекули NHPI, має виражений електрофільний характер у реакціях приєднання до ?-зв'язку мономеру.

Наведено характеристики сигналів у електронних пристроях автоматики й управління, обгрунтовано методи їх дослідження та перетворення. Розглянуто методи аналізу перетворювачів (кусково-припасувальний, різницевих рівнянь, еквівалентних джерел, основної гармоніки, гармонічного аналізу, фазової площини та перемикальних функцій). Виявлено особливості подання цифрових сигналів і висвітлено основи алгебри логіки. Приділено увагу пристроям інтегральної схемотехніки й електронним пристроям для формування й аналого-цифрового перетворення електричних сигналів.

Досліджено вплив середовища на каталітичну дію і стабільність N-гідроксифталіміду (NHPI) в модельній реакції окиснення кумолу. Визначено, що ефективність NHPI в радикально-ланцюгових реакціях окиснення органічних субстратів молекулярним киснем залежить від кислотності середовища та наявності води в системі. Простежено високу активність NHPI в оцтовій кислоті та ацетонітрилі. Дезактивація каталізатора у лужному середовищі спричинена гідролізом NHPI з утворенням о-карбоксибензгідроксамової кислоти. Зменшення швидкості реакції окиснення, каталізованого NHPI, за наявності води пояснюється специфічною сольватацією пероксильних радикалів молекулами води.

Досліджено дію металевих мікрочастинок Co і Mn (CoМР і MnМР) у процесі ініційованого азодіізобутиронітрилом радикально-ланцюгового окиснення кумолу молекулярним киснем у розчині ацетонітрилу. Виявлено збільшення швидкості реакції у разі використання суміші каталізаторів N-гідроксифталіміду та MeМР. Каталітична дія CoМР і MnМР пояснюється їх участю у стадії ініціювання процесу окиснення.