Розглянуто актуальні проблеми комплексної оцінки вартості підприємства та використання її результатів у практиці складання фінансових прогнозів його розвитку. Надано принципову характеристику підприємства як організаційної форми капіталу й об'єкту оцінки. Викладено теоретичні та методичні підходи до оцінки майнових прав. Подано упорядковану класифікацію витратних методів оцінки інтелектуальної власності, описано засоби їх застосування. Розкрито послідовність і методи модифікації оцінювальних показників вартості підприємства, процедури оцінки вартості його чистих і нематеріальних активів. Детально розглянуто організаційні й аналітичні процедури складання фінансових прогнозів розвитку підприємства.

Рассмотрены актуальные проблемы комплексной оценки стоимости предприятия и использования ее результатов в практике составления финансовых прогнозов его развития. Дана принципиальная характеристика предприятия как организационной формы капитала и объекта оценки. Изложены теоретические и методические подходы к оценке имущественных прав. Приведена упорядоченная классификация затратных методов оценки интеллектуальной собственности, описаны средства их применения. Раскрыты последовательность и методы классификации оценочных показателей стоимости предприятия, процедуры оценки стоимости его чистых и нематериальных активов. Детально рассмотрены организационные и аналитические процедуры составления финансовых прогнозов развития предприятия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1-37 + Р453.87

Рубрики:

Пневмонія

Післяопераційні ускладнення

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено методологію стратегічного аналізу потенціалу фінансово-економічної стійкості, сформовано принципи, предметну галузь та концептуальну модель стратегічного аналізу потенціалу фінансово-економічної стійкості господарюючого суб'єкта.

Розкрито передумови, вихідні положення методології, структуру концептуальної системи внутрішнього контролю фінансово-економічної стійкості підприємства. Обгрунтовано парадигму та визначено принципи внутрішнього контролю фінансово-економічної стійкості підприємства.

У контексті узагальнюючих закономірностей трансформаційних перетворень та особливостей становлення та тенденцій розвитку аудиторської діяльності в Україні наведено результати системно-структурного дослідження напрямків удосконалення аудиту фінансової звітності акціонерних товариств на підставі комплексного підходу з урахуванням Національних і Міжнародних нормативів (стандартів) аудиту та сучасної теорії та практики. Розглянуто питання формування організаційно-методичного механізму аудиту фінансової звітності: подано структурну характеристику, критерії та складові аудиту та запропоновано модель аудиту фінансової звітності, яка більш чітко визначає сегменти, послідовність перевірки оборотів і залишків за кожною статтею фінансової звітності та розрахунками господарчих операцій в їх взаємозв'язку з аудиторськими процедурами та якісними ознаками фінансової звітності. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення процесу планування на підставі побудови структурно-логічних схем та розробки уніфікованого плану та програм аудиту. Визначено методичні засади формування критеріїв ефективності систем внутрішнього контролю та рівня суттєвості стосовно показників звітності, сформовано алгоритм ризиків на усіх етапах аудиту. У межах реалізації стратегічного напрямку аудиту розроблено підходи щодо оцінки поточного фінансового стану та вибору альтернатив перспективного розвитку аудійованого суб'єкта господарювання.

Розкрито теоретичні, методологічні та організаційно-методичні положення щодо контролю й аналізу економічного потенціалу (ЕП) господарюючого суб'єкта. Розкрито понятійний апарат, сутність та пріоритетні напрями контролю ЕП. Сформульовано та розкрито нові концептуальні положення щодо контролю й аналізу ЕП на підставі системного підходу. Інформаційно-аналітичне забезпечення контролю ЕП викладено відповідно до вимог національних і міжнародних стандартів до розкриття інформації і потреб менеджменту. Визначено систему показників, інструментарій і процедури контролю й аналізу ЕП в контексті формування протиризикового механізму. Висвітлено пріоритетні аспекти формування системи контролю ЕП: аналітичне та організаційне забезпечення, вимоги до формування контрольно-аналітичної інформації, використання результатів контролю для прийняття управлінських рішень. Запропоновано підхід до оцінки результативності контролю ЕП з використанням критеріїв якості, методологічної відповідності та ефективності.

