Проведено географічний аналіз флори водосховища за просторовою трьохвимірною системою координат Мойзеля, який дозволяє аналізувати поширення видів у зональному та регіональному аспектах, а також ступінь океанічної та континентальної приуроченості.

Проаналізовано репрезентативність сучасного природно-заповідного фонду Черкаського району. Вказано перспективні заповідні об'єкти регіону. Вперше розроблено та науково-обгрунтовано структурні елементи регіональної екомережі Черкаського району.

Проаналізовано репрезентативність природно-заповідного фонду Чигиринського району. Запропоновано у перспективі здійснити оптимізацію природно-заповідного фонду Чигиринського району з метою раціонального природокористування екосистем. Вперше розроблено та науково обгрунтовано структурні елементи локальної екомережі Чигиринського району.

Уперше одержано цілісне уявлення про рослинний покрив території Кременчуцького водосховища, який являє собою фрагменти заплавно-лісової, лучної, піщано-степової рослинності, що збереглася на не затоплюваних геокомплексах, та болотної, справжньої водної і повітряно-водної, що сформувалися під впливом гідрорежиму водосховища. Уперше створено типологічну схему геокомплексів території водосховища, яка включає 9 ланок, об’єднаних у 6 секторів, 4 ряди, 3 класи, 2 групи. Уперше встановлено таксономічний склад флори судинних рослин регіону, що нараховує 659 видів, які належать до 339-ти родів, 98-ми родин та 4-х відділів. З’ясовано її систематичну, географічну, біоморфологічну, еколого-ценотичну структуру. Складено картосхему рослинного покриву території водосховища. Уперше наведено класифікаційну схему змін рослинності для штучних водосховищ, в основу якої покладено антропогенно-природні фактори впливу на рослинний покрив. Зроблено прогноз змін рослинності території Кременчуцького водосховища за наявного гідрорежиму, а також за умов приспущення і повного спускання рівня води. Запропоновано заходи для оптимізації рослинного покриву, сутність яких полягає у відтворенні й охороні типових та рідкісних видів і фітоценозів, а також відновленні та рестабілізації порушених екотопів. Подано схему регіональної екомережі для забезпечення охороною біорізноманіття та його міграції у межах Дніпровського меридіонального екокоридору міжнародного рівня.

Наведено результати типологічної диференціації геокомплексів території Кременчуцького водосховища (КВС). Розроблено типологічну схему геокомплексів території водосховища. В основу виділення геокомплексів покладено ознаки їх приуроченості до частин водосховища (клас); походження та ступінь затоплення новоутворених геокомплексів та їх розташування (група, сектор, ряд); геоморфологічні особливості та тривалість затоплення (ланка). У результаті проведеної роботи з диференціації геокомплексів території КВС створено типологічну схему, яка включає 9 ланок, які об'єднані в 6 секторів, 4 ряди, 3 класи 2 групи та відносяться до типу геокомплекси штучних водосховищ. Схему використано для з'ясування територіальної приуроченості синтаксонів та оцінки фітоценотичного багатства геокомплексів, виявлення масштабів змін рослинного покриву. За зайнятими площами переважають геокомплекси мілководних ділянок. Найменші території займають геокомплекси секторів островів залишків борової тераси. Найбільш трансформованою після заповнення водосховища виявилася рослинність заплавної тераси, найменше - островів залишків борової тераси. Найвищим фітоценотичним різноманіттям відзначаються геокомплекси верхньої частини водосховища, найнижчим - нижньої.

На основі еколого-флористичного підходу розроблена класифікаційна схема рослинності території Кременчуцького водосховища. Вона включає 51 асоціацію, що належить до 13 класів, 16 порядків і 30 союзів. Територіальні особливості розподілу рослинних угруповань зумовлені геоморфологічними характеристиками й екологічними умовами геокомплексів, останні відрізняються значеннями показників у верхній, середній і нижній частинах водосховища.

Здійснено еколого-ценотичний аналіз флори території Кременчуцького водосховища за результати флористичних досліджень, проведених протягом 2008 - 2013 рр. Еколого-ценотичний аналіз свідчить про переважання видів лучної, болотної, водної та повітряно-водної груп, що вказує на мезо-гігрофільний характер флори території водосховища. Значна участь видів синантропної групи відображає стан вторинної антропогенної порушеності екотопів. Територіальний розподіл еколого-ценотичних груп, свідчить про їх нерівномірний розподіл по території водосховища. У верхній частині найбільші площі займають справжня водна, повітряно-водна та болотна еколого-ценотичні групи, у середній їх дещо менше, що пов'язано із зменшенням площі геокомплексів на яких вони поширюються. У нижній частині майже повністю відсутні лучна та болотна група.

Представлено результати дослідження рудеральної рослинності класу Artemisietea vulgaris території Кременчуцького водосховища. Клас об'єднує ценози високих трав'янистих рудералів на рекреаційно порушених ділянках з піщаними та суглинистими грунтами. Флора угруповань класу Artemisietea vulgaris нараховує 54 види судинних рослин, які відносяться до 27 родин. У біоморфологічному спектрі переважають види гемікриптофіти та терофіти, значно менше геофітів. Аналіз екологічного спектру свідчить про переважання видів мезофітів, ксеромезофітів, мезоксерофітів і значно менше ксерофітів. Географічний аналіз свідчить про переважання за зональним типом представників температно- субмеридіональної та борео-меридіональної хорологічних груп. У регіональному спектрі домінують види циркумполярної, європейської та євро-американської хорологічної групи. У кліматичному хорологічному спектрі переважають види індиферентної, евриконтинентальної та евконтинентальної групи. Розроблена синтаксономічна схема рослинності класу Artemisietea vulgaris на території водосховища, яка включає два порядки, три союзи та чотири асоціації. На території водосховища угруповання класу поширені у верхній і середній частинах, у нижній зустрічаються рідше.

Досліджено площі рослинних угруповань, їхній територіальний розподіл та розподіл загальної фітомаси в межах акваторії водосховища, проведено розрахунки первинної продукції. Запропоновано засади невиснажливого використання фіторесурсів.