Систематизовано і дидактично розкрито предмет, метод логіки, основні форми та закони мислення. Значну увагу приділено логічному аналізу природної мови, який підводить до розуміння побудови формалізованої логічної мови, а також забезпечує емпіричну основу для опису форм висновків і доведень у межах спеціальних формалізованих мов. Розглянуто передумови виникнення сучасної логіки, обгрунтовано поділ класичної логіки на логіку висловлювань та логіку предикатів. Здійснено типологію й аналіз формально-логічних теорій у межах логіки висловлювань та логіки предикатів.

Розглянуто соціально-політичні фактори еволюції концептуальних засад етнополітології у другій половині ХХ ст., трансцендентальні схематизації в гносеології І.Канта, своєрідність скептичної позиції Д.Юма стосовно означення природи людини. Висвітлено сутність логіко-методологічного аналізу, філософсько-правові погляди П.Юркевича, взаємозв'язок партійної та виборчої систем в Україні. Проаналізовано символіку стародавнього християнського храму в Київській Русі, проблему страждання у православному морально-філософському осмисленні, світовий досвід щодо трансформації політичних режимів, а також питання формування національної спільноти як громадянського суспільства тощо.

Розглянуто особливості політичного маркетингу та менеджменту, питання становлення аксіологічного аспекту філософії освіти, сучасного розуміння націоналізму. Охарактеризовано нову суспільну ідеологію, проблеми дослідження релігійно-філософського синкретизму ранніх форм гностичної свідомості, розуміння історії як філософсько-світоглядної проблеми, психологічний аспект політичного вибору людини, а також феномен лідерства в контексті проблеми визначення еліти суспільства.

Розглянуто питання історії світової та української філософії, логіки, естетики, етики в сучасних соціокультурних трансформаціях, філософської антропології та практичної філософії. Проаналізовано співвідношення внутрішнього та зовнішнього досвіду у філософії Д.Локка, а також співідношення громадянського суспільства та держави у філософії права Гегеля. Висвітлено особливості східної та західної світоглядних парадигм у психоаналізі Е.Фромма. Визначено гуманістичні тенденції щодо проблеми щастя в етико-антропологічних ученнях українських філософів доби Відродження. Розкрито вплив числової містики античності на християнську духовність в Україні. Розглянуто проблеми взаємозв'язку логіки та філософії у концепціях представників німецької класичної філософії, онтології мистецтва в сучасних естетичних дослідженнях, описано специфіку сприйняття кольору та звуку в мистецтві. Проаналізовано національні особливості ділової етики в сучасних інтернаціоналізаційних процесах, суспільні зміни та наслідки глобалізації, вплив мікросоціального середовища на становлення та особливості поведінки людини. Висвітлено проблеми філософії культури та культурології, релігієзнавства, політології.

Рассмотрены вопросы истории мировой и украинской философии, логики, эстетики, этики в современных социокультурных трансформациях, философской антропологии и практической философии. Проанализированы соотношения внутреннего и внешнего опыта в философии Д.Локка, а также соотношения гражданского общества и государства в философии права Гегеля. Освещены особенности восточной и западной мировоззренческих парадигм в психоанализе Э.Фромма. Определены гуманистические тенденции относительно проблемы счастья в этико-антропологических учениях украинских философов эпохи Возрождения. Изучено влияние числовой мистики античности на христианскую духовность в Украине. Рассмотрены проблемы взаимосвязи логики и философии в концепциях представителей немецкой классической философии, онтологии искусства в современных эстетических исследованиях, раскрыта специфика восприятия цвета и звука в искусстве. Проанализированы национальные особенности деловой этики в современных интернационализационных процессах, общественные изменения и последствия глобализации, влияние микросоциальной среды на становление и особенности поведения человека. Освещены проблемы философии культуры и культурологии, религиоведения, политологии.

Розкрито витоки формування раціоналістичної традиції в Україні, проаналізовано соціально-політичний та духовно-культурний розвиток Київської Русі. Розглянуто основні етико-економічні проблеми та напрями в історії західноєвропейської філософії. Висвітлено особливості католицької теологічної доктрини творіння в сучасній космології, роль американської гегемонії у формуванні глобального соціального порядку постіндустріалізму. Визначено геополітичні пріоритети України в контексті глобалізації та євроінтеграції, проаналізовано роль держави у становленні системи соціального партнерства.

Раскрыты истоки формирования рационалистической традиции в Украине, проанализированы социально-политическое и духовно-культурное развитие Киевской Руси. Рассмотрены основные этико-экономические проблемы и направления в истории западноевропейской философии. Освещены особенности католической теологической доктрины созидания в современной космологии, роль американской гегемонии в формировании глобального социального порядка постиндустриализма. Определены геополитические приоритеты Украины в контексте глобализации и евроинтеграции, проанализирована роль государства в становлении системы социального партнерства.