Раскрыты теоретические, методологические и организационно-методические положения по контролю и анализу экономического потенциала (ЭП) хозяйствующего субъекта. Раскрыт понятийный аппарат, сущность и приоритетные направления контроля ЭП. Сформулированы и раскрыты новые концептуальные положения по контролю и анализу ЭП на основе системного подхода. Информационно-аналитическое обеспечение контроля ЭП изложены в соответствии с требованиями национальных и международных стандартов к раскрытию информации и потребностями менеджмента. Определены система показателей, инструментарий и процедуры контроля и анализа ЭП в контексте формирования антирискового механизма. Освещены приоритетные аспекты формирования системы контроля ЭП: аналитическое и организационное обеспечение, требование к формированию контрольно-аналитической информации, использование результатов контроля для приняти управленческих решений. Предложен подход к оценке результативности контроля ЭП с использованием критериев качества, методологического соответствия и эффективности.

Обгрунтовано методологічні, організаційні та науково-методичні положення контролю й аналізу в управлінні економічним потенціалом (ЕП) підприємств, адекватних умовам невизначеності ринкової економіки. Виявлено проблеми відтворення ЕП підприємств і визначено передумови формування контрольно-аналітичної системи з метою посилення превентивної та діагностичної функції в управлінні. На основі нової парадигми розроблено цілісну концепцію контролю ЕП, яка розкриває його методологічне й організаційне забезпечення та механізм її реалізації. Наведено методологічні положення пооб'єктного контролю й аналізу ЕП за його складовими. Обгрунтовано підхід до контролю та аналізу резервів для покриття втрат економічних вигід від ризиків. Визначено організаційні засади контрольно-аналітичної системи в управлінні ЕП, запропоновано підхід до оцінки її результативності. Розроблено внутрішній нормативний документ - "Положення про порядок організації контролю резервних коштів для покриття втрат від ризиків".

Обгрунтовано теоретичні та методологічні положення щодо організації та визначено пріоритетні завдання щодо удосконалення внутрішнього контролю в управлінні витратами підприємства машинобудівної галузі. Запропоновано класифікацію витрат залежно від мети та напряму внутрішнього контролю в управлінні витратами. Наведено рекомендації щодо удосконалення організації внутрішнього контролю матеріальних витрат. Упорядковано класифікації об'єктів контролю, матеріальних витрат, розкрито особливості оформлення документації, визначено послідовність проведення контрольних процедур. Проаналізовано передумови, структуру та процедуру внутрішнього контролю витрат за видами діяльності підприємства й обгрунтовано доцільність використання калькуляційних та аналітичних методів для формування контрольно-оцінної інформації. Запропоновано спосіб розподілу непрямих витрат на основі маржі покриття за ієрархічними рівнями. Розроблено методичні положення щодо формування раціональної системи внутрішнього контролю в управлінні витратами машинобудівного підприємства. Обгрунтовано підхід щодо оцінювання ефективності внутрішнього контролю в управлінні витратами підприємства з використанням методів бальної оцінки, запропоновано шляхи підвищення його якості.

Обоснованы теоретические и методологические положения по организации и определены приоритетные задачи по усовершенствованию внутреннего контроля в управлении затратами предприятия машиностроительной отрасли. Разработана классификация затрат в зависимости от цели и направления внутреннего контроля в управлении затратами. Даны рекомендации по усовершенствованию организации внутреннего контроля материальных затрат. Упорядочены классификации объектов контроля материальных затрат, раскрыты особенности оформления документации, определена последовательность проведения контрольных процедур. Проанализированы предпосылки, структура и процедура внутреннего контроля затрат по видам деятельности предприятия, обоснована целесообразность использования калькуляционных и аналитических методов для формирования контрольно-оценочной информации. Предложен способ распределения непрямых затрат на основе маржи покрытия по иерархическим уровням. Разработаны методические положения по формированию рациональной системы внутреннего контроля в управлении затратами машиностроительного предприятия. Обоснован подход к оцениванию эффективности внутреннего контроля в управлении затратами предприятия с использованием методов бального оценивания, предложены пути повышения его качества.

Висвітлено проблемні питання удосконалення податкової системи (ПС) України. Розкрито аспекти податкових новацій та інноваційно-інвестиційного розвитку, податкового стимулювання ресурсозбереження й охорони навколишнього середовища, зниження податкового тиску на бізнес-середовище, зменшення рівня тінізації, гармонізації ПС України до вимог ЄС. Визначено морально-етичні аспекти податкового реформування щодо створення українського громадянського суспільства, оновлення інституційно-правового забезпечення функціонування ПС.

