Розглянуто загальний план будови та властивості нервової системи, розкрито особливості її функціонування у дітей. Описано типи вищої нервової діяльності. Наведено відомості про спинний мозок, стовбур та великі півкулі головного мозку, мозочок, вегетативну нервову систему. Розкрито особливості рефлекторної діяльності кори великих півкуль головного мозку, проаналізовано взаємозв'язок між нервовими процесами збудження та гальмування. Визначено основні функції першої та другої сигнальної систем, розглянуто процес формування стереотипів та описано механізм гальмування умовних рефлексів у дітей. Висвітлено вчення І.П. Павлова про вищу нервову діяльність. Розглянуто питання гігієни нервової системи у дітей, наведено рекомендації щодо організації режиму робочого дня, раціональному харчуванню, розумовому та фізичному навантаженню.

Рассмотрен общий план строения и свойства нервной системы, раскрыты особенности ее функционирования у детей. Описаны типы высшей нервной деятельности. Даны сведения о спинном мозге, стволе и больших полушариях головного мозга, мозжечке, вегетативной нервной системе. Раскрыты особенности рефлекторной деятельности коры больших полушарий головного мозга, проанализирована взаимосвязь между процессами возбуждения и торможения. Определены основные функции первой и второй сигнальных систем, рассмотрен процесс формирования стереотипов и описан механизм торможения условных рефлексов у детей. Освещено учение И.П. Павлова о высшей нервной деятельности. Рассмотрены вопросы гигиены нервной системы у детей, даны рекомендации по организации режима рабочего дня, рациональному питанию, умственной и физической нагрузке школьника.

Наведено загальну характеристику особистості, розглянуто її психологічні властивості. Описано психічні стани, емоції, почуття, встановлено професійні вимоги до психологічних здібностей судді, висвітлено питання професійної деформації особистості. Проаналізовано психологічні особливості суддів, особи підсудного, потерпілого та свідка, розкрито сутність провокуючої поведінки. Наведено соціально-психологічну характеристику окремих категорій злочинців, запропоновно методику проведення судово-психологічної експертизи особистості.

Дана общая характеристика личности, рассмотены ее психологические свойства. Описаны психологические состояния, эмоции, чувства, установлены профессиональные требования к психологическим способностям судьи, освещены вопросы профессиональной деформации личности. Проанализированы психологические особенности судей, личности подсудимого, потерпевшего и свидетеля, раскрыта сущность провоцирующего поведения. Дана социально-психологическая характеристика некоторых категорий преступников, рассмотрена методика проведения судебно-психологической экспертизы личности.

Надано результати дослідження особливостей переживання душевного болю в структурі синдрому професійного вигорання представників "допоміжних" професій.

У рамках проблеми структури синдрому емоційного вигорання представників "допоміжних" професій (ПДП), таких, як лікарі, вчителі, психологи, розглянуто емоційні особливості особистості у стані алекситимічної психалгії (АП), тобто душевного болю, як стану болісного пригніченого настрою з характерним відтінком "неможливості перенесення страждання". Наведено схему структури АП, що складається з елементів: субдепресія, болісні переживання, спалахи гніву (агедонія), пригніченість, пасивність. Зазначено, що клініцистами недооцінюється значення феномену душевного болю, між тим саме АП реалізується у гострих поведінкових, афективних і конституційних реакціях і в ПДП має ряд особливостей. Описано проведене Інститутом інноваційної та післядипломної освіти при Одеському національному університеті ім. Мечникова дослідження інтенсивності емоційних реакцій особистості у стані АП у 196-ти ПДП. Виявлено, що показники інтенсивності емоційних реакцій особистості залежать від типу акцентуації особистості, поділяються на реакції слабкої, значної та високої інтенсивності, найбільш вразливими є представники тривожно-недовірливої та психастенічної груп. Підсумовано, що одержані результати вказують на необхідність розробки адекватних методів психологічної корекції емоційних реакцій особистості у стані АП.

В рамках проблемы структуры синдрома эмоционального выгорания представителей "вспомогательных" профессий (ПВП), таких, как врачи, учителя, психологи, рассмотрены эмоциональные особенности личности в состоянии алекситимической психалгии (АП), т. е. душевной боли, как состояния болезненного угнетенного настроения с характерным оттенком "невозможности перенесения страдания". Приведена схема структуры АП, состоящей из элементов: субдепрессия, болезненные переживания, вспышки гнева (агедония), угнетенность, пассивность. Отмечено, что клиницистами недооценивается значение феномена душевной боли, между тем именно АП реализовывается в острых поведенческих, аффективных и конституционных реакциях и у ПВП имеет ряд особенностей. Описано проведенное Институтом инновационного и последипломного образования при Одесском национальном университете им. Мечникова исследование интенсивности эмоциональных реакций личности в состоянии АП у 196-ти ПВП. Обнаружено, что показатели интенсивности эмоциональных реакций личности зависят от типа акцентуации личности, делятся на реакции слабой, значительной и высокой интенсивности, наиболее уязвимыми являются представители тревожно-недоверчивой и психастенической групп. Подытожено, что полученные результаты указывают на необходимость разработки адекватных методов психологической коррекции эмоциональных реакций личности в состоянии АП.