Наведено визначення логіки як науки, формальні та змістовні правила міркування, проаналізовано основні форми і закони мислення, особливості абстрактного мислення. Наведено порівняльну характеристику природної та формалізованої мов, а також характеристики дескриптивних термінів природної мови, предмета думки, судження, умовиводу, деонтичного висловлювання. Висвітлено семантику логічних символів, алгебричної системи логіки предикатів. Описано типологію формул за семантичними ознаками, систему модальної логіки.

Приведены определения логики как науки, формальные и содержательные правила размышлений, проанализированы основные формы и законы мышления, особенности абстрактного мышления. Приведены сравнительная характеристика природного и формализированного языков, а также характеристики дескриптивных терминов природного языка, предмета мысли, суждения, умовывода, деонтического высказывания. Освещены семантики логических символов, алгебраической системы логики предикатов. Представлены типология формул по семантических свойствах, система модальной логики.

Розглянуто проблему свідомості у філософії А.Бергсона. Розкрито основні аспекти психоаналізу Зігмунда Фрейда. Описано особливості естетичної концепції Оскара Уайльда. Запропоновано деякі фрагменти характеристики моралі історичних літописів. Обгрунтовано символізм храмового мистецтва в східнохристиянському неоплатонізмі. Висвітлено основні проблеми сучасної української етнополітики, проаналізовано її конфронтаційність. Визначено фактори формування та розвитку національного світогляду.

Розглянуто деякі історичні етапи теоретичного становлення політичної етики. Висвітлено розвиток підходів до етичних вимірів політики та застосування моральних критеріїв у політиці. Досліджено природу та сутність соціальних конфліктів. Особливу увагу приділено цивілізованому та нецивілізованому характеру соціальних конфліктів.

Висвітлено проблему змісту філософської освіти в сучасній українській школі. Розглянуто питання зародження та розвитку природного права людини, його співвідношення з позитивним правом, а також вплив та взаємопов'язаність з існуванням громадянського суспільства. Проаналізовано можливості побудови громадянського суспільства в Україні. Описано соціальний та інституційний аспекти громадянського консенсусу в державі. Акцентовано увагу на проблемі витоків психології релігії. Розкрито природу та суть релігійного фанатизму. Висвітлено особливості сучасного неорелігійного процесу в Україні. Розкрито особливості соціального конфлікту в державі.

Розглянуто філософію постмодерну в історико-філософському контексті. Проаналізовано національну свідомість як форму самопізнання особистості. Описано філософські аспекти туризму як моделі соціального розвитку. Розкрито соціально-політичні передумови концепцій етнічності як нової парадигми етнополітології другої половини ХХ ст. Висвітлено роль і значення виконавчої влади у функціонуванні сучасних політичних систем.

Рассмотрена философия постмодерна в историко-философском контексте. Проанализировано национальное сознание как форма самопознания личности. Описаны философские аспекты туризма как модели социального развития. Раскрыты социально-политические предпосылки концепций этничности как новой парадигмы этнополитологии второй половины ХХ в. Освещены роль и значение исполнительной власти в функционировании современных политических систем.

Розкрито гуманістичні засади структурної антропології Клода Леві-Строса, законодавчі засади етнонаціональної політики України. Розглянуто проблему особистості у контексті соціуму транзитивного типу, сумісності буття людини та феномену техніки. Описано природу соціальних технологій. Висвітлено континентальні джерела аналітичної філософії. Викладено риторичні аспекти дискурсу, концепцію біосфери та методолого-теоретичні орієнтири її пізнання. Визначено критерії політичної суб'єктивності, шляхи підвищення ефективності молодіжної політики в Україні. Проаналізовано роль моральності у соціальному проектуванні в світлі нових соціальних методологій.

Раскрыты гуманистические основы структурной антропологии Клода Леви-Стросса, законодательные основы этнонациональной политики Украины. Рассмотрена проблема личности в контексте социума транзитивного типа, совместимости бытия человека и феномена техники. Описана природа социальных технологий. Освещены континентальные источники аналитической философии. Изложены риторические аспекты дискурса, концепция биосферы и теоретическо-методологические ориентиры ее познания. Определены критерии политической субъективности, пути повышения эффективности молодежной политики в Украине. Проанализирована роль моральности в социальном проектировании в свете новых социальных методологий.

