Зроблено спробу з’ясувати сутність співацької слухової діяльності, взаємозалежності інтонаційного слуху студентів і строю у хорі. Розглянуто фактории, які впливають на вільне інтонування в процесі хорового співу. Підсумовано: окремі аспекти проблеми слухової діяльності та інтонування учасників навчальних хорових колективів передбачають як закономірності загально художніх категорій, так і приватні моменти: особистісні відмінності студентів, особливості виконавської психології, якість слухових уявлень, чуття ладу, логіку емоційних переживань тощо.

Розглянуто питання педагогічної культури, яка генетично пов’язана з духовною і професійною культурою особистості, її формуванням у майбутнього вчителя в системі його підготовки. Зазначено, що педагогічна діяльність пов’язана з вирішенням великої кількості нестандартних, непедбачуваних ситуацій, корекцією педагогічних дій, що спонукає вчителя до саморегулятивної діяльності, яка є сферою прояву його творчих можливостей, компонентом професійної культури. Визначено та проаналізовано сутність саморегуляції педагогічної діяльності як рефлексивної особистісної характеристики і категорії психолого-педагогічної науки, яка відображає процес забезпечення ефективної взаємодії вчителя зі змістом і результатами власної педагогічної діяльності, приведення своїх можливостей до її вимог. Наголошено на складності і багатоаспектності процесу саморегуляції педагогічної діяльності. Доведено, що досліджувати його потрібно з позицій системного підходу, який виявляється в усвідомленні мети, мотивів, моделюванні умов, розробці програми діяльності, у пошуку причин її неуспішності, коли від наслідків результатів учитель просувається до причин, тобто організовує і регулює власну діяльність як систему, здійснює її коригування відповідно до вимог конкретної ситуації. Констатовано, що особливості формування професійної культури майбутнього вчителя через саморегуляцію педагогічної діяльності обумовлені індивідуальними, психофізіологічними, віковими характеристиками, соціальним і педагогічним досвідом особистості.

Рассмотрены вопросы педагогической культуры, генетически связанной с духовной и профессиональной культурой личности, ее формированием у будущего учителя в системе его подготовки. Отмечено, что педагогическая деятельность связана с решением большого количества нестандартных, непредвиденных ситуаций, коррекцией педагогических действий, побуждающих учителя к саморегулятивной деятельности, которая является сферой проявления его творческих возможностей, компонентом профессиональной культуры. Определена и проанализирована сущность саморегуляции педагогической деятельности как рефлексивной личностной характеристики и категории психолого-педагогической науки, которая отражает процесс обеспечения эффективного взаимодействия учителя с содержанием и результатами собственной педагогической деятельности, приведения своих возможностей с ее требованиями. Отмечена сложность и многоаспектность процесса саморегуляции педагогической деятельности. Доказано, что исследовать ее нужно с позиций системного подхода, который проявляется в осознании цели, мотивов, моделировании условий, разработке программы деятельности, в поиске причин ее неуспеваемости, когда от последствий результатов учитель продвигается к причинам, то есть организует и регулирует свою деятельность как систему, осуществляет ее корректировку в соответствии с требованиями конкретной ситуации. Констатировано, что особенности формирования профессиональной культуры будущего учителя через саморегуляцию педагогической деятельности обусловлены индивидуальными, психофизиологическими, возрастными характеристиками, социальным и педагогическим опытом личности.

The article defines and analyzes the essence of self-educational activity as reflective of personal characteristics and category of psycho-pedagogy, which reflects the process of ensuring the effective interaction of the teacher with the content and the results of own educational activities, bringing capacity accordingly with requirements; the author emphasizes the complexity and multidimensional nature of the process of self-teaching activities, its dynamic complex nature necessitates to explore it with the system approach, which is revealed in the sense of purpose, motivation, simulation conditions, the development of the program of activities, to find the reasons for its slowness, when the consequences of the results of the teacher moves to reason, that is, organizes and regulates its own activities as a system, it performs correction according to the requirements in given situation.

Досліджено феномени мистецтва й естетичного виховання у сучасному дискурсі філософії освіти. Проаналізовано потенціал єдності навчання та виховання як стрижневої засади філософії підготовки сучасного педагога. Досліджено виклики демократизації освіти до засад естетичного виховання сучасних педагогів. Проаналізовано виклики екранної культури до педагогічної освіти та розкрито потенціал естетичного виховання у їх подоланні. Розкрито потенціал мистецтва для вирішення протиріч освітнього середовища в добу глобалізації. Розкрито роль естетичного виховання як засобу подолання посттоталітарної спадщини в український освіті.