Розглянуто напружено-деформований стан та енергетичні потоки у суцільній нескінченній пластині та пластині зі стаціонарною тріщиною скінченної довжини за імпульсного навантаження. Розроблено модель формування зони підвищених напружень і зони розвантаження та числову методику визначення їх параметрів. Отримано аналітичні вирази для кількісного аналізу напружено-деформованого стану й енергетичних потоків у пластині поблизу вістря стаціонарної тріщини за довільного імпульсного навантаження. Проведено порівняння теоретичних результатів із даними експерименту з ініціювання магістральних тріщин у плоских зразках із твердих полімерів. Сформульовано кількісний критерій відмінності між динамічним і квазістатичним навантаженням тріщини. Показано можливість єдиного підходу до опису динамічного та статичного руйнувань.

Розглянуто напружено-деформований стан у пластині зі стаціонарною тріщиною скінченної довжини у разі за імпульсного навантаження. Розроблено модель квазікрихкого руйнування в ході досліджуваних навантажень. Одержано аналітичні вирази для аналізу напружено-деформованого стану в пластині поблизу вістря стаціонарної тріщини. Запропонована модель має строге фізичне обгрунтування та дозволяє в межах єдиної концепції описати перебіг процесів крихкого та квазікрихкого руйнування матеріалів із дефектами типу тріщин під час динамічного та статичного навантаження. Результати моделювання якісно відповідають закономірностям поведінки критичних параметрів процесу руйнування, що виявлено експериментально.

Предложены феноменологическая модель динамического разрушения твердого тела и двухуровневый критерий разрушения, учитывающий рост поврежденности материала при нагружении. В рамках модели упругопластического тела численным методом получены решения трехмерной задачи о динамическом разрушении горной породы при взаимодействии ее с резцом. Проведены расчеты развития разрушения в образце и построены временные зависимости усилия резания от применяемого критерия разрушения.

Проведено експериментальне дослідження руйнування крихких зразків з початковою тріщиною у разі одноосного стиску. Досліджено вплив орієнтації початкової тріщини на руйнування зразка. Встановлено, що утворення та розвиток тріщин відбувається переважно в напрямку дії навантаження (переважає поздовжній характер руйнування зразків). Побудовано модель крихкого середовища, що враховує відмінності в значеннях міцності середовища за умов стиску і розтягу, а також накопичення пошкоджень і деградацію міцності середовища. Ця модель у разі проведення розрахунків процесу руйнування крихких зразків з початковою тріщиною за їх одноосного стиску дозволяє одержати результати, які відповідають експериментальним.

Широкое внедрение в последние десятилетия интрамедуллярного блокируемого остеосинтеза показало необходимость исследования допустимых значений компрессии при использовании металлоконструкций, т.е. расчета на прочность системы "металл - кость". Представлены материалы исследования напряженно-деформированного состояния системы металлоостеосинтеза при использовании блокируемого фиксатора Блискунова. Для исследования напряженно-деформированного состояния конструкций использовались аналитические или численные расчеты, проводились натурные или модельные эксперименты. Анализ результатов расчетов напряженно-деформированного состояния модели системы "фиксатор - кость", проведенных для областей, наиболее опасных с точки зрения прочности при диаметре фиксатора 10 мм, диаметре блокирующих винтов 5 мм, диаметре компрессирующего винта 7 мм, позволяет сделать следующие выводы: задание компрессии путем перемещения компрессирующего винта больше чем на 1,5 мм приводит к смятию кости в зоне более 50 % площади сечения в местах блокирующих элементов и создает в стенках паза фиксатора напряжение, которое приближается к границе прочности титанового сплава; допустимым является задание компрессии путем смещения компрессирующего винта М-7 на величину до 1,0 мм, что соответствует одному его обороту после надежного введения в полный контакт отломков кости.

На основании экспериментальных и теоретических исследований разрушения образцов при их одноосном сжатии в зависимости от контактных условий сделан вывод о том, что касательное напряжение на поверхности контакта может быть равно нулю на его внешних частях. Это позволяет предположить, что разрушение начинается на границе зон полного контакта и проскальзывания. Проведен анализ влияния коэффициента контактного трения на положение границы зон полного контакта и проскальзывания при сжатии образцов из хрупких материалов прямоугольной формы с различным соотношением ширины и высоты и различными значениями коэффициента Пуассона. При условии, что на поверхности приложения нагрузки применим закон трения Амонтона - Кулона, предложен способ определения границы зон полного контакта и проскальзывания для различных значений коэффициента контактного трения и коэффициента Пуассона. Установлено хорошее согласие полученных результатов с экспериментальными данными.