Рассмотрены некоторые страницы истории русской литературы советского периода, трактовка которых в школьных учебниках требует серьезных уточнений и новых подходов. Определены группы писателей по идейно-политическим взглядам. Освещены проблемы изучения творчества В.Маяковского, М.Шолохова и других писателей.

Розглянуто творчість російського письменника О. Солженіцина, який, повернувшись в Росію після багаторічного вигнання, продовжував активно працювати у літературі. Його творчість 1990-х рр. різноманітна у творчому та жанровому відношенні. Він звернувся до складних сторінок перебудови, назвавши її "Cмутой третьей". Акцентовано увагу на сподіваннях ученого щодо майбутнього оновлення Росії.

Рассмотрена история написания романа В. Михайльского "Весна в Карфагене", где сюжетная линия представлена историей жизни двух дочерей адмирала российского императорского флота. Отмечено, что части романа различаются языком, что объясняется тем, что действительность показана глазами героинь, оказавшихся в разных социальных условиях и по-разному воспринимающих окружающий мир. Проанализированы структура художественно-эстетического пространства литературного произведения и взаимосвязь социально-исторического, авторского и психологического времени с бесконечностью временных рамок героинь романа. Определен процесс реализации значимости русского языка как способ выражения эстетических принципов писателя и патриотических взглядов на жизнь героинь, олицетворением которых является А. Пушкин, заполняющий спасительным смыслом их жизнь. Отмечена символичность древних развалин Карфагена, который никогда не должен повториться в контексте защиты и понимания идеалов великой русской культуры.

Розглянуто історію написання роману В. Михайльського "Весна в Карфагені", де сюжетна лінія представлена історією життя двох дочок адмірала російського імператорського флоту. Відзначено, що частини роману розрізняються мовою, що пояснюється тим, що дійсність показана очима героїнь, які опинилися за різних соціальних умов і по-різному сприймають навколишній світ. Проаналізовано структуру художньо-естетичного простору літературного твору і взаємозв'язок соціально-історичного, авторського та психологічного часу з нескінченністю тимчасових меж героїнь роману. Визначено процес реалізації значущості російської мови як способу вираження естетичних принципів письменника та патріотичних поглядів на життя героїнь, уособленням яких є О. Пушкін, який заповнює рятівним сенсом їх життя. Відзначено символічність древніх руїн Карфагена, який ніколи не повинен повторитися в контексті захисту та розуміння ідеалів великої російської культури.

Наведено результати дослідження керамічних зразків хроміта міді, легованого магнієм. Зразки синтезовано твердофазним методом із використанням спеціальної процедури приготування вихідної суміші, що забезпечує однорідний розподіл магнію у разі його вмісту від 0,2 до 6 ат. %. Заміщення хрому на магній у кристалічній гратці підтверджується комбінаційним розсіюванням світла та ЕПР спектрами. У разі збільшення вмісту магнію від 0 до 6 ат. % питомий опір синтезованих зразків зменшується більш ніж на 3 порядки за кімнатної температури. Отримано високі значення термоерс і показано, що основними носіями заряду є дірки, а переважаючим механізмом перенесення дірок у легованих зразках є стрибкові перенесення по локалізованим станам, щільність яких зменшується у разі збільшення енергії поблизу енергії Фермі. Показано, що радіус локалізації збільшується у разі збільшення вмісту магнію.