Проаналізовано проблематику наукового осмислення, проектування та експериментального впровадження соціально-культурного простору загальноосвітніх навчальних закладів. Розкрито теоретичні, методологічні та методичні засади функціонування експериментальної школи модульно-розвиваючого типу, яка реалізує соціокультурну модель змістового наповнення, організації та психосоціального характеру ментально зорієнтованого освітнього процесу. Доведено ефективність інноваційної системи навчання, що здійснювалась за програмою дослідно-пошукової роботи "Школа здібностей", за сукупністю параметрів, показників та ознак налагодження безперервної розвивальної взаємодії, а також паритетної освітньої діяльності вчителя і учнів, динаміки розумового та особистісного розвитку школярів.

Проанализирована проблематика научного осмысления, проектирования и экспериментального внедрения социально-культурного пространства общеобразовательных учебных заведений. Раскрыты теоретические, методологические и методические основы функционирования экспериментальной школы модульно-развивающего типа, реализующей социокультурную модель содержательного наполнения, организации и психосоциального характера ментально ориентированного образовательного процесса. Доказана эффективность инновационной системы обучения, которая осуществлялась с помощью программы опытно-поисковой работы "Школа способностей", по совокупности параметров, показателей и свойств налаживания беспрерывного развивающего взаимодействия и паритетной образовательной деятельности учителя и учеников, динамики умственного и личностного развития школьников.

Здійснено науково-парадигмальне та методологічне обгрунтування перспектив розвитку соціально-культурних аспектів у сфері національної освіти. Запропоновано програму дослідно-експериментальної роботи "Школа здібностей", охарактеризовано змістові компоненти та відповідні новаційні методичні засоби експериментальної школи. Проаналізовано динаміку зростання загальної культури та психолого-педагогічної грамотності учителів-дослідників, а також розумового та особистісного розвитку учнів. Зазначено, що керування соціально-культурним простором загальноосвітнього навчального закладу полягає у науковому обгрунтуванні, структурованому виділенні та досвідному моделюванні низки системних інноваційних умов, яких поетапно, упродовж шести років наукового пошуку, введено відповідно до мети і завдань програми дослідно-експериментальної роботи. Наведено програмово-методичні засоби (граф-схеми навчальних курсів, культурно-змістові матриці, наукові проекти навчальних модулів, освітні сценарії, міні-підручники, освітні програми самореалізації), які сприяють налагодженню розвивальної взаємодії вчителя та учнів.