Охарактеризовано теоретичні засади формування медіа-культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки у навчальних закладах. Проаналізовано сучасний стан фахової підготовки майбутніх учителів музики. Розглянуто рівень професійної фахової підготовки майбутнього вчителя музики, що спрямовується на підвищення рівня компонентів медіа-культури, а саме: культури володіння медіа-засобами, музично-педагогічної та комунікативної культури. Визначено на основі розроблених у ході дослідження критеріїв, показників та рівнів сформованості медіа-культури майбутнього вчителя музики. Розроблено теоретичну модель формування медіа-культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, її ефективність перевірено експериментально.

Розглянуто місце та роль інформаційних і комунікаційних технологій в системі освіти країн Європейського Союзу. Розкрито психологічні та педагогічні засади підвищення ефективності електронного навчання. Проаналізовано форми та методи використання навчальних ресурсів освітніх мереж під час викладання дисциплін гуманітарного циклу в ЗНЗ зарубіжних країн. Обгрунтовано роль електронних бібліотек у професійній діяльності вчителя. Висвітлено психолого-педагогічні засади забезпечення інформаційної безпеки за умов використання телекомунікаційних технологій.

Надано поняття про навчальні досягнення, технології збору інформації про них, їх моніторинг, контроль та оцінювання. Проаналізовано системи, що використовуються для збирання та опрацювання інформації про навчальну діяльність. Розглянуто комплексну систему автоматизації збирання, накопичення та опрацювання результатів навчальної діяльності "АСПЕКТОР", мету її створення, призначення, функції та структури. Описано рекомендовану технологію роботи з модулями, що входять до цієї системи, а також послідовність та технологію використання модулів бланкового та комп'ютерного тестування. Послідовно описано технологічний процес організації збирання, накопичення та опрацювання інформації про навчальну діяльність учнів ЗНЗ з використанням системи "АСПЕКТОР" та інших систем. Надано характеристику продуктів, одержаних у процесі збору такої інформації. Розглянуто зміст, форми, методи та види контролю якості освіти (поточного, рубіжного, підсумкового). Проаналізовано переваги та недоліки тестового котролю знань.

Проаналізовано основні категорії фахівців, які здійснюють організаційну, адміністративну, навчально-методичну, технічну, технологічну підтримку процесу дистанційного навчання. Зазначено, що одним з основних завдань діяльності ресурсних центрів дистанційної освіти є забезпечення додаткових освітніх програм у галузі ІКТ і дистанційної освіти для робітників освітньої галузі, а також організаційне, методичне та технічне забезпечення впровадження і розвитку ІКТ та дистанційної освіти за освітніми програмами. Визначено основні вимоги до кваліфікаційного рівня кадрового забезпечення. Охарактеризовано комплекс професійно значущих якостей викладачів-тьюторів, необхідних для успішної професійної діяльності. Виокремлено складові професійної компетентності мережевих викладачів відповідно до структури діяльності.

Проанализированы основные категории специалистов, которые осуществляют организационную, административную, учебно-методическую, техническую, технологическую поддержку процесса дистанционного обучения. Отмечено, что одним из основных заданий деятельности ресурсных центров дистанционного образования является обеспечение дополнительных образовательных программ в области ИКТ и дистанционного обучения для работников образования, а также организационное, методическое и техническое обеспечение внедрения и развития ИКТ и дистанционного обучения по образовательным программам. Определены основные требования к квалификационному уровню кадрового обеспечения. Охарактеризован комплекс профессионально значимых качеств преподавателей-тьюторов необходимых для успешной профессиональной деятельности. Выделены составляющие профессиональной компетентности сетевых преподавателей в соответствии со структурой деятельности.

The article analyzes the main categories of professionals who carry out the organizational, administrative, teaching, technical, technological support of distance learning. It is indicated that the main purpose of distance education resource centers is to provide additional educational programs in the field of ICT and distance education for workers of education industry as well as organizational, methodological and technical support for the implementation and development of ICT and distance learning for educational programs. The basic requirements for qualification of personnel support; the characteristic set of professionally significant qualities of teachers, tutors needed for a successful profession, as well as determined components of professional competence network of teachers according to the structure of activity are presented.

Проаналізовано стан і перспективи використання сучасних засобів Інтернет доступу та освітніх платформ на базі хмарних технологій. Висвітлено ступінь наукової розробки проблеми, зокрема визначено класифікацію сучасних мобільних засобів для застосування в е-навчанні. Розкрито сутність інформаційно-комунікаційної діяльності Інтернет-користувача в освітньому середовищі завдяки використанню засобів Інтернет доступу. Зазначено, що важливим аспектом ефективної діяльності ресурсних центрів дистанційної освіти є інформаційне забезпечення, зокрема змістове наповнення е-навчання, завдяки спільному використанню навчальних та освітніх платформ, електронних освітніх ресурсів та засобів Інтернет доступу. Визначено, що основною перевагою використання у ресурсних центрах освітніх платформ на основі хмарних сервісів є безперервність та доступність навчання.

Проанализированы состояние и перспективы использования современных средств Интернет доступа на базе облачных технологий. Освещены степень научной разработки проблемы, определена классификация современных мобильных средств для использования в э-обучении. Обоснована сущность информационно-коммуникационной деятельности Интернет пользователя в образовательной среде за счет использования средств Интернет доступа. Отмечено, что среди основных задач деятельности ресурсных центров дистанционного образования важное место занимает информационное обеспечение, в том числе содержательное наполнение обучения, благодаря совместному использованию обучающих платформ, электронных образовательных ресурсов и средств Интернет доступа. Дана общая характеристика информационного обеспечения ресурсных центров дистанционного образования. Определено, что основным преимуществом использования в ресурсных центрах облачных платформ и облачных сервисов является непрерывность и доступность обучения.

The article analyzes the state and prospects for the use of modern tools of Internet access on the basis of cloud technologies. It is highlighted the degree of scientific development problems identified by the classification of modern mobile tools foruse in e-learning. Nature of the information and communication activities of Internet users in the educational environment through the use of Internet access is substantiated. It was noted that among the main tasks of the resource centers of distance education an important place is given to provision of information, including the content filling training by sharing educational platforms, electronic educational resources and Internet access facilities. A general description of the information resource centers providing distance education is presented. It is determined that the main advantage of using a resource centers cloud platforms and cloud services is the continuity and availability of learning.

Проаналізовано стан і перспективи використання сучасних електронних соціальних мереж у розвитку інформаційно-освітнього середовища (ІОС) навчання старшокласників. Визначено напрями подальшого залучення старшокласників у інформаційно-комунікаційний простір з метою підвищення ефективності навчального процесу. Розкрито сутність поняття ІОС навчання старшокласників у аспекті застосування електронних соціальних мереж. Зазначено, що пріоритетними завданнями державної освітньої політики загальної середньої освіти є визначення, розвиток і підтримування функціонування єдиного ІОС, організація ширшого доступу учнів, педагогів та управлінців до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів, удосконалення інформаційного забезпечення навчального процесу завдяки використанню змістового наповнення, засобів і технологій соціальних електронних мереж в освітній діяльності.

Проанализированы состояние и перспективы использования современных электронных социальных сетей в развитии информационно-образовательной среды (ИОС) обучения старшеклассников. Определены направления дальнейшего привлечения старшеклассников в информационно-коммуникационное пространство с целью повышения эффективности учебного процесса. Раскрыта сущность понятия ИОС обучения старшеклассников в аспекте применения электронных социальных сетей. Указано, что приоритетными задачами государственной образовательной политики общего среднего образования является определение, развитие и поддержка функционирования единой ИОС, организация широкого доступа учеников, педагогов и управленцев к отечественным и мировым информационным ресурсам, совершенствование информационного обеспечения учебного процесса благодаря использованию содержательного наполнения, средств и технологий социальных электронных сетей в образовательной деятельности.

The paper analyzes the status and prospects of modern electronic social networks using in the development of information and educational environment for upper-form pupils learning. The directions of further involvement of upper-form pupils into the information and communication space in order to increase the effectiveness of the learning process are determined. The essence of the concept of information and educational learning environment in terms of upper-form pupils using electronic social networksis articulated. There are stated the priorities of the state educational policy of general secondary education such as: to identify, develop and support the functioning of the unified educational environment; organization of wide access of students, teachers and administrators to domestic and global information resources; improving the learning process information provision through the use of informative content, tools and technologies of electronic social networks in educational activities.

Проаналізовано актуальність впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну галузь. Розкрито сутність основних дефініцій і уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження. Здійснено огляд державних документів щодо питань впровадження медіаосвіти в Україні, а також питань, пов'язаних з безпечним і відповідальним використанням мережі Інтернет, зокрема мережевих технологій у навчальній діяльності. Проведено аналіз останніх досліджень і публікацій, які стосуються обгрунтування важливості та необхідності впровадження медіаосвіти в освітню галузь, а також формування достатнього рівня медіакультури суб'єктів навчальної діяльності. Визначено сутність основних компонентів медіакультури особистості, зокрема медіаграмотності, медіаосвіченості, медіаобізнаності. Досліджено роль мережевих технологій як необхідного інструментарію для впровадження і розвитку медіаосвіти та формування медіакультури особистості у сучасному інформаційному суспільстві.

Проанализирована актуальность внедрения медиаобразования в отечественную педагогическую отрасль. Раскрыта сущность основных дефиниций и уточнен понятийно-терминологический аппарат исследования. Осуществлен обзор государственных документов по вопросам внедрения медиаобразования в Украине, а также вопросов, связанных с безопасным и ответственным использованием сети Интернет, в том числе сетевых технологий в учебной деятельности. Проведен анализ последних исследований и публикаций, касающихся обоснования важности и необходимости внедрения медиаобразования в образовательную отрасль, а также формирования достаточного уровня медиакультуры субъектов учебной деятельности. Определена сущность основных компонентов медиакультуры личности, в частности медиаграмотности, медиаосведомленности. Исследована роль сетевых технологий в качестве необходимого инструментария для внедрения и развития медиаобразования и формирования медиакультуры личности в современном информационном обществе.

In the article there was analyzed the urgency of introducing media education into the national educational sector, the essence of basic definitions, identified and specified range of concepts and terminology research. Also there was done an overview of public documents on the implementation of media education in Ukraine, as well as issues related to the safe and responsible use of the Internet, including network technology in educational activities. There was analyzed the recent research and publications related to justification of the importance and necessity of introduction of media education in the educational sector, as well as the formation of a sufficient level of media culture of learning activities, the essence of the main components of individual media culture, including media literacy, media education, media awareness. There was identified the role of networking as a necessary instrument for the introduction and development of media education and media culture forming identity in the modern information society.

Проаналізовано сутність понять термінологічного ряду «медіа», «соціальні медіа», «соціальні електронні мережі», «технології Web 2.0» у площині досліджуваної проблеми. Здійснено аналіз останніх публікацій щодо дослідження можливостей використання сервісів соціальних медіа з метою формування медіаінформаційної грамотності суб’єктів навчання і здійснення інноваційної діяльності в освітній практиці. Запропоновано авторське бачення системи соціальних медіа у контексті застосування їх у загальноосвітніх навчальних закладах. Досліджено роль мережевих технологій як необхідного додаткового інструментарію для підвищення якості освітнього процесу. Проаналізовано педагогічний досвід використання сервісів електронних соціальних мереж у навчанні дітей і молоді.

Проанализировано сущность понятий терминологического ряда «медиа», «социальные медиа», «социальные электронные сети», «технологии Web 2.0» в плоскости исследуемой проблемы. Осуществлен анализ последних публикаций по исследованию возможностей использования сервисов социальных медиа с целью формирования медиаинформационной грамотности субъектов обучения и осуществления инновационной деятельности в образовательной практике. Представлено авторское видение системы социальных медиа в контексте применения их в общеобразовательных учебных заведениях. Исследована роль сетевых технологий в качестве необходимого дополнительного инструментария для повышения качества образовательного процесса. Проанализированы педагогический опыт использования сервисов электронных социальных сетей в обучении детей и молодежи.

In the article it has been analyzed the essence of terminological concepts such as "Media", "Social Media", "social electronic networks", "technology Web 2.0» in research sphere of the studied problem. There is given the analysis of recent publications on research of opportunities of social media services usage to form mediaand informational literacy training and implementation of innovation in educational practice. The author's vision of social media in the context of their use in secondary schools is presented. The role of networking as a necessary additional tool to improve the quality of the educational process is investigated. The pedagogical experience of using services of electronic social networks in teaching children and youth is analyzed.

Проаналізовано стан і перспективи використання електронний освітніх ресурсів (ЕОР) на базі хмаринних технологій. Висвітлено ступінь наукової розробки проблеми, визначено й обгрунтовано особливості розробки критеріїв та структурні елементи ЕОР (змістова, програмна, методична). Зазначено, що серед основних завдань діяльності ресурсних центрів дистанційної освіти важливе місце відведено інформаційному забезпеченню завдяки використанню ЕОР. Надано загальну характеристику інформаційного забезпечення ресурсних центрів дистанційної освіти. Визначено, що основною перевагою використання у ресурсних центрах хмаринних платформ і хмаринних сервісів є безперервність і доступність навчання будь-де і будь-коли.

Проанализированы состояние и перспективы использования электронных образовательных ресурсов (ЭОР) на базе облачных технологий. Освещена степень научной разработки проблемы, определены и обоснованы особенности разработки критериев и структурные элементы ЭОР (содержательная, программная, методическая). Отмечено, что среди основных задач деятельности ресурсных центров дистанционного образования важное место отведено информационному обеспечению, благодаря использованию ЭОР. Представлена общая характеристика информационного обеспечения ресурсных центров дистанционного образования. Определено, что основным преимуществом использования в ресурсных центрах облачных платформ и облачных сервисов является непрерывность и доступность обучения в любом месте и в любое время.

The paper analyzes the status and prospects of EER based on cloud technology. It is highlighted the level of scientific development, identified and substantiated design criteria and the structural elements of the EER (substantive, programmatic, methodological). It is noted that among the main tasks of the resource centers of distance education an important place is given to information management, through the use of electronic educational resources. The general characteristics of information provision of distance education resource centers is presented. It is determined that the main advantage of cloud platforms and cloud services using in resource centers are continuity and availability of learning anywhere and anytime.

Обгрунтовано актуальність стрімкого розвитку Інтернет технологій у сучасному цифровому суспільстві, що спричиняє швидкі зміни в освітній галузі. Здійснено грунтовний аналіз зарубіжного досвіду використання освітньої версії "MINECRAFT:EDUCATION EDITION" у проектній діяльності. Проаналізовано Інтернет-джерела, психолого-педагогічну та навчально-методичну літературу з проблеми дослідження. Визначено основні освітні тренди, серед яких дистанційне та мобільне навчання, MOOC, доповнена реальність, хмарні LMS, персоналізація, BigData, гейміфікація, які змінюють зміст освіти, та впливають на її якість. Доведено, що застосування ігрових моделей та технік з освітньою метою може позитивно вплинути на результативність навчання дітей. Розглянуто зміст розділів та основні напрями використання освітньої платформи у навчальному процесі та здійснені проектної діяльності учнів та вчителів. Представлено результати спільної роботи дітей на уроках математики, мови і літератури, історії та географії. Важливими аспектами, необхідними в інформаційному суспільстві визначено колаборацію, самонавчання та ефективне спілкування суб'єктів навчального процесу для здійснення проектно-орієнтованої, навчально-пізнавальної та інноваційної діяльності в освітній практиці. Перспективним напрямом подальших досліджень визначено проектування методики навчання за ігровими сценаріями Minecraft: Education Edition, з метою подальшого впровадження у вітчизняну освітню практику.