Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)173

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто патогенетично обгрунтовані диференційні методи діагностики та корекції міхурово-сечовідного рефлюкса (МСР), зокрема, консервативні методи лікування (ендоскопічного введення гелю) у дітей залежно від гостроти процесу й особливостей його течії. Уперше поряд з загальноприйнятими схемами лікування запропоновано методику інструментального (ендоскопічного) лікування, як найбільш фізіологічного методу за рахунок збереження анатомічної цілісності уретеровезикального сегмента.

Рассмотрены патогенетически обоснованные дифференциальные методы диагностики и коррекции пузырно-мочеточникового рефлюкса (ПМР), в частности, консервативные методы лечения (эндоскопического введения геля) у детей в зависимости от остроты процесса и особенностей его течения. Впервые рядом с общепринятыми схемами лечения предложена методика инструментального (эндоскопического) лечения, как наиболее физиологического метода с учетом сохранения анатомической целостности уретеровезикального сегмента.

Висвітлено основні ознаки, зміст, принципи матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників та сформульвано його поняття. Визначено та досліджено нові форми матеріально-технічного забезпечення сільських товаровиробників АПК. Проаналізовано види договорів з даного забезпечення та розкрито суть їх поняття. Наведено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, яке регулює відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників АПК.

На підставі сучасного аграрного законодавства України висвітлено предмет, джерела, методи та систему аграрного права. Розглянуто особливості аграрних правовідносин, принципи державного регулювання сільського господарства, договірні відносини у сфері виробничо-технічного та гідромеліоративного обслуговування аграрних товаровиробників. Розкрито правові засади соціального розвитку села. Увагу приділено організаційно-правовому забезпеченню раціонального використання земель сільськогосподарського призначення й інших природних ресурсів в аграрному виробництві.

На основе современного аграрного законодательства Украины освещены предмет, источники, методы и система аграрного права. Рассмотрены особенности аграрных правоотношений, принципы государственного регулирования сельского хозяйства, договорные отношения в сфере производственно-технического и гидромелиоративного обслуживания аграрных товаропроизводителей. Раскрыты правовые основы социального развития села. Уделено внимание организационно-правовому обеспечению рационального использования земель сельскохозяйственного предназначения и других природных ресурсов в аграрном производстве.

Представлено результати дослідження оптичної щільності кісткової тканини міжзубної перегородки між центральними різцями верхньої щелепи за допомогою гелій-неонового лазера ЛГ-56 у пацієнтів з діастемою та без неї.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено практичні рекомендації з формування та функціонування організаційно-управлінських механізмів розвитку садівництва в Україні. Розроблено концепцію й алгоритм формування організаційно-управлінського механізму розвитку садівництва, що включає сукупність елементів виробничого процесу, способи організації зв'язків між елементами, організаційні форми, методи, правові норми та нормативи, що забезпечують раціональне функціонування всієї виробничої системи садівництва. Удосконалено модель оптимізації управління в садівництві, яка базується на авторському методичному підході до прогнозування розвитку садівництва. Набули подальшого розвитку методичні підходи до оцінювання ефективності розрахунків між садівничими підприємствами та інноваційно-інвестиційної діяльності в садівництві. Поглиблено знання про стратегічне планування розвитку садівництва, механізм структурного реформування садівництва, інституціональні механізми державного регулювання розвитку садівництва.

Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 38 дітей з різними ступенями мегауретеру. Підтверджена ефективність ендоскопічного лікування мегауретеру шляхом бужування та стентування сечоводів. Обгрунтовано показання і розроблено методику ендоскопічного стентування розширеного сечоводу при мегауретері, як альтернативи оперативному втручанню.

Досліджено актуальні проблеми правового забезпечення державної аграрної політики України. Наведено як загальну характеристику названої політики, так і охарактеризовано правове забезпечення реалізації основних пріоритетів державної аграрної політики України, у тому числі в сфері земельних відносин в аграрному секторі, щодо формування сприятливого економічного середовища та розвитку аграрного ринку, вдосконалення системи державного регулювання сільського господарства й комплексного розвитку сільських територій. Сформульовано ряд пропозицій з удосконалення правового регулювання відносин у сфері здійснення сучасної державної аграрної політики.

Наведено результати селекційної роботи з основними культурами та розглянуто аспекти, які сприяють подальшій селекційній роботі. Охарактеризовано виведені сорти Синільга, Персей, Ірма. Визначено, що одним з основним напрямів селекції люпину жовтого є поліпшення якісного складу білка та підвищення його вмісту.