Обгрунтовано формування та функціонування інноваційної моделі забезпечення ефективного використання регіональних ресурсів (РР). Викладено концептуальні основи, методики проведення аналізу, синтезу та оцінки використання РР й методичні положення щодо розробки регіональних програм. Висвітлено методологічні основи ефективного використання РР у контексті їх класифікації та на основі ієрархічного принципу, сукупності методик і методичних підходів до аналізу, синтезу та оцінки ефективності використання РР. Доведено доцільність здійснення даної оцінки на всіх рівнях та за допомогою економіко-математичних методів. Викладено наукову концепцію запобігання втрат ресурсів у регіональному господарському комплексі на основі визначення рівня ресурсозбереження у регіонах.

Обоснованы формирование и функционирование инновационной модели обеспечения эффективного использования региональных ресурсов (РР). Изложены концептуальные основы, методики проведения анализа, синтеза и оценки использования РР, методические положения по разработке региональных программ. Освещены методологические основы эффективного использования РР в контексте их классификации и на основе иерархического принципа, совокупности методик и методических подходов к анализу, синтезу и оценке эффективности использования РР. Доказана целесообразность осуществления данной оценки на всех уровнях и с помощью экономико-математических методов. Представлена научная концепция предотвращения потерь ресурсов в региональном хозяйственном комплексе на основе определения уровня ресурсосбережения в регионах.

На основі аналізу результатів дослідження визначено проблеми і передумови впровадження інтегрованої моделі звітності як інструменту забезпечення сталого розвитку компаній. Обгрунтовано методологічну базу підготовки інтегрованої звітності компаній у реалізації 10 принципів Глобального договору ООН. Розкрито елементи та етапи підготовки Повідомлення про досягнутий прогрес у сфері сталого розвитку компанії згідно з рекомендаційними документами і міжнародними стандартами.

Розглянуто теоретичні засади та визначено передумови забезпечення фінансової спроможності підприємств як основи фінансової безпеки держави. Проведено дослідження чинників, що впливають на фінансову безпеку держави та фінансову спроможність підприємств, встановлено їх взаємозв'язок. Розроблено концептуальну модель аналізу впливу фінансової спроможності підприємств на фінансову безпеку держави. Розкрито методичні підходи до діагностики й аналізу фінансової спроможності підприємств і здійснено їх апробацію. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо формування фінансової політики підприємства на основі результатів аналізу фінансової спроможності та ризику. Запропоновано підхід до аналізу й оцінювання впливу фінансової спроможності підприємств на фінансову безпеку держави для виявлення місця видів економічної діяльності та галузей промисловості у забезпеченні фінансової безпеки та внесення змін у фінансову політику.

Теоретично обурунтовано системно-цільовий підхід до організації внутрішнього контролю для прийняття управлінських рішень, який базується на інтеграції системного, цільового, сценарного, синергетичного та об'єктно-орієнтованого підходів. Запропоновано структуризацію цілей, критеріїв і показників внутрішнього контролю для прийняття управлінських рішень у тривимірному просторі (ієрархічні рівні, потенціали, процеси). В межах дослідження розроблено структуру вхідних і вихідних даних внутрішнього контролю. Формалізовано опис процесу узгодженості "мета - рішення" та вибору управлінського рішення за різних умов і обмежень, що забезпечує ефективність внутрішнього контролю.

Визначено передумови та напрями розвитку методології контролю, які відповідають завданням і потребам управління економічним потенціалом (ЕП) підприємств за умов невизначеності ринкової економіки. Розкрито місце контролю в управлінні ЕП та уточнено його поняття. Сформульовано методологічні засади контролю ЕП, які базуються на визначених постулатах і новій парадигмі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.230.14

Рубрики:

