Впервые для Украины составлен компьютерный оригинал карты растительности 30-километровой зоны Хмельницкой АЭС. Дано описание легенды к карте, которая состоит из 29 номеров и 5 вариантов и основана на эколого-фитоценотической классификации, трансформированной в легенду путем типологического принципа. Обобщены ботанико-географические сведения об основных синтаксонах растительности территории исследований, показана их связь с ведущими факторами среды. Сделан вывод о ведущей роли антропогенного фактора в формировании структуры растительности.

Комплексные экологические исследования в 30-километровой зоне Хмельницкой АЭС, проведенные с целью установления мониторинга за сохранение природной среды, включили фитоценотические исследования лесной растительности. Установлено, что географическое положение территории исследований, находящейся на стыке трех геоботанических округов, способствовало формированию разнообразной лесной растительности. На такой небольшой площади сосредоточена третья часть ассоциаций ценофонда сосновых, ольховых, березовых и пятая часть дубовых лесов Полесья. Средняя лесистость достигает 28 %. Господствуют сосновые леса, среди которых преобладают сосняки чернично-зеленомошные. Значительна доля лесов неморального ряда (сосново-дубовых, грабово-дубовых). Выяснены общие закономерности распределения основных синтаксонов, представлена характеристика лесов, включающая информацию об их ценотической структуре, флористическом составе, степени сохранности и антропогенных модификациях, таксационные данные.

Ключ. слова: 30-кілометрова зона, болотна, лучна, водна, прибережно-водна рослинність, таксономія, фітоценоз, угруповання
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.633

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретичні основи структури багатотомного видання, за якою буде описано види флори України. Висвітлено біоморфологічні ознаки, географічна та фітоценологічна характеристика, консортивні зв'язки, вплив антропогенного фактора, господарче, ландшафтне та індикаційне значення, відомості щодо охорони та відтворення видів. Уперше наведено біологічну і екологічну інформацію про 97 видів плауноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних та голонасінних, що природно зростають в Україні.

В рамках комплексных экологических исследований в 30-километровой зоне Ровенской АЭС с целью установления мониторинга состояния природной среды проведены фитоценотические исследования лесной растительности. Отмечено, что на площади, составляющей 2,5 % территории Украинского Полесья, сосредоточены 25 % ассоциаций сосновых лесов Украинского Полесья, 17 - дубовых, 27 - грабовых, 20 - ольховых, 47 - еловых, 37 - повислоберезовых лесов. Преобладают сосновые леса, среди которых основное место занимают сосняки зеленомошные и чернично-зеленомошные. Незначительный процент составляют леса неморального ряда (дубовые, грабово-дубовые, грабовые). Установлены общие закономерности распределения основных синтаксонов. Приведена характеристика лесов, содержащая сведения о ценотической структуре, флористическом составе, таксационных данных, степени сохранности и антропогенных модификациях.

Составлен компьютерный оригинал "Карты растительности 30-километровой зоны Ровенской АЭС". Легенда карты состоит из 17-ти номеров и 1-го варианта. Она основывается на эколого-фитоценотической классификации. Даны общие ботанико-географические сведения об основных синтаксонах растительности территории исследований, их связь с ведущими факторами среды. На основании сохранности природных очертаний большинства выделов делается вывод о незначительном влиянии антропогенного фактора на формирование структуры растительности.

Рассмотрено геоботаническое описание болотной, луговой, водной и пустошной растительности. Болота представлены эвтрофными и мезотрофными ценозами. Отмечено, что наиболее заболоченными являются западная, северная и восточная части исследуемой территории. Охарактеризованы основные формации, микрофлора почв. Луговая растительность представлена пойменными и материковыми сообществами. Среди пойменных лугов преобладают настоящие и болотистые, среди материковых - суходольные настоящие. Освещены основные формации и микрофлора их почв. Среди пустошей преобладают травянистые. Приведены основные формации водной растительности. Отмечена созологическая ценность травянистой растительности.

Представлены результаты синфитосозологической оценки ассоциаций травянистой растительности Лесостепи Украины, а также количественные показатели ценофонда степной, луговой, болотной, водной и галофильной растительности. Рассмотрено их синтаксономическое разнообразие с позиции созологической ценности. Установлены степень национальной и региональной раритетности ценофонда рассматриваемых типов растительности. Показано, что наиболее созологически ценной является степная растительность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*852.28(4УКР)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі проведених досліджень степової рослинності крайнього півдня Правобережного Лісостепу України встановлено синтаксономічну різноманітність ценозів, яка складається з 14 асоціацій, 2 субасоціацій та 3 варіантів, що належать до 3 союзів порядку Festucetalia valesiacae класу Festuco-Brometea. Вперше описано три варіанти асоціацій: Thymo marschalliani-Caricetum praecocis var Vicia tetrasperma, Stipetum lessingianae var Lathyrus tuberosus та Melico transsilvanici-Stipetum capillatae var Caragana frutex. Показано, що найбільшою різноманітністю характеризуються угруповання союзу Festucion valesiacae (7 асоціацій, 2 субасоціації та 1 варіант), які під впливом антропогенного фактора можуть формуватися як на місці лучно-степових угруповань союзу Fragario viridis-Trifolion montani, так і справжніх степових угруповань союзу Astragalo-Stipion.

Наведено класифікацію біотопів і їх характеристику відповідно до загальноєвропейських принципів EUNIS. Класифікацію розроблено на основі структури рослинного покриву, який є чутливим індикатором стану навколишнього середовища. Вона включає природні та штучні біотопи рівнинної частини лісової та лісостепової зон України, відображає їх різноманітність, багатство та специфіку. Подано інформацію про біотопи континентальних водойм, перезволожені біотопи трав'яного типу, біотопи, сформовані господарською діяльністю людини. Увагу приділено рідкісним біотопам, що потребують охорони та використовуються для створення заповідних об'єктів, а також екомережам як екологічній основі забезпечення переходу України на засади сталого розвитку. Кожен біотоп ілюстровано кольоровими знімками, що дозволяє проводити їх візуальну ідентифікацію в практичній діяльності.

За результатами опрацювання літературних джерел, гербарних фондів (KW, LW, LWКS, CHER, KRAM) і власних польових досліджень складено перелік місцезнаходжень і картосхему поширення Waldsteinia geoides L. в Україні. Із 40-а відомих локалітетів виду за останні 30 років документально підтверджено 20 і виявлено 10 нових - на території Тлумацького та Городенківського районів Івано-Франківської області. Зроблено припущення, що поширення виду в Україні в північно-східному напрямку відбувалося двома міграційними шляхами: долиною Дністра, яка в минулому слугувала міграційним коридором для просування на північ субсередземноморських видів у Покутті, та паннонським, яким W. geoides проникла на територію Закарпаття. Подальшій її міграції на схід завадили гірські хребти Карпат.

Наведено еколого-ценотичну характеристику рідкісних видів рослин широколистяних лісів (56 видів) та лучних степів (78 видів) на території басейну р. Ворскла. Лісові види приурочені до угруповань 5 асоціацій 4 союзів класу Carpino-Fagetea, степові - 18 асоціацій 5 союзів класу Fesluco-Brometea. Встановлено, що більшість рідкісних лісових видів ростуть у ценозах союзів Scillo sibericae-Quercion roboris (26 видів, ac. Stellario holosteae-Aceretum platanoidis) і Carpinion beluli (22 види, ac. Galeobdolono lutei-Carpinetum), які характеризуються оптимальними едафічними умовами. Серед степових ценозів найвищу созологічну цінність мають асоціації союзів Festucion valesiacae (40 видів) і Fragario viridis-Trifolion montani (37 видів), які формуються в ксерофітніших екотопах з високим вмістом карбонатів. Серед рідкісних видів рослин угруповань союзу Astragalo-Stipion відмічено значну участь погранично-ареальних видів (12 із 32 видів). Проаналізовано показники амплітуд едафічних і кліматичних факторів фітоценозів. Визначено лімітуючі фактори поширення рідкісних лісових і степових видів рослин.

Salvinia natans (Salviniaceae, Polypodiopsida) - ймовірно реліктовий вид з переважно помірноширотним поширенням, який охороняється не тільки на національному рівні в Україні, а й на міжнародному рівні. Він був включений до всіх видань "Червоної книги України" (1980, 1996, 2009 рр.), Додатку I Бернської конвенції, Європейського червоного списку (категорія Near Threatened) та списку Міжнародного союзу охорони природи (категорія Least Concern). За результатами власних досліджень авторів, а також з урахуванням матеріалів 37 гербарних колекцій України, Австрії, Росії, Румунії та Чеської республіки та відповідних літературних джерел, здійснено аналіз поширення S. natans на території України, де на даний час встановлено понад 400 локалітетів цієї папороті майже в усіх адміністративних регіонах країни, за виключенням Чернівецької області та АР Крим. На основі результатів порівняльного хорологічного аналізу та вивчення просторового розподілу виявлених місцезнаходжень підтверджено, що ареал S. natans у межах України розширюється. Досліджений вид у багатьох локалітетах формує великі та стійкі популяції, які часто займають значні площі (понад 1 га) з великою кількістю особин і проективним покриттям до 100 % (тобто, вкриває всю водну поверхню). Зважаючи на активне поширення S. natans територією України, наявність численних стійких популяцій та надмірне розмноження виду в низці областей, запропоновано виключити його з Червоної книги України. Однак наголошується на необхідності охороняти окремі природні оселища виду на територіях, включених до Смарагдової мережі, або ж на територіях об'єктів природно-заповідного фонду. Також варто здійснювати заходи охорони популяцій S. natans на регіональному рівні в тих областях, де вид трапляється зрідка та де не спостерігається його експансія. У решті ж областей, де відбувається надмірний розвиток цієї папороті, слід розробити і вжити заходів з відбирання й утилізації її біомаси.