The article presents some results of studying peculiarities of experiencing spiritual anguish on the structure of professional burnout syndrome of representatives of УauxiliaryФ professions.

Розглянуто клініко-психологічні аспекти феномену алекситемічної психалгії (АП). Проаналізовано питання комплексної психологічної корекції АП. АП описано як психологічний феномен душевного болю без наявності фізичних подразників, проблема дослідження якого знаходиться на суміжні загальної психології, нейропсихології, вікової та педагогічної психології. Описано три нейропсихологічні причини АП (заглушення імпульсів, що йдуть від лімбічної системи, відповідальної за емоції, до кори головного мозку, порушення взаємодії між правою та лівою півкулями, дефекти розвитку головного мозку, що передаються генетично), а також первинну та вторинну АП. Для побудови психо-орієнтованого діагнозу запропоновано враховувати шість варіантів етіопатогенетичних факторів: ситуативні проблеми, проблеми в сімейному оточенні, когнітивні й поведінкові проблеми, емоційні порушення, порушення розвитку та особистісні розлади, біологічні відхилення. Наголошено на необхідності розробки системи комплексної психокорекції АП.

Рассмотрены клинико-психологические аспекты феномена алекситемической психалгии (АП). АП описана как психологический феномен душевной боли без наличия физических раздражителей, проблема исследования которого находится на стыке общей психологии, нейропсихологии, также возрастной и педагогической психологии. Описаны три нейропсихологические причины АП (подавление импульсов, идущих от лимбической системы к коре головного мозга, нарушение взаимодействия между правым и левым полушариями, дефекты развития головного мозга, которые передаются генетически), а также первичная и вторичная АП. Для построения психо-ориентированного диагноза предложено учитывать шесть вариантов этиопатогенетических факторов: ситуативные проблемы, проблемы в семейном окружении, когнитивные и поведенческие проблемы, эмоциональные нарушения, нарушения развития и личностные расстройства, биологические отклонения. Отмечена необходимость разработки системы комплексной психокоррекции АП.

The article analyzes some clinical and psychological aspects of alexithymic psychalgy, issues on complex psychological correction of this phenomenon.

Наведено модель психологічного тренінгу "Антивигорання" для представників "допоміжних" професій, розробленого на базі лабораторії клінічної, реабілітаційної психології та психологічних експертиз Інституту інноваційної післядипломної освіти ОНУ ім. І. І. Мечникова, (240 лікарів, вчителів, психологів). Висвітлено мету, завдання, зміст дослідження, який наведено трьома блоками, в першому - методи релаксації, техніка підвищення позитивного емоційного фону, техніка візуалізації ситуацій емоційного комфорту, тілесно орієнтована терапія; другий націлено на профілактику та подолання деперсоналізації, когнітивних обмежень, ірраціональних установок; метою третього є підвищення самооцінки у сфері персональних досягнень і вчення ефективним моделям поведінки в важких ситуаціях. Результати порівняльного аналізу показали позитивний вплив тренінгу на зміну параметрів вигорання: зменшення емоційного виснаження, зрушення у бік збільшення персональних досягнень, зрушення у бік зменшення деперсоналізації.

Наведено розробку моделі психологічного тренінгу "Антивигорання" для представників професій, що надають допомогу іншим людям - педагогів, лікарів, психологів. Програма тренінгу базується на ресурсних концепціях вигоряння, згідно з якими стрес і ризик розвитку вигоряння розглянуто у зв'язку з втратою особових ресурсів. За участю 240 лікарів, вчителів та психологів, стаж роботи яких склав від 10 до 15 років, визначено, що це переважно жінки (90 %), в яких встановлено високий ступінь синдрому професійного вигорання, визначено показники емоційного виснаження, деперсоналізації та персональні досягнення.

Представлена разработка модели психологического тренинга "Антивыгорание" для представителей "вспомогательных" профессий.

It's presented an original model of psychological training of "anti-burnout" for representatives of "auxiliary" professions.