В огляді представлено дані про морфофункціональні особливості моноцитів крові в нормі та ролі системи мононуклеарних фагоцитів в імунологічних та неімунологічних механізмах розвитку атеросклерозу. Наведено інформацію про вплив ряду гуморальних та клітинних факторів на взаємодію моноцитів крові з інтимою артерій, розглядаються можливі причини порушень моноцитарного кліренсу ліпідів із судинної стінки при атеросклерозі.

Представлено результати дослідження, в якому у статевозрілих кролів-самців змодельовано хронічний гіпопінеалізм з утримуванням за умов цілодобового освітлення протягом п'яти місяців. Показано, що тривале пригнічення мелатонінтвірної функції пінеальної залози світлом призводить до виникнення та прогресування ендотеліальної дисфункції, на що вказують виражені зміни структури аорти, які характеризуються формуванням гігантських ендотеліоцитів і порушенням міжендотеліальних контактів, утворенням ділянок ліпоїдоза на тлі вираженого порушення метаболізму ліпідів з переважним збільшенням рівня атерогенних фракцій і посиленням процесів перекисного окиснення ліпідів в аорті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.41-99

Рубрики:

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.210.41-29

Рубрики:

Атеросклероз. Артеріосклероз

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.16-5

Рубрики:

Хронічний гастрит

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 70 хворих з метаболічним синдромом (34 чоловіків і 36 жінок) за допомогою гістохімічних й морфометричних методів вивчено особливості популяційного складу ліпіднавантажених лейкоцитів у периферичній крові. Встановлено гендерні відмінності морфофункціонального стану лейкоцитів у хворих з метаболічним синдромом. Тяжчий перебіг захворювання в чоловіків пояснюється тим, що у них переважає моноцитарний механізм кліренсу ліпідів. Для жінок характерний нейтрофільний механізм зворотного транспорту ліпідів, що асоціюється з легшим перебігом хвороби і її сприятливим прогнозом.

Исследованы морфологическая и морфометрическая характеристики паренхимы печени крыс при гипотиреозе и его коррекции подкожным введением фрагментов криоконсервированной ксеногенной фетальной щитовидной железы (ККФЩЖ), фрагментов криоконсервированной аллогенной плаценты (КАП) и их сочетанном введении. Показано, что моделирование медикаментозного гипотиреоза сопровождается выраженной белковой дистрофией паренхимы печени. Введение ККФЩЖ стимулирует внутриклеточную пролиферацию гепатоцитов, что проявляется в увеличении количества двуядерных гепатоцитов на 14-е сутки. В то же время при комбинированном введении ККФЩЖ и КАП этот эффект наблюдался уже на 7-е сутки после введения.

Показано, что введение аллогенной криоконсервированной ткани плаценты на фоне отмены атерогенной диеты ускоряло регресс атеросклероза в магистральных ветвях коронарных артерий и приводило к неоангиогенезу интрамуральных сосудов миокарда, что подтверждено достоверным увеличением их количества на единицу площади сердечной мышцы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.16-3

Рубрики:

Хронічний гастрит

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльне вивчення екпресії проапоптотичного рецептора CD95 на лейкоцитах периферичної крові хрорих на діабетичну нефропатію і здорових донорів. Виявлено збільшення вмісту CD95-позитивних клітин у разі діабетичної нефропатії, що свідчить про підвищення готовності клітин до апоптозу. Підкреслено, що найбільш висока апоптотична готовність має місце на пізніх стадіях захворювання.

Проведено сравнительное изучение экспрессии проапоптотического рецептора CD95 на лейкоцитах перефирической крови больных диабетической нефропатией и здоровых доноров. Выявлено увеличение содержания CD95-положительных клеток при диабетической нефропатии на различных стадиях заболевания, что свидетельствует о повышении готовности клеток к апоптозу. Наиболее высокая апоптотическая готовность имеет место на более поздних стадиях заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучение структурных изменений в почках крыс при гипометаболизме (искусственном) и хомяков (искусственном и естественном (гибернация)) и на этапах восстановления (через 2 и 24 ч). Эксперименты проводили в соответствии с "Общими принципами экспериментов на животных", одобренными VI Национальным конгрессом по биоэтике (Киев, 2016) и согласованными с положениями "Европейской конвенции о защите позвоночных животных, используемых для экспериментальных и других научных целей" (Страсбург, 1986). Работу выполняли в осенне-зимний период на самцах золотистых хомяков (масса 85 - 95 г; n = 30) и самцах беспородных белых крыс (масса 180 - 220 г; n = 20). До начала эксперимента животных содержали в условиях вивария при естественном световом режиме на стандартном рационе ad libitum с добавлением зерен пшеницы и семян подсолнечника. В результате проведенных исследований установлено, что структура почек у крыс при ИГМ (гипоксически-гиперкапническая модель) и через 2 ч после выхода из него не претерпевала изменений, но через 24 ч просвет части канальцев был заполнен спущенным эпителием вследствие нарушения кровотока. У хомяков в почках при ИГМ наблюдались значительные дегенеративно-дистрофические изменения, частично сохраняющиеся и через 24 ч после выхода из ИГМ. Особенности, выявленные в ткани почки при ЕГМ (венозная гиперемия, дистрофические изменения эпителия проксимальных канальцев; спущенный эпителий в просвете собирательных трубочек и дистальных канальцев нефрона), очевидно, являются следствием более резкой редукции ТТ и почечного кровотока по сравнению с ИГМ. Через 24 ч после выхода из гибернации структура почки хомяков не отличалась от нормы, что указывает на активацию физиологической репарации после реперфузии.