Хірургічне лікування гнійних хвороб легень і плеври

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метою дослідження була клінічна оцінка ефективності та безпечності інтраопераційного застосування лакардії для профілактики і ліквідації вазопресорних коливань артеріального тиску та частоти серцевих скорочень під час оториноларингологічних операцій за умов загальної анестезії. Обстежено 20 пацієнтів, яким виконані однотипні оперативні втручання - риносептопластика, відкриті чи ендоскопічні гаймороетмоїдотомії. Хворі були розподілені на дві групи: пацієнтам основної групи після індукції анестезії, перед введенням міорелаксанту вводили лакардію 0,15 мг/кг маси тіла. Хворим контрольної групи проводили загальне знеболення за базовою методикою. Усі пацієнти оперовані за умов довенної полікомпонентної анестезії з інтубацією трахеї та ШВЛ. Встановлено, що застосування Лакардії в схемі загальної анестезії дозволяє ефективно запобігти небажаним вазопресорним реакціям та розвитку тахікардії у відповідь на ларингоскопію та інтубацію трахеї і нівелювати гіпертензивний вплив адреналіну гідрохлориду у разі проведення ринологічних операцій. З огляду на супутню інтраопераційну медикацію, для досягнення бажаного ефекту, необхідні менші, ніж рекомендовані, дози лакардії. Застосування лакардії сприяє зменшенню інтраопераційної кровотечі, що створює більші зручності для роботи хірурга, скорочує тривалість операції та наркозу. Ускладнень та побічних ефектів - алергій, епізодів гіпотензії, брадикардії, дисфункції синусового вузла, бронхоспазму тощо, у разі застосування лакардії під час загального знеболення та в ранньому післяопераційному періоді не спостерігали.

Визначено передумови, проблеми та переваги формування інтегрованої звітності (ІЗ) компаній. Структуровано компоненти ІЗ та надано їх характеристику. Розкрито базові концепції та зміст елементів ІЗ. Обгрунтовано перспективи реалізації концепції ІЗ. Сформовано рекомендації щодо підготовки ІЗ стійкого розвитку компаній. На підставі аналізу міжнародних стандартів визначено мету, завдання та предметне поле аудиту якості ІЗ.

Викладено теоретичні основи стратегічного фінансування менеджменту. Розглянуто інструменти стратегічного управління фінансами: облік, аналіз і планування. Обгрунтовано стратегію управління вартістю підприємств. Охарактеризовано механізм формування фінансової стратегії підприємств. Приділено увагу нетрадиційним джерелам довгострокового фінансування підприємств. Подано інформацію про розвиток підприємств на основі принципів самофінансування. Описано використання маржинального підходу для організації стратегічного фінансового менеджменту. Надано відомості про стратегію залучення банківського капіталу.

Розкрито передумови та предметне поле комплексного аналізу інвестиційної привабливості підприємств, орієнтованого на формування інформації, яка задовольняє інтереси різних зацікавлених груп. Запропоновано методичний підхід до комплексного аналізу інвестиційної привабливості підприємств, який базується на інтегральній оцінці, що поєднує індикатори оцінки інвестиційної привабливості за трьома рівнями: країни, регіони, підприємства. Наведено результати апробації запропонованого підходу до комплексного аналізу інвестиційної привабливості на прикладі підприємств Луганського регіону та виявлено фактори, які необхідно враховувати при прийнятті рішень щодо інвестування та формування параметрів стратегії фінансового регулювання розвитку підприємств. Уточнено систему показників інвестиційної привабливості регіону та обгрунтовано доцільність методів рейтингового аналізу з використанням індексів інвестиційної привабливості країн. На підставі аналізу надходження прямого іноземного інвестування визначено рейтинг Луганської області та зроблено висновки щодо інвестиційної привабливості регіону.

Розвиток фінансового ринку суттєво впливає на перебудову економіки країни, вносить вагомий вклад у довгострокове економічне зростання і сприяє функціонуванню відповідних інститутів. Фінансова глибина ринку - норматив, що оцінюється за допомогою ключових показників, які характеризують рівень зрілості фінансової системи відповідно до міжнародних стандартів. Дослідження цього показника є актуальним, адже недостатня фінансова глибина підриває довгострокову конкурентоспроможність країни і посилює вплив зовнішніх і внутрішніх ризиків на фінансовий ринок. Об'єктом дослідження виступає фінансова глибини ринку як сукупність фінансових інструментів і фінансових інститутів. Предметом статті є теоретико-методологічні та практичні засади оцінки фінансової глибини ринку. Виявлено ряд кількісних показників, що впливають на фінансову глибину ринку: перелік індикаторів розвитку банківської системи, який, на думку Світового банку, має пряму кореляцію з фінансовою глибиною ринку. Поряд із кількісними показниками запропоновано низку якісних показників, що характеризують достатність фінансової глибини ринку щодо діапазону, широти, охоплення й обсягу послуг, що надаються фінансовим ринком. Вивчення цих показників надало можливість сформувати і проаналізувати поточну ситуацію фінансової глибини ринку в Україні. Зроблені висновки надали можливість спрогнозувати кількісні показники фінансової глибини ринку та надати практичні рекомендації щодо поліпшення цих показників у контексті економіки України.