Розглянуто сучасне аграрне законодавство України, яке регулює виробництво продукції рослинництва і тваринництва. Розкрито особливості регламентації селекції рослин та племінної справи у тваринництві. Увагу приділено проблемам правового регулювання виноградарства, вирощування технічних культур, виробництва рибної продукції, свинарства, птахівництва. Показано специфіку правового регулювання виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в Україні в контексті вимог права СОТ та законодавства ЄС.

На основі чинного аграрного законодавства доступно та системно викладено зміст галузі аграрного права, роз’яснено його специфіку, яка обумовлена особливостями сільськогосподарського виробництва. Висвітлено основні напрями та перспективи розвитку правового регулювання аграрних відносин з урахуванням сучасних процесів гармонізації аграрного законодавства України в контексті вимог СОТ та ЄС, враховуючи при цьому пріоритет щодо забезпечення продовольчої безпеки як складової національної безпеки України. Розкрито основні інститути аграрного права й особливості їх правової регламентації. Особливу увагу приділено деяким положенням земельного, екологічного, цивільного, господарського та іншого законодавства, їх правові доктрини під час дослідження таких інститутів, як правове регулювання виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників, правовий режим їх майна, договірні відносини за участю сільськогосподарських товаровиробників, правове регулювання виробництва безпечної та якісної сільськогосподарської продукції, органічного сільськогосподарського виробництва тощо. Висвітлено особливості правового регулювання аграрних відносин, які потребують висококваліфікованих юридичних кадрів, здатних забезпечити застосування сучасного аграрного законодавства. Розглянуто проблеми аграрно-правової науки та навчальної дисципліни з урахуванням положень наявної загальнотеоретичної доктрини, новітніх аграрних нормативно-правових актів, які регулюють аграрні відносини. Відображено концептуальні положення щодо подальшого розвитку аграрного права як самостійної галузі права та навчальної дисципліни.

Проаналізовано правовий статус агрохолдингів України. Аргументовано, що в умовах проведення земельної реформи агрохолдинги стають усе активнішими гравцями як на ринку землі, так і на споживчому аграрному ринку. Вони мають реальний вплив на розвиток аграрного сектора економіки держави, а тому потребують наукового дослідження. Мета роботи - з'ясування правового статусу агрохолдингів в Україні. На підставі проведеного дослідження доведено особливий правовий статус агрохолдингу як суб'єкта агробізнесу, що надає змогу виокремити його з-поміж інших суб'єктів. Запропоновано поняття агрохолдингу як акціонерного товариства зі складною правосуб'єктністю, що передбачає об'єднання підприємств на основі концентрації капіталу (акцій, власності, обладнання), та наявністю вертикально інтегрованої структури технологічно завершеного процесу виробництва й реалізації сільськогосподарської продукції з використанням великих земельних площ, у якому управління здійснюється головною (материнською) компанією з метою одержання прибутку й виконання соціальних програм. Наголошено, що під час розгляду правового статусу агрохолдингу необхідно враховувати негативний вплив міжнародної та національної економіки також на суб'єктів великого бізнесу. Аналіз економічного підходу до агрохолдингів надав змогу виокремити такі його ознаки: сукупність капіталів (акцій, матеріально-технічних ресурсів тощо); єдність організаційної структури агрохолдингу; орієнтацію на одержання прибутку; використання великих земельних площ; завершений технологічний цикл сільськогосподарського виробництва; взаємозв'язок розвитку господарської діяльності й соціальних програм. Доведено, що наявність елементу залежності в структурі агрохолдингу вказує на існування внутрішніх правовідносин підпорядкування між головним і дочірніми підприємствами. Ці правовідносини простежуються в діяльності підприємств, що є ланками в ланцюзі агробізнесу агрохолдингової компанії. Визначено, що правовий статус агрохолдингів відрізняється від правового статусу інших суб'єктів агробізнесу такими характерними ознаками: наявністю вертикально інтегрованої структури технологічно завершеного процесу виробництва й реалізації сільськогосподарської продукції; складною правосуб'єктністю холдингу; підпорядкуванням й імперативним методом правового регулювання внутрішніх організаційних правовідносин у структурі управління; орієнтацією на отримання прибутку в поєднанні з виконанням соціальних програм; використанням великих земельних площ; агрохолдинг є об'єднанням підприємств; агрохолдинг є суб'єктом концентрації капіталу.