Проаналізовано діяльність визначного українського історика В.Винниченка, його роль у процесі національно-державного відродження країни на початку ХХ ст., розкрито педагогічний зміст його спадщини, витоки української державності у зазначений період. Висвітлено співпрацю українських соціал-демократів Галичини та Наддніпрянщини на початку ХХ ст., еволюцію політико-філософського світогляду В.Винниченка. Розглянуто філософію екзистенціалізму як умову збереження особистості у тоталітарному світі, проблему буття Бога.

Проанализированы деятельность известного украинского историка В.Винниченка, его роль в процессе национально-государственного возрождения страны в начале ХХ ст., раскрыты педагогическое содержание его наследия, истоки украинской государственности в указанный период. Освещены сотрудничество украиских социал-демократов Галиции и Надднепрянщины в начале ХХ ст., эволюция политико-философского мировоззрения В.Винниченка. Рассмотрены философия экзистенционализма как условие сохранения личности в тоталитарном мире, проблема бытия Бога.

Описано процес формування українських Громад, висвітлено основні напрямки та ідеологічні засади їх діяльності. Розкрито значення спадщини українського філософа Юліана Бачинського в розвитку української правової думки, зокрема вплив його праці "Україна irredenta" на становлення ідеї державної самостійності України. Проведено порівняльний аналіз концепцій стосовно економічних та правових підстав для політичної самостійності країни.

Описан процесс формирования украинских Обществ, освещены основные направления и идеологические основы их деятельности. Раскрыто значение наследия украинского философа Юлиана Бачинского в развитии украинской правовой мысли, в частности влияние его труда "Украина irredenta" на становление идеи государственной самостоятельности Украины. Проведен сравнительный анализ концепций относительно экономических и правовых оснований для политической самостоятельности страны.

Проаналізовано українсько-російські взаємовідносини на сторінках російськомовної української періодичної преси кінця ХІХ - початку ХХ ст. Описано особливості психоаналітичних тенденцій в Україні початку ХХ ст. Розглянуто питання про міфологему двостатевості (гермафродитизму) в юдео-християнській традиції. Висвітлено загальні умови формування сучасної релігійності, культури громадянськості в античній традиції. Викладено легістську суспільно-політичну концепцію державного устрою в політиці Стародавнього Китаю. Охарактеризовано сучасну етнополітичну ситуацію в Криму, описано її характерні риси та перспективи розвитку. Визначено шляхи демократизації інформаційної влади в державі та зарубіжних країнах.

Проанализированы украинско-российские взаимоотношения на страницах русскоязычной украинской периодической прессы конца ХІХ - начала ХХ ст. Описаны особенности психоаналитических тенденций в Украине начала ХХ ст. Рассмотрен вопрос о мифологеме двуполовой (гермофродитизма) в юдео-христианской традиции. Освещены общие условия формирования современной религиозности, культуры гражданственности в антической традиции. Изложена легистская общественно-политическая концепция государственного строя в политике Древнего Китая. Охарактеризована современная этнополитическая ситуация в Крыму, описаны её характерные черты и перспективы развития. Определены пути демократизации информационной власти в государстве и зарубежных странах.

Проаналізовано розвиток соціальної та економічної демократії у регіонах України, міжнародну діяльність галицько-української соціал-демократії на початку ХХ ст., взаємини українських соціал-демократів Галичини з польською соціалістичною партією в другій Речі Посполитій. Висвітлено спадщину української соціал-демократії, її програмні засади, роль у розвитку політичної культури. Описано взаємозв'язок соціальних та національних завдань в історії українського народу, традиції європейської соціал-демократії у системі українських етичних цінностей.

Проанализированы развитие социальной и экономической демократии в регионах Украины, международная деятельность галицко-украинской социал-демократии в начале ХХ ст., взаимоотношения украинских социал-демократов Галиции с польской социалистической партией во второй Речи Посполитой. Освещены наследие украинской социал-демократии, её программные основы, роль в развитии политической культуры. Описаны взаимосвязь социальных и национальных заданий в истории украинского народа, традиции европейской социал-демократии в системе украинских этических ценностей.

Розглянуто етичний ідеал у системі соціально-екологічних цінностей. Описано логіцистську парадигму аналітичної філософії. Проаналізовано роль Київської релігійно-філософської школи у становленні вітчизняної історико-філософської науки, синкретичну релігійність як джерело виникнення нових релігійних напрямків. Розкрито особливості дослідження еволюції релігії як синкретичного процесу, ідейно-теоретичні передумови, сутність і типологію концепції етнічності. Висвітлено проблеми розвитку теорії федералізму в контексті сучасного євроінтеграційного процесу, трансформацію політичної системи в інформаційному суспільстві, політичну систему України в контексті процесів глобалізації, вплив геополітичних ідентифікацій країни на процеси формування системи регіональної безпеки в чорноморському регіоні.

Рассмотрен этический идеал в системе социально-экологических ценностей. Описана логицистская парадигма аналитической философии. Проанализированы роль Киевской религиозно-философской школы в становлении отечественной историко-философской науки, синкретическая религиозность как источник возникновения новых религиозных направлений. Раскрыты особенности исследования эволюции религии как синкретического процесса, идейно-теоретические предпосылки, сущность и типология концепции этничности. Освещены проблемы развития теории федерализма в контексте современного евроинтеграционного процесса, трансформация политической системы в информационном обществе, политическая система Украины в контексте процессов глобализации, влияние геополитических идентификаций страны на процессы формирования системы региональной безопасности в черноморском регионе.

Проведено історико-філософський аналіз становлення філософії як науки. Викладено концепцію буття в пізньому середньовіччі. Описано структурні елементи мусульманського права. Розкрито аспекти взаємотрансформації культур на прикладі феномену румунської філософії. Висвітлено національні етнокультурні чинники формування екофільного світогляду. Розглянуто проблеми державного суверенітету в контексті регіоналізації, національної ідентичності в Україні.

Проведен историко-философский анализ становления философии науки. Изложена концепция бытия в позднем средневековье. Описаны структурные элементы мусульманского права. Раскрыты аспекты взаимотрансформации культур на примере феномена румынской философии. Освещены национальные этнокультурные факторы формирования экофильного мировоззрения. Рассмотрены проблемы государственного суверенитета в контексте регионализации, национальной идентичности в Украине.

Описано особливості формування народу та нації. Розкрито сутність сучасного етапу формування інформаційного суспільства. Висвітлено тенденції та перспективи розвитку світового туризму як гуманізуючої складової всесвітніх інтеграційних та глобалізаційних процесів. Викладено концептуальні основи православної концепції пізнання істини. Проаналізовано особливості генезису місцевого самоврядування в Латинській Америці. Розглянуто проблему ефективності управління державою за умов парламентаризму.

Описаны особенности формирования народа и нации. Раскрыта сущность современного этапа формирования информационного общества. Освещены тенденции и перспективы развития мирового туризма как гуманизирующей составной всемирных интеграционных и глобализационных процессов. Изложены концептуальные основы православной концепции познания истины. Проанализированы особенности генезиса местного самоуправления в Латинской Америке. Рассмотрена проблема эффективности управления государством в условиях парламентаризма.

Наведено історико-філософський аналіз слов'янської філософії. Висвітлено природу сну та сновидінь як об'єкту пізнання в історії філософії, природу симулякру на межі ето- та естетосфери моди, системно-структурну природу знання. Розглянуто проблему визначення категорій "суспільного" та "соціального", питання політичної структуризації українського суспільства. Розкрито політекономічні аспекти політичної трансформації. Визначено роль мережі Інтернет в українській політиці. Описано біполярну систему міжнародної безпеки часів "холодної війни".

Приведен историко-философский анализ славянской философии. Освещены природа снов и сновидений как объекта познания в истории философии, природа симулякра на рубеже это- и эстетосферы моды, системно-структурная природа знания. Рассмотрены проблема определения категорий "общественного" и "социального", вопросы политической структуризации украинского общества. Раскрыты политэкономические аспекты политической трансформации. Определена роль сети Интернет в украинской политике. Изучена биполярная система международной безопасности периода "холодной войны".

Висвітлено постмодерністські наративні концепції та сучасну протестантську біблійну герменевтику. Проаналізовано співвідношення проблем страху і свободи особистості в екзистенційному підході, "ігрові" трансформації постмодерну в сучасній суспільній свідомості. Розкрито аспекти театральної семіотики індивіда в просторі культури. Розглянуто питання філософії економіки в контексті соціального прогресу. Визначено середній клас як соціальну основу громадянського суспільства, інтегративну ідеологію як мобілізаційний фактор процесів державотворення. З'ясовано специфіку застосування системного підходу до вивчення проблеми політичної кризи, сутність та особливості політичної модернізації.

Освещены постмодернистские нарративные концепции и современная протестантская библейская герменевтика. Проанализированы соотношения проблем страха и свободы личности в экзистенциальном подходе, "игровые" трансформации постмодерна в современном общественном сознании. Раскрыты аспекты театральной семиотики индивида в пространстве культуры. Рассмотрены вопросы философии экономики в контексте социального прогресса. Определены средний класс как социальная основа гражданского общества, интегративная идеология как мобилизационный фактор процессов развития государства, специфика применения системного подхода к изучению проблемы политического кризиса, сущность и особенности политической модернизации.