Приведены результаты реконструкции тектонических полей деформаций. Показана их роль в развитии аномальных геодинамических явлений. Предложены пути снижения себестоимости добычи полезных ископаемых, стоимости поддержания и охраны природных и инженерных объектов. Впервые реконструкция проведена в виде модели нейронных сетей в сочетании с основными положениями концепции геодеформационных полей в верхних слоях земной коры и кинематической методики определения разновозрастных тектонических полей деформаций.

Всего измерено 220 зеркал скольжения на поле шахты "им. А. Ф. Засядько". По этим данным программой GEOS построены поля деформаций, на которых достаточно четко выделяются зоны растяжения, в которых прогнозируются газовые скопления.

На основании анализа геологических материалов и тектонофизических исследований сделан вывод о том, что в Донецко-Макеевском районе существенные скопления газа в угленосной толще контролируются крупными пликативными структурами. В пределах этих структур наиболее перспективны участки, деформация которых происходила в условиях растяжения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390(45УКР5-4ДОН)

Рубрики:

Структурна геологія

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена периодичность, динамика и кинематика недостаточно изученных кайнозойских движений, происходивших в Донецком складчатом сооружении и его окрестностях. Показано, что здесь проявились две самостоятельные кайнозойские орогении: ларамийская фаза раннеальпийской эпохи (конец маастрихта - палеоцен) и позднеальпийская эпоха, условно новейшая (здесь - ранний миоцен - квартер), разделенные тектонической паузой в эоцене-олигоцене. Обе они проходили в целом в обстановке субмеридионального сжатия и субширотного растяжения, но при этом существенно различались как областью своего действия, так и характером структуры. Первая из них больше проявилась непосредственно к западу от Донбасса, где вызвала сжатие диапиров Днепровско-Донецкого авлакогена, вторая - сформировала Донецко-Приазовский новейший мегавал и вызвала правый сдвиг по бортовым разрывам Донбасса (Северодонецкому и Персиановскому). Результаты анализа позволяют связать вторую из них с одновременным орогенезом на Большом Кавказе. Природу умеренных ларамийских подвижек можно объяснить внутриплитной активизацией Западной и части Восточной Европы в результате коллизии плит в Альпах, Динаридах и Понте и одновременного начала спрединга в Северной Атлантике-Арктике, создавшего встречное давление с севера. Общим результатом действия обоих процессов явились инверсия и сжатие ряда авлакогенов Европы, и в том числе Днепровско-Донецкого.

Вивчено найбільш просто побудовану частину Головного антиклиналу Донецької складчастої споруди. Встановлено не менш, ніж десять етапів її деформації, які відтворюють пцфальську, древньокиммерійську, ларамійську та сучасну фази активізації. Виявлено значну роль правозсувних переміщень вздовж Центрально-Донбаського глибинного розлому. Розтяг і стискання, перпендикулярні вісі антиклиналі, призвели до формування симетрично-вергентної структури. Тому процес підсуву північного борту Дніпровсько-Донецького палеорифту в зону субдукції залишається недоведеним. Вивчено позицію рудогенезу в динаміці Ольховатсько-Волинцевської антиклиналі.

Розглянуто зв'язок дайок лампрофирів, кварцових жил і розривних структур Ольховатсько-Волинцевської антикліналі Донбасу з полями тектонічних напружень кімерійського віку. Досліджено кінематичні характеристики дзеркал ковзання східної частини антикліналі. За даними орієнтування дайок лампрофирів, жил і поперечних скидів, а також рухів по дзеркалах ковзання реконструйовано параметри полів тектонічних напружень кімерійського віку. Виявлено пульсуючий характер цих полів напружень.

За допомогою кінематичного методу тектонофізики та його модифікації - побудови стереограм ізоліній вірогідності орієнтації головних осей нормальних напружень - проаналізовано деформаційні режими орогенних етапів розвитку Українських Карпат і Гірського Криму. Показано, що у міоцені - плейстоцені Українські Карпати розвивались у підкидовому режимі, характерному для насуво-складчастих систем. Гірський Крим, починаючи з пізньої юри, формується, головним чином, у зсувному режимі за відсутності великоамплітудних насувів, що зумовлено одночасною дією північно-західного - південно-східного стиснення та північно-східного - південно-західного розтягнення земної кори. Сейсмологічні дані не підтверджують наявності процесу підсування Чорноморської плити під континент на кримській ділянці колізійної зони.

Установлено зв'язок полів деформацій і напружень Кальміуської зони розломів з рудною мінералізацією. Визначено характерні особливості тектонофізичних полів ділянок рудної мінералізації. Виявлено дві епохи утворювання флюоритових руд.

На базі великого фактичного матеріалу встановлено зв'язок полів деформацій і напруг Донбасу з його рудною мінералізацією. Виявлено характерні особливості тектонофізичних полів ділянок рудної мінералізації.

We present the new data on the spreading of Se and Tl, winch have first obtained and Hg, As, Co, and Ni from the coal beds of the average and lower Carbon of Donbas which are exploited in our days. There data should be taken into account in the solution of the genetic questions related to the coal thickness formation and the region's surroundings protection.