Увагу приділено розробці концепції права агробізнесу як складової частини науки аграрного права й аграрно-правової політики, а також формуванню цілісного доктринального уявлення про місце права агробізнесу в системі аграрного права. Досліджено ґенезу становлення та розвитку агробізнесу в Україні, проаналізовано сучасний стан правового регулювання агробізнесу, з'ясовано сутність і місце категорії "агробізнес" у системі аграрного права. Визначено методологічні підходи до дослідження засад становлення та розвитку агробізнесу в Україні. Розкрито поняття, структуру та класифікацію правовідносин у сфері агробізнесу. Наведено ознаки правосуб'єктності учасників зазначених відносин. Окрему увагу приділено аналізу логістичних правовідносин у сфері агробізнесу, що є новелою в теорії науки аграрного права. Проведено комплексну характеристику суб'єктів агробізнесу. Наведено трактування таких понять, як "суб'єкти агробізнесу", "суб'єкти / аутсайдери агробізнесу" та ін. Охарактеризовано правове становище аграрних транснаціональних корпорацій. Здійснено науково-теоретичний аналіз державної підтримки суб'єктів агробізнесу, вивчено та висвітлено проблеми соціальної відповідальності цих суб'єктів у сучасних умовах. Визначено способи захисту прав суб'єктів агробізнесу та внесено пропозиції щодо подальшого вдосконалення аграрного законодавства. Наведено дефініції конструкцій "рейдерство у сфері агробізнесу", "правопорушення у сфері агробізнесу", розкрито юрисдикційні та неюрисдикційні форми захисту прав суб'єктів агробізнесу. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства у сфері агробізнесу, яке можливе, зокрема, шляхом поетапного прийняття окремого спеціального Закону України "Про агробізнес".

3а 10 років (2010 - 2020 рр.) проліковано 46 дітей з епітеліальним куприковим ходом. У 40 (87 %) дітей були куприкові кісти з куприковою норицею, у 6 (13 %) хворих нориці не було. Превалювала кількість хлопчиків - 32 (67 %), дівчат - 14 (33 %), що відповідає даним літератури. За віком хворі розподілені так: до 10 років - 6 (13 %) хворих, 10 - 14 років - 8 (17 %), від 14 років - 32 (70 %) хворі. Кількість гнійних ускладнень за цей період зменшилася вдвічі (з 12 до 6 %). Оскільки характер застосованих оперативних втручань за цей час суттєво не змінився, то позитивний результат, на думку авторів, отримано внаслідок удосконалення старих і впровадження нових методів ведення перед- і післяопераційного періодів (ПОП). Проведено аналіз передопераційної підготовки, відображено деякі етапи оперативного втручання, деталізовано правила ведення ПОП. Зроблено акцент на важливості таких методів лікування дітей з епітеліальним куприковим ходом. До операції: проведення фістулографії як вкрай важливого методу діагностики; застосування гіпоалергенних депіляторних кремів із метою підготовки операційного поля. Операція: проведення та завершення операції без лігатур в операційній рані завдяки ретельному гемостазу, що унеможливлює виникнення лігатурних фістул у ПОП. Після операції: заборона сидіти протягом двох тижнів і виконання правил асептики в ділянці операційної рани забезпечує зазвичай первинне загоєння. Виконання вказаних особливостей у лікуванні дітей з епітеліальним куприковим ходом надає змогу отримати задовільний кінцевий результат.

Розглянуто питання теорії міжнародного приватного права: поняття, предмет, методи, джерела, суб’єкти та спеціальні інститути й підгалузі міжнародного приватного права, а саме міжнародне зобов’язальне право, міжнародне речове право, міжнародне право інтелектуальної власності, міжнародне деліктне право, міжнародне сімейне право, міжнародне спадкове право, міжнародні перевезення, трудові відносини в міжнародному приватному праві. Окреслено міжнародні фінансові відносини, міжнародні розрахунково-кредитні відносини, міжнародний цивільний процес, міжнародний комерційний арбітраж. Висвітлено проблему кваліфікації в міжнародному приватному праві.

Всебічно проаналізоване правове становище та майновий стан фермерського господарства. Розглянуто злободенні питання прав членів фермерського господарства, можливість і порядок зміни складу його членів, обороту часток у складеному капіталі та ін. Зауважено, що автори, спираючись на практику Верховного Суду та доктрину, намагалися розкрити проблематику набуття та здійснення фермерським господарством і його членами своїх прав і шляхи вирішення існуючих на практиці проблем. Висвітлено сутність поняття фермерського господарства. Охарактеризовано види фермерських господарств, правовий режим майна фермерського господарства, правовий режим земель для ведення фермерського господарства в Україні. Увагу приділено спадкуванню земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства, корпоративним правам членів фермерського господарства, зверненням стягнення на частку в складеному капіталі фермерського господарства в процесі банкрутства. Розкрито особливості правового регулювання діяльності фермерських господарств у сфері сільського